РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Бази та методологія дослідження
Робота виконувалася протягом 2004-2007 рр. на базі ДонНМУ ім. М. Горького –
ректор академік АМН України, д.мед.н., проф. В.М. Казаков, НДІ МПС – директор
д.мед.н., проф. А.В. Чайка, Донецького регіонального центру охорони материнства
та дитинства (ДРЦОМД) – генеральний директор член-кореспондент АМН України,
д.мед.н., проф. В.К. Чайка. Лабораторні дослідження проводилися у лабораторії
Українсько-Французького медичного центру «Сім’я», головний лікар – к.мед.н.,
доц. І.Д. Гюльмамедова.
На початку дослідження нами була висунута робоча гіпотеза, яка мала наступні
положення:
Запальні захворювання геніталій при фізіологічній незрілості яєчників і
несформованому механізмі зворотного зв'язку у дівчат в пубертатному віці ведуть
до певних змін структури яєчників, порушення утворення статевих гормонів, що
супроводжується зміною функціонування гіпоталамо-гіпофізарної системи (ГГС),
секреції ФСГ і ЛГ і призводить до розвитку ФКЯ.
Психоемоційне напруження при фізіологічній незрілості ГГЯС у дівчат в
пубертатному віці сприяє нейроендокринній дисфункції і розвитку ФКЯ.
Розробка та впровадження в клінічну практику патогенетично обґрунтованої
системи поетапного індивідуального консервативного лікування ФКЯ у
дівчат-підлітків на тлі запальних захворювань геніталій, яка включає
протизапальну, психо- та гормонокорегуючу терапію, буде сприяти підвищенню
ефективності лікування та зниженню кількості рецидивів захворювання.
Для досягнення мети, підтвердження робочих гіпотез та вирішення поставлених у
дисертаційній роботі задач була розроблена програма досліджень, що складалася з
чотирьох етапів. Усі пацієнти брали участь у дослідженні після підписання
інформованої згоди на підставі добровільної участі та мали необхідну інформацію
щодо характеру дослідження та його можливих ускладнень.
На першому етапі з метою виявлення частоти розвитку ФКЯ на тлі запальних
захворювань геніталій проведено ретроспективний клініко-статистичний аналіз 428
історій хвороб дівчат-підлітків з ФКЯ, які лікувалися у відділенні дитячої та
підліткової гінекології ДРЦОМД з 1998 р. по 2003 р.
На другому етапі проведено комплексне обстеження 146 дівчат-підлітків у віці
від 13 до 17 років, з яких 116 дівчат-підлітків були з ФКЯ на тлі запальних
захворювань геніталій та 30 дівчат-підлітків – соматично і гінекологічно
здорові з регулярним МЦ. Критеріями відбору пацієнток до групи з ФКЯ були:
дівчата у віці 13 – 17 років з наявністю менструацій, ФКЯ за даними ехографії,
розміри ФКЯ до 10 см в діаметрі, відсутність ознак ускладнення кісти (її
перекруту, розриву), консервативна тактика ведення, наявність запального
захворювання геніталій, відсутність будь-якої супутньої ендокринної патології.
На підставі результатів проведених досліджень розроблена сучасна схема
патогенезу ФКЯ у дівчат-підлітків на тлі запальних захворювань геніталій.
На третьому етапі розроблена та впроваджена патогенетично обґрунтована система
поетапного консервативного лікування та профілактики рецидивів ФКЯ у
дівчат-підлітків на тлі запальних захворювань геніталій.
На четвертому етапі проведена оцінка ефективності розробленої поетапної системи
консервативного лікування дівчат-підлітків з ФКЯ на тлі запальних захворювань
геніталій. Проаналізовані найближчі та віддалені результати лікування.
2.2. Матеріали та методи дослідження.
В роботі застосовані методи дослідження: клінічні, вагіноскопічні,
радіоімунологічні, ехографічні, психологічні, мікробіологічні, метод ланцюгової
полімеразної реакції, статистичні.
В усіх обстежених дівчат ретельно вивчено скарги, анамнез життя і хвороби,
сімейний анамнез, проведено загально-клінічне лабораторне обстеження. Загальні
клініко-лабораторні методи включали дослідження загального аналізу крові з
лейкоцитарною формулою, аналізу крові на RW, групи крові, її
резус-приналежність, біохімічного аналізу крові, загального аналізу сечі.
Аналізувався перебіг і стан статевого розвитку. Ступінь сформованості вторинних
статевих ознак і характер менструальної функції оцінювали за 4-х бальною
системою з реєстрацiєю статевої формули МаАхРsМе (за Л.Г. Тумилович (1975)
[257]). Бал статевого розвитку (БСР) розраховували з обліком біологічної
значимості вторинних статевих ознак шляхом помноження ступеня виразності кожної
ознаки на коефіцієнт (МаЧ1,2, АхЧ0,4, РsЧ0,3, МеЧ2,1) та підсумовування
результату [145, 257]. Вивчали становлення менструальної функції, регулярність
і тривалість циклу, тривалість і інтенсивність менструальної кровотечі,
наявність больового синдрому.
Стан зовнiшнiх статевих органів оцінювали шляхом зовнішнього огляду, визначали
стан слизової оболонки зовнішніх статевих органів, наявність її гіперемії й
характер виділень з піхви. Це обстеження доповнювали проведенням вагіноскопії.
Дослідження піхви та шийки матки проводили за допомогою вагіноскопу – оптичного
прибору, в якості якого у дитячій гінекології використовується комбінований
уретроскоп з освітлювачами і дитячі піхвові дзеркала, розмір яких залежить від
побудови дівочої пліви [231]. При ректоабдомiнальному дослідженні оцінювали
розміщення, розміри й рухомість матки та її придатків, болісність при
обстеженні, наявність новоутворення, його розміри, форму, локалізацію, зв'язок
з іншими органами.
Усім обстежуваним проведено ехографію внутрішніх геніталій за допомогою
ультразвукового апарату фірми "MEDISSON-600" (США), який працює у реальному
масштабі часу з використанням трансабдомінального датчика частотою 3,5 МГц за
методикою наповненого сечового міхура у положенні дівчини лежачи на спині
- Київ+380960830922