РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
В основу дисертаційної роботи покладені результати експериментальних
досліджень, виконаних авторкою на базі біотехнологічного комплексу Інституту
гідробіології НАН України.
Об’єктами досліджень служили гідробіонти різних трофічних рівнів: представники
ракоподібних Moina macrocopa S t r a u s (Cladocera) і риб Cyprinus carpio L.
Вихідний матеріал гіллястовусих ракоподібних M. macrocopa був отриманий з
колекції Інституту гідробіології НАНУ. У дослідах на рибах використовували
молодь коропа масою 13–18 г, що вирощувалася в оборотній системі з блоком
біологічного очищення води. Роботи з гідробіонтами проводили з дотриманням
міжнародних норм.
Культиватори для проведення експериментів представляли собою ємності об’ємом
100 дм3 з автоматичним регулюванням температурного, газового режимів середовища
і фотоперіоду.
Як модельне середовище для експериментальних досліджень використовували
підготовлену водопровідну воду. Подача води в системи культивування
гідробіонтів здійснювалася з блоку первинної водопідготовки, де вона проходила
відстоювання з метою дехлорування, оптимізацію кисневого режиму і
термостабілізацію відповідно до умов культивування.
Умови культивування моїн: температура 28±0,50С, освітленість 400 Лк, фотоперіод
24С : 0Т, примусова аерація середовища зі швидкістю 0,1 дм3/хв. Корм:
гідролізні дріжджі (протеїн – 46%, жир – 8%, вуглеводи – 22%, зола – 14%).
Перед внесенням у культиватор разову порцію дріжджів замочували на 30 хвилин у
воді. Внесення кормової суміші в експериментах здійснювали за дві доби до
посадки моїн, що створювало сприятливі трофічні умови для розвитку
ракоподібних. Культивування моїн проводили в накопичувальному режимі при
проходженні популяцією основних етапів свого розвитку: лаг-фази, фази
експоненціального росту, стаціонарної та експоненціального відмирання.
Умови вирощування коропа: температура 27±0,50С, освітленість 400 Лк, фотоперіод
12С : 12Т, примусова аерація середовища зі швидкістю 0,2 дм3/хв. Корм:
стандартний комбікорм марки РКС (протеїн – 50%, жир – 8%, вуглеводи – 15%, зола
– 15%).
В експериментах вивчали особливості трансформації сполук азоту у водному
середовищі штучних систем під впливом продуктів життєдіяльності гідробіонтів та
кормового навантаження (КН). При цьому середовище, яке є невід'ємною складовою
систем культивування, розглядалося нами як самостійний чинник, що впливає на
функціональний стан гідробіонтів. Моделювання якості водного середовища
здійснювали шляхом зміни загального навантаження на систему за рахунок
варіювання кількості діючих чинників, сили і характеру їх впливу. Загальна
схема проведення експериментальних досліджень представлена в табл. 2.1:
Таблиця 2.1
Схема експериментальних досліджень
Варіанти
досліду
Чинники
Водне середовище
Корм
Гідробіонти
–
+
Примітка. “+” – вплив чинника; “–“ – відсутність впливу чинника.
Вивчення змін складу і властивостей вихідної води під впливом заданих умов
культивування (температура, освітленість, фотоперіод) за відсутності умовних
“забруднювачів” (корм, гідробіонти) проводилося з використанням примусової
аерації.
Особливості формування якості водного середовища у системах культивування під
впливом КН за відсутності гідробіонтів вивчали з дотриманням відповідного
режиму годівлі.
У серії експериментів з моїнами застосовували два принципово різних режими
годівлі: стаціонарний (постійна добова доза корму) і зростаючий (збільшення
добової дози внесеного корму у міру зростання культури). Дія постійного режиму
КН розглянута для двох його рівнів – 20 і 40 мг/дм3 у добу. Годівлю здійснювали
один раз на добу. Початкова щільність посадки моїн в експерименті складала 0,15
тис. екз/дм3. Зростаюче КН створювали, збільшуючи денну дозу корму від 20 до 60
мг/дм3, орієнтуючись при цьому на рекомендовану оптимальну концентрацію корму в
середовищі в період експоненціального росту культури – 50 мг/дм3 [74].
Початкова щільність посадки моїн у дослідах складала 1,5 тис. екз/дм3. Умовним
контролем служили системи під впливом КН без ракоподібних (середовище+корм).
Вплив культури моїн на якість водного середовища за відсутності кормового
навантаження вивчали при початковій щільності рачків 1,5 тис.екз/дм3. Контролем
служили системи з умовно чистим середовищем (без ракоподібних та КН).
Тривалість експериментів за участю моїн – 12–18 діб.
У серії експериментів з коропом використовували дві щільності посадки риб – 3 і
6 г/дм3. Добовий раціон складав 1,5% від маси риб. Умовним контролем служили
системи з рибами, що не одержували корму, та системи під впливом КН без риб.
Тривалість дослідів – 20 діб.
Гідрохімічний контроль в експериментальних системах здійснювали за наступними
показниками: температура, 0С; рН (од. рН); NH4+, NO2–, NO3– (мг N/дм3); О2
(мг/дм3); БСК5 (мг О2/дм3); ХСК (мг О/дм3). Відбір проб проводили щодня до
внесення корму. В серії експериментів за участю M. macrocopa в системах, які
знаходились під впливом КН та культури ракоподібних відбір проб здійснювали за
допомогою планктонної сітки № 72. Обробка проб проведена відповідно до
прийнятих методичних рекомендацій [96, 163]. При аналізі показників якості
вихідної води додатково визначали: твердість загальну (мг-екв/дм3); лужність
(мг-екв/дм3); окиснюваність перманганатну (мг О/дм3); мінералізацію загальну
(мг/дм3); вміст хлоридів (мг/дм3); сульфатів (мг/дм3); фосфатів (мг Р/дм3);
кальцію (мг/дм3); магнію (мг/дм3); заліза загального (мг/дм3) [94, 95]; міді
(мг/дм3); цинку (мг/дм3); марганцю (мг/дм3); свинцю (мг/дм3); нікелю (мг/дм3);
к
- Київ+380960830922