РОЗДІЛ 2
Матеріал та МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи дослідження
Для вирішення поставлених в роботі завдань комплексно обстежено 140 вагітних
жінок, із них 110 з первинною артеріальною гіпертензією (гіпертонічна хвороба)
та 30 здорових жінок з фізіологічним перебігом вагітності, що склали групу
порівняння.
Окрім загальноприйнятих клініко-лабораторних та інструментальних методів
дослідження вивчали показники клітинного та гуморального імунітету,
цитокінового профілю системи мати-плід-новонароджений. Дослідження проводили в
динаміці вагітності (І і ІІ половини), в пологах (пуповинна кров), до і після
лікування, а також на 5-7 добу життя новонародженого.
Оцінка імунного статусу вагітних включала визначення Т-лімфоцитів (СД3),
Т-хелперів (СД4), Т-супресорів (СД8), В-клітин (СД19), активності натуральних
кілерних клітин (СД16) та маркеру апоптозу (СД95), а також рівня цитокінів –
інтерлейкінів IL-1, IL-2, IL-6, IL-8, IL-10 і фактору некрозу пухлин – альфа
(ФНПЬ). Визначення кількості лімфоцитів та їх субпопуляцій в периферичній крові
проводилось методом двокольорової проточної флюорометрії за допомогою наборів
моноклональних антитіл фірми «Сорбент» (Москва). Визначення показників
гуморальної ланки імунітету – рівня сироваткових імуноглобулінів (G, А, М) -
проводилось за допомогою методу простої радіальної імунодифузії за Е.Маnchini
(1965). Оцінку фагоцитарної активності нейтрофільних гранулоцитів здійснювали
за методом проточної цитофлуориметрії. Як об'єкт фагоцитозу використовували
штам Wood 46 Staphylococcus aureus. Бактерії вбивали прогріванням при
температурі 60° С на протязі 90 хвилин, відмивали і мітили шляхом додавання до
суміші бактерій РІТС (Саlbiochem) США в забуференому фосфатами фізіологічному
розчині (ЗФР) в кінцевій концентрації 2 мг/мл. Після інкубації на протязі
чотирьох годин при кімнатній температурі і постійному помішуванні бактерії
відмивали ЗФР з 0,1 % желатиною від незв’язаного FITC до його повного
знебарвлення (контроль на спектрофотометрі СФ-26 при довжині хвилі 495 нм).
Концентрацію Staphylococcus aureus, помічених FITC, доводили 1x10 в 1 мл ЗФР і
заморожували при - 20° С. 0,1 мл приготованої суміші змішували з 0,1 мл
незмішаної гепаринізованої крові і інкубували 30 хвилин при 37° С. Фагоцитоз
зупиняли шляхом додавання до крові 2 мл 3 мм ЕДТА і інкубували 30 хвилин при 4°
С. Після центрифугування крові при 400 С 10 хвилин еритроцити лізували. Для
лізісу еритроцитів використовували FACS Lising Solution «Весton Dicinson», США,
деіонізовану воду і лізуючий реагент. Після дворазового промивання пробу
ресуспензували в 0,5 мл ЗФР і аналізували на проточному цитофлуориметрі
«FACScan». Нейтрофільні гранулоцити виділяли у відповідності з особливостями їх
прямого і бокового світлорозсіювання. Реєстрували процент флуоресцуючих
нейтрофільних гранулоцитів і середню інтенсивність флуоресценції. Вміст
циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) різної щільності – спектрофотометрично
після осадку їх з сироваток поліетиленгліколем (Е.С.Белозеров, Т.А.Макаров,
1982; Г.В.Стручков та співав.,1985). Концентрацію цитокінів визначали
імуноферментним методом з використанням тест системи «Immunotech» - Франція.
Дослідження проводились за методиками виробника.
Стан тромбоцитарної ланки системи гемостазу досліджувався за допомогою методу
підрахунку кількості тромбоцитів у мазках крові за Фоніл (Е.П.Иванов, 1983),
(х109/л) і методу АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів з визначенням її
індексу (Е.П.Иванов, 1983), %.
Матеріалом для бактеріологічного дослідження були виділення з піхви,
цервікального каналу, уретри, носоглотки. Бактеріологічні дослідження різних
мікробіотипів вагітних жінок проводили якісним і кількісним методом з
приміненням набору елективних диференціально-діагностичних поживних середовищ.
Кількісним методом визначали лактобацили, стафілококи, стрептококи,
ентеробактерії, гриби роду Candida. У всіх висіяних культур вивчали
морфологічні, тинкторіальні, культуральні та біологічні властивості.
Кількість всіх видів бактерій в 1 мл. виділень визначали за числом колоній, що
виросли з урахуванням ступеня розведення посівного матеріалу. Показники 104-105
КОЕ/мл оцінювали як середній ступінь мікробного обсіменіння пологових шляхів;
при 106 і більше – як високий ступінь.
Для оцінки стану та характеру серцевої діяльності плода проводили
кардіотокографічне (КТГ) дослідження з використанням нестресового тесту на
біомоніторі “ВМТ 9141” фірми RTF. Дані кардіотокограм оцінювали за шкалою
W.Fisher (1976) (таблиця 2.1). За даними автора оцінка 0-4 бали вказує на тяжку
гіпоксію, 5-7 балів – на легку, сума балів вище 7 – на добре самопочуття.
Таблиця 2.1
Шкала оцінки стану плода за Фішером
Показники КТГ
Бали
БЧСС – уд./хв.
100
180
100-120
160-180
120-160
ЧМО – цикл./хв.
2-6
АМО – уд.
5-0
10-30
Акцелерації
відсутні
періодичні
спорадичні та на рухи плода
Децелерації
пізні або варіабільні з ознаками атиповості
варіабільні
відсутні або виникають по типу ДІР-О спорадично
Оцінка біофізичного профілю плода (БПП) проводилась за методом А.М.Vintzeleos
(1983) (таблиця 2.2).
Таблиця 2.2
Оцінка результатів визначення показників біофізичного профілю плода
Параметри
Бали
Нестресовий тест
(реактивність
серцевої
діяльності плода
після його рухів за
даними КТГ)
5 і більше
акцелерацій ЧСС з амплітудою не менше 15 уд./хв., тривалістю не менше 15 с,
пов'язаних із
рухами плода за
20 хвилин
спостереження
2-4 акцелерацій
1 акцелерація або відсутність її за 20 хв. спостереження
Дихальні рухи
плода (ДРП)
Не менше одного
епізоду ДРП
тривалістю 60 с. і
біль
- Київ+380960830922