РОЗДІЛ 2. ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ФОРМУВАННІ
ПРОФЕСІЙНИХ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ
2.1. Характеристика інформаційно-телекомунікаційних технологій та можливість їх
застосування в підготовці фахівців економічного профілю
До нинішнього часу термінологія освітніх ІТКТ не є стандартизованою. Поняття ІТ
включає сукупність методів і засобів оброблення інформації. В цьому випадку
засобами оброблення інформації є всі доступні людству засоби (живопис,
писемність, книги, кіно, аудио- і відеозасоби, комп'ютери, телекомунікаційні
мережі тощо). На сучасному етапі розвитку ІТ це поняття нерозривно пов'язане з
ІТКТ. І. Захарова визначає освітні ІТКТ як педагогічну технологію, що
використовує спеціальні способи, програмні і технічні засоби (кіно, аудио- і
відеозасоби, комп'ютери, телекомунікаційні мережі) для роботи з інформацією
[52, с.22]. ІТКТ розглядаються щодо застосування ІТ (у широкому розумінні) для
створення нових можливостей передачі знань (діяльність викладача), сприйняття
знань (діяльність студента), оцінки якості навчання (як діяльність викладача,
так і діяльність студента), а також щодо результату навчання як усебічного
розвитку особистості студента.
Оскільки сучасний розвиток обчислювальної техніки дозволяє інтегрувати
можливості решти засобів ІТ (підручників, аудіо- і відеоапаратури, проекторів
тощо), то домінантними засобом ІТКТ є комп'ютер.
На сучасному етапі розвитку та розповсюдження комп’ютерної техніці та
інформаційних технологій заснованих на її використанні є незаперечним фактом
потреба залучення засобів ІТКТ до процесу навчання. Про це свідчать результати
чисельних конференцій, наукові дослідження в цій галузі та прийняті офіційні
документи, де зазначається необхідність використання засобів ІТКТ у навчальному
процесі. Зокрема, що стосується економічної освіти, то в «Концепції розвитку
економічної освіти в Україні» зазначена необхідність інформатизації навчального
процесу як одного з ключових напрямів підвищення якості навчання [106, с.5]. В
«Міжнародних стандартах освіти для професійних бухгалтерів» використання
технічних та електронних засобів навчання рекомендовано як метод активного
навчання студентів із фахових дисциплін [137, с.25].
О. Осін зазначає, що нині інформатизація освіти підіймається на якісно новий
рівень: вирішується завдання масового використання комп’ютерних технологій у
загальній та професійній освіті. Проте впровадження засобів навчання має низку
проблем [150, с.7-8].
Деякі науковці виокремили чинники, що перешкоджають масовому створенню та
впровадженню засобів ІТКТ у навчальний процес [68; 165; 191]. Так, Р. Гуревич
та М. Кадемія [68, с.17-18] зазначають, що актуальною проблемою є підвищення
ефективності навчання в його головних видах. Узагальнюючи проблему, вчені
пишуть, що будь-який технічний засіб навчання, у тому числі й комп’ютер, може
давати вагомі результати в навчанні лише тоді, коли з’являться покоління
педагогів, які готові й бажають використовувати комп’ютери, а також коли
з’являться методисти, спроможні розробити методику їх застосування в
навчальному процесі, тобто скласти досить значну кількість прикладів, на основі
яких навіть так званий пересічний викладач зможе користуватися комп’ютером.
С. Гончаренко вважає одними з гострих (окрім матеріальних та організаційних) у
впровадженні ІТКТ у процес навчання дві проблеми. Перша – це проблема «опору
вчителів», «…зумовлена протиріччям між колективними формами навчання,
характерними для класно-урочної системи, та індивідуалізацією навчання,
стимульованою персональними ЕОМ». Друга проблема, на думку дослідника, – це
зменшення міжособистісних контактів за рахунок розширення звернення до
позбавленої особистісних рис інформації [191, c.149]. Вирішення цих проблем ми
бачимо в органічному поєднанні колективної й індивідуалізованої форм навчання,
де ПЗ є інструментом організації керованого навчального середовища, що
оптимізує діяльність викладача та студентів.
Г. Коджаспірова і К. Петров [187], розглядаючи різні технічні засоби навчання й
методику їх використання, дають рекомендації щодо застосування останніх у
навчальному процесі різних навчальних закладів, відводячи особливу роль ПЕОМ у
зв'язку з тим, що тільки комп'ютер може вирішити наступні проблеми:
адаптивності навчального матеріалу (залежно від індивідуальних особливостей
студентів);
багатотермінальності (одночасна робота групи користувачів);
інтерактивності (взаємодія комп'ютера й студента, що певною мірою імітує
природне спілкування);
підконтрольності індивідуальної роботи студентів у позааудиторний час.
Я. Галета наголошує на провідній ролі ІТКТ щодо організації самостійної
пізнавальної діяльності студентів економічних ВНЗ [27]. Дослідником визначено
три напрями використання ІТКТ – ІТ як джерело інформації; ІТ як засіб
формування прийомів розумової діяльності; ІТ як засіб організації пошукової
діяльності студентів і визначено критерії відбору ПЗ для застосування їх в
процесі формування пізнавальної самостійності студентів економічних ВНЗ.
Названі науковці формулюють завдання застосування комп'ютера в навчанні як
забезпечення зворотного зв'язку в навчанні, індивідуалізації навчального
процесу, підвищення його наочності, пошуку інформації з найрізноманітніших
джерел, моделювання досліджуваних процесів або явищ, організацію колективної й
групової роботи [27, с.8-9; 187, с.195].
Проблеми впровадження комп'ютерних технологій у процес навчання також
розглянуті у психолого-педагогічній літературі. Так, С. Гапонова і
Н. Мартинова, розглядаючи залежність психічного ст
- Київ+380960830922