Розділ II
Договір застави земельної ділянки
Форма договору застави
Договір застави земельної ділянки укладається у письмовій формі і підлягає
нотаріальному посвідченню. Договір застави повинен містити такі істотні умови:
1) для заставодавця та заставодержателя - юридичних осіб відомості про:
для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в
Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано
особу;
для заставодавця та заставодержателя - фізичних осіб відомості про:
для громадян України - прізвище, ім’я, по батькові, адресу постійного місця
проживання та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі
фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів;
для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім’я, по батькові (за
наявності), адресу постійного місця проживання за межами України;
2) зміст та розмір основного зобов’язання, строк і порядок його виконання
та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов’язання;
3) опис об’єкту застави: місце розташування, розмір та цільове призначення
земельної ділянки, експертна грошова оцінка цієї ділянки. Невід’ємною частиною
договору застави земельної ділянки є план земельної ділянки, яка передається в
заставу, та кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень
(обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;
4) посилання на видачу заставної або її відсутність. Випуск та обіг заставної
здійснюється в порядку, передбаченому Законом України „Про іпотеку” та іншим
законодавством України.
У разі відсутності в договорі застави однієї з вказаних вище істотних умов він
може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.
Договір застави земельної ділянки може містити інші положення, зокрема,
посилання на документ, що підтверджує право власності заставодавця на об’єкт
застави, відомості про обмеження та обтяження прав заставодавця на об’єкт
застави, визначення способу звернення стягнення на об’єкт застави.
Умова договору, яка обмежує право заставодавця заповідати належну йому на праві
власності земельну ділянку, що становить об’єкт застави, є нікчемною.
Договір застави та договір, що обумовлює основне зобов’язання, можуть бути
оформлені у вигляді одного документа. Цей документ за формою і змістом повинен
відповідати вимогам, встановленим у цій статті, та вимогам, встановленим
законом, для договору, який визначає основне зобов’язання.
Зміни та доповнення до договору застави земельної ділянки вносяться в тій же
формі, що встановлена для договору застави. Відповідні відомості про зміну умов
обтяження земельної ділянки заставою підлягають державній реєстрації у
встановленому законом порядку.
Права заставодержателя
Заставодержатель земельної ділянки, якщо інше не передбачено законом чи
договором, має право:
перевіряти документально і в натурі наявність, стан і умови збереження та
використання об’єкта застави, виконання заставодавцем обов’язків, передбачених
законом та договором;
у разі порушення заставодавцем обов’язків щодо збереження, страхування об’єкта
застави чи інших обов’язків вимагати від заставодавця негайного вжиття цих
заходів або вжити такі заходи у власних інтересах та за власний кошт;
вимагати дострокового виконання основного зобов’язання у разі порушення
заставодавцем обов’язків, встановлених договором або законом;
захищати своє суб’єктивне право застави від порушень з боку заставодавця та
третіх осіб, зокрема, шляхом звернення до суду від власного імені за захистом
об’єкту застави від будь-яких посягань, участі у судовому розгляді спорів,
предметом яких прямо чи опосередковано виступає земельна ділянка, обтяжена
заставою.
Обов’язки заставодержателя
Заставодержатель зобов’язаний:
не втручатись у господарську діяльність заставодавця;
попередити заставодавця про перевірку наявності, стану і умов збереження та
використання об’єкта застави, виконання заставодавцем обов’язків не пізніше ніж
за 2 дні до перевірки;
прийняти виконання зобов’язання, забезпеченого заставою земельної ділянки;
у разі невиконання боржником зобов’язання, забезпеченого заставою земельної
ділянки сільськогосподарського призначення, спричиненого дією обставин
непереборної сили, надати за клопотанням боржника відстрочку строком до одного
року на виконання простроченого зобов’язання;
у разі виконання боржником зобов’язання у повному обсязі видати йому розписку,
яка підтверджує припинення основного зобов’язання, та є підставою для державної
реєстрація припинення застави земельної ділянки.
Права заставодавця
Заставодавець, якщо інше не передбачено законом, має право:
володіти та користуватися заставленою земельною ділянкою відповідно до її
цільового призначення, встановленого державним актом на право власності на
земельну ділянку та договором;
самостійно господарювати на землі та набувати право власності на посіви і
насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;
використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній
ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні
об’єкти, а також інші корисні властивості землі;
одержувати від об’єкту застави доходи;
передавати об’єкт застави в наступну заставу, в спільну діяльність, оренду,
користування на строк, що не перевищує строк дії договору застави;
за нотаріально посвідченою згодою заставодержателя зводити, знищувати будівлі
(споруди) на земельній ділянці, здійснювати істотні поліпшення земельної
ділянки, передавати об’єкт застави в спільну діяльність, оренду, користування
на строк, що перевищую стро
- Київ+380960830922