РОЗДІЛ 2
ПРАВОВІ ПІДСТАВИ ПРИПИНЕННЯ ПРАВА
КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ
Загальна характеристика підстав припинення права користування надрами
Для реалізації норм права, які регулюють припинення права користування надрами,
необхідним є встановлення наявності відповідних правових підстав для прийняття
уповноваженими державними органами рішень про обмеження, тимчасову заборону чи
припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об’єктів, що
пов’язані з використанням надр.
З цієї причини однією з важливих теоретичних та практичних проблем права
користування надрами є проблема визначення підстав виникнення та припинення
(обмеження, зупинення) правовідносин щодо використання і охорони надр в
Україні. В КУпН відсутня однозначна характеристика таких підстав, наведені в
ньому формулювання не розкривають їх сутності, тому дослідження підстав
припинення права користування надрами дозволить класифікувати їх за науковою
сутністю та практичною спрямованістю, що в свою чергу сприятиме правильному
застосуванню законодавства про надра відповідними уповноваженими державними
органами.
З огляду на це, проблема встановлення та змісту підстав припинення права
користування надрами відповідно до законодавства про надра в Україні була
обрана автором поданого дослідження в якості об’єкту наукового аналізу.
Традиційно під підставами виникнення, зміни та припинення правовідносин
розуміють юридичні факти [127, с. 324; 128, с. 38]. Теорія права розглядає
поняття юридичного факту як конкретні життєві обставини, з якими норма права
пов’язує настання певних юридичних наслідків [129, с.220-221; 130, с. 103-104].
Загальновизнаними в юридичній літературі є два критерії класифікації юридичних
фактів: характер наслідків (правоутворюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі) та
відношення до волі учасників правовідносин (події, дії) [129, с. 220-221; 130,
с. 103-104]. Іноді для виникнення передбачених правовою нормою юридичних
наслідків необхідна сукупність юридичних фактів, яку називають юридичним
(фактичним) складом [129, с. 221]. Викладене може бути взято за основу для
проведення аналізу суті та змісту підстав припинення права користування
надрами.
Як було вказано в поданій роботі вище, специфіка функціонування підприємств
гірничовидобувного комплексу та інших об’єктів, пов’язаних з використанням
надр, така, що з виникненням підстави припинення права користування надрами
з’являються підстави для виникнення інших правовідносин. Наприклад, ними можуть
бути правовідносини з приводу консервації або ліквідації у встановленому
порядку гірничих виробок і бурових свердловин, що не підлягають використанню,
приведення ділянок землі та інших природних об’єктів, пошкоджених при
користуванні надрами, в стан, придатний для їх подальшого використання та ін.
Слід визнати слушним існуючу в природоресурсовому праві традиційну думку про
те, що "общественные отношения, возникающие при изменении и прекращении права
пользования недрами, являются самостоятельными отношениями, а правовые нормы,
регулирующие эти отношения, по своей природе представляют самостоятельный
институт" [3, с. 307]. Проведені в попередніх розділах поданої роботі
дослідження норм законодавства про надра та практики їх застосування
підтвердили справедливість як цієї думки, так й іншого, наведеного в радянській
науковій літературі висловлювання Н.А. Сиродоєва, що "…право пользования
недрами прекращается только по основаниям, указанным в законе, … основания
прекращения права пользования недрами касаются непосредственно обеспечения
рационального использования и охраны недр" [131, с. 31].
Але незважаючи на значущість, процесуальну складність та специфічність
інституту припинення права надрокористування, у вітчизняній юридичній
літературі це питання не досліджувалось, і взагалі увага науковців до такого
його важливого елементу, як підстави, вперше в Україні була проявлена в роботі
Размєтаєва С.В. в 2007 році [63, с. 282]. Размєтаєв С.В., по-перше, звернув
увагу на те, що перелік підстав припинення права користування надрами,
наведений в ст.26 КУпН [25] не є вичерпним, а по-друге, запропонував поділ цих
підстав "…на обов’язкові (безумовні) і умовні" [63, с. 282].
Погоджуючись з першою тезою, все ж таки, на мою думку, подальше дослідження
підстав припинення права користування надрами вважається доцільним проводити на
підставі їх розподілу на такі, що пов’язані з порушенням природоохоронних вимог
надрокористування, і такі, що не пов’язані з порушенням цих правил. За такого
підходу можливо в подальшому чітко визначати правові наслідки, які виникають в
залежності від виду підстав припинення (в тому числі й обмеження та зупинення)
права користування надрами, а це, в свою чергу, дозволить розробити
процесуальні механізми припинення права користування надрами за видами підстав
такого припинення.
До підстав припинення права користування надрами, що не пов’язані з порушенням
природоохоронних вимог надрокористування, слід віднести передбачені КУпН в п.п.
1-3 та п.п. 6-7 ст. 26 "Припинення права користування надрами" наступні:
якщо відпала потреба у користуванні надрами;
закінчення встановленого строку користування надрами;
припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;
якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для
нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не
приступив до користування надрами;
вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки
надр.
Крім того, до таких підстав слід також віднести і передбачене п.19 Порядку
надання у 2007 році спеціальних дозволів
- Київ+380960830922