Розділ 2. ОСОБЛИВОСТІ ДВОСТОРОННІХ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ
З ПИТАНЬ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Міжнародно-правові основи договірного регулювання
інвестиційної діяльності
Висвітлення питання договірного регулювання інвестиційної діяльності доцільно
розпочати з короткої характеристики інвестиційних відносин, що випливають з
міждержавних економічних відносин, які виникають між державами як суб'єктами
влади, і за своїм змістом складні та різноманітні. «Основне джерело дієвості
механізму міжнародно-правового регулювання полягає в тому, що він забезпечує
взаємодію держав – носіїв суверенної влади, координує та спрямовує взаємодію
потужних державно організованих сил і спирається на їхню підтримку», – зазначає
І.І. Лукашук [95 , с. 22].
Інтерес викликає виявлення загальних основ та особливостей міжнародних
інвестиційних відносин.
Як метод правового регулювання цих відносин застосовується угода між рівними
суб'єктами, при цьому угода виступає як спосіб установлення прав та обов'язків
суб'єктів.
Міжнародні інвестиційні відносини є окремим проявом більш загальних міжнародних
економічних відносин.
В сучасних міжнародних відносинах інвестиційні правовідносини відіграють
провідну роль, оскільки вони виникають у зв'язку з експортом та імпортом не
тільки державного, а й приватного і позичкового капіталу. Міжнародні
інвестиційні відносини можна визначити як спеціальні міждержавні взаємини,
предметом яких є відносини, що виникають у зв'язку з інвестуванням іноземного
капіталу.
Інвестиційні правовідносини – це суспільні відносини, урегульовані нормами
інвестиційного права.
Складність і специфіка міжнародних інвестиційних відносин зумовлені, по-перше,
розмаїттям об'єктів регулювання і, по-друге, різними рівнями суб'єктів
міжнародного (інвестиційного) права.
Міжнародні інвестиційні відносини як складова частина різних правовідносин
суб'єктів міжнародного права, охоплюють відносини у сфері міждержавних
інвестиційних зв'язків. На них поширюється дія всіх основних принципів
міжнародного публічного права і міжнародного приватного права (галузевих
принципів міжнародного економічного права). На інтенсивний розвиток міжнародних
інвестиційних відносин значною мірою впливають інтернаціоналізація міжнародних
інвестиційних зв'язків, активізація експорту капіталу, намагання країн
збільшити надходження іноземних капіталовкладень.
На розвиток міжнародних інвестиційних відносин суттєво впливають загальні
інтереси міжнародного співтовариства і національні інтереси окремих держав
[121].
Важливим завданням науки міжнародного права в сучасний період є докладний
аналіз природи, загальних властивостей, особливостей, змісту і правових форм
участі держав у міжнародних інвестиційних відносинах на основі міжнародної
договірної практики і діючого в цій сфері національного законодавства. У
розглянутих правовідносинах держави не тільки затверджують свій правовий
статус, а й виступають як повноправні суб'єкти прав у своїх взаєминах з усіма
іншими суб'єктами.
Особливість полягає в тому, що держава є не тільки політичним органом, а й
суб'єктом, який вступає у відносини як внутрішньодержавні, так і міжнародні.
Міжнародне право розглядає державу незалежно від соціального статусу як
історично сформований первісний суб'єкт міжнародного права. Як справедливо
відзначають відомі юристи-міжнародники Д. І. Фельдман і Г. І. Курдюков, держави
є основними суб'єктами міжнародного права, оскільки вони мають універсальну
правосуб'єктність, здійснюють свою суверенну владу, створюють норми
міжнародного права, конкретизують і самі забезпечують їх дотримання, а також
відповідають за порушення норм міжнародного права [див. 71, с. 46 –49].
Визначаючи специфіку участі держави в інвестиційних відносинах, важливо
з’ясувати, як суб'єкти міжнародного інвестиційного права встановлюють
інвестиційні стосунки з іншими його суб'єктами, що дозволяє їм домогтися
головної мети: одній стороні, що приймає іноземні інвестиції, досягти високого
рівня економічного розвитку, а іншій стороні, що вкладає інвестиції, – дістати
високий прибуток, реінвестувати або на вигідних умовах відправити у свою
країну. Викликає інтерес те, що учасниками міжнародних інвестиційних відносин
стають суб'єкти як міжнародного публічного права, так і національного права:
фізичні і юридичні особи. Вступаючи в інвестиційні правовідносини, фізичні і
юридичні особи повинні враховувати, що вони входять в особливу сферу відносин,
ускладнених іноземним елементом, що спричиняє інше правове регулювання, тобто
ці відносини підпадають під іншу юрисдикцію. Питання про суб'єктів
інвестиційної діяльності регулюється міжнародним публічним правом, міжнародним
приватним правом і національним правом держав [114].
Як справедливо відзначає Богуславський М.М., «визначення кола осіб, що
визнаються іноземними інвесторами, має істотне значення для ефективного
правового регулювання інвестиційних відносин» [45, с. 83]. Цього можна досягти
тільки в тому випадку, якщо буде проведене чітке розмежування між діяльністю
держави як органа влади, що здійснює регулювання іноземних інвестицій, і його
діяльністю як суб'єкта цивільно-правових (договірних) відносин.
Виходячи із загального розуміння інвестицій, вкладених переважно приватними
особами, іноземним інвестором, як правило, визнається приватна особа. Участь
держави як іноземного інвестора можлива лише у виняткових випадках, коли
держава виступає суб'єктом міжнародного приватного права. Відносини, пов'язані
з іноземними інвестиціями, є насамперед правовідносинами між суб'єктами
міжнародного приватного права чи цивільного
- Київ+380960830922