РОЗДІЛ 2
ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ готовності до РОЗВ’Язання
Педагогічних СИТУАЦІй
2.1. Методика та організація дослідження
Методологічну основу дослідження становлять: теорія пізнання; основні положення
системного підходу як методологічного способу пізнання педагогічних фактів,
явищ, процесів; концептуальні положення системного і діяльнісного підходів у
підготовці фахівців; принцип єдності теорії і практики [71; 86; 88; 145].
Для розв’язання поставлених у дослідженні завдань використовувався комплекс
взаємопов’язаних теоретичних та емпіричних методів:
- теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел, педагогічні
спостереження, анкетування проводилися для визначення сутності і специфіки
професійних ситуацій, що виникають у процесі фізичного виховання учнів;
- метод експертних оцінок використовувався для визначення рівня готовності
вчителів фізичної культури та студентів до розв’язання професійних ситуацій;
- педагогічний експеримент здійснювався для перевірки ефективності розробленої
технології розв’язання професійних ситуацій;
- методи математичної статистики використовувались для визначення достовірності
результатів дослідження.
Теоретичний аналіз і узагальнення науково-літературних джерел.
З метою вирішення наукової задачі, трансформації наукових фактів стосовно до
специфіки дослідження, уточнення понятійного апарату нами проаналізовано 194
вітчизняних і 16 зарубіжних джерел, що стосуються загальних і методичних питань
педагогіки, психології, теорії і методики фізичного виховання, фізіології,
гігієни. Особлива увага приділяється аналізу змісту авторефератів дисертацій із
проблем підготовки вчителя фізичної культури. Також вивчалися матеріали
наукових конференцій і семінарів. Визначено предмет, задачі, концептуальні
положення і основні напрямки дослідження.
Аналіз наукової літератури проводився протягом всього періоду роботи над
дисертацією. Це дало можливість отримати інформацію про різні сторони
професійної підготовки вчителя фізичної культури, виявити основні підходи до
розв’язання педагогічних задач, теоретично обґрунтувати сутність педагогічних
ситуацій, їх класифікацію та функції, створити основу для подальших
досліджень.
Педагогічні спостереження. Під час вивчення змісту педагогічної діяльності
вчителя фізичної культури у школі широко використовувався метод педагогічного
спостереження, під час якого фіксувалися способи розв’язання професійних
ситуацій. З метою підвищення надійності і якості спостереження ми дотримувались
обов’язкових правил:
Систематичності і багаторазовості спостереження за навчальною діяльністю,
поведінкою, активністю учнів і вчителів у різний час і в різних ситуаціях.
Проведення спостереження кількома особами.
Реєстрації не окремого факту, а дії вчителя для розв’язання професійної
ситуації.
Фактологічного запису всієї ситуації.
Спостереження за уроками фізичної культури дозволили виявити основні групи
педагогічних ситуацій та способи їх розв’язання.
Метод анкетування застосовувався для визначення мотиваційно-ціннісного
ставлення студентів до професійної діяльності. Питання характеризували мотиви
навчальної і спортивної діяльності студентів, організаційно-методичні фактори,
що впливають на якість навчання.
За умови анкети, після кожного запитання подавалися декілька варіантів
відповідей. Наприклад, мотивами вступу до вищого закладу освіти були: інтерес
до обраної професії, прагнення здобути вищу освіту, можливість підвищити рівень
фізичної підготовленості або можливість досягти максимальних спортивних
результатів, прагнення працювати з дітьми. Перелік мотивів відвідування
навчальних занять включав: інтерес до конкретних фактів, прагнення спілкуватися
з товаришами, прагнення уникнути неприємностей, що пов’язані з пропусками
занять, інтерес до особистості викладача як людини, вченого, прагнення отримати
високі оцінки, прагнення сумлінно виконувати всі вимоги вищого закладу освіти.
Студентам пропонувалося поставити за рейтингом зазначені мотиви. Якщо жодна з
відповідей не влаштовувала, то вказувалася своя. Всього в анкетуванні взяли
участь 620 студентів Луцького інституту розвитку людини університету “Україна”,
Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського
та Волинського державного університету імені Лесі Українки. Крім того, студенти
та вчителі фізичної культури подавали інформацію щодо способів розв’язання
професійних ситуацій. Для кількісного і якісного аналізу було обрано таку
професійну ситуацію: “Учні 7-го класу прийшли на урок після контрольної роботи
з математики. Діти збуджені, сперечаються, щось доводять одне одному. Вчитель
намагається пояснити завдання уроку, але більшість дітей неуважні, мимоволі
продовжують обмін думками. Зауваження кільком учням дотримуватись дисципліни не
заспокоїло клас. Учитель раптово замовкає, сподіваючись таким чином викликати
увагу учнів, але й це не допомогло. Дорогоцінний час уроку витрачається не за
призначенням”. Як би поступили ви на місці вчителя?
а) підвищеним тоном звернетесь до найбільш “активних” про їхню
відповідальність;
б) відведете 1 хвилину часу на завершення дискусії і по закінченні згаданого
часу почнете урок;
в) особисто поцікавитесь завданнями контрольної роботи та наслідками і
перейдете до організації уроку;
г) застосуєте короткочасне фізичне навантаження у вигляді бігу з 1-2
прискоренням і після цього почнете пояснювати завдання уроку;
д) попередите, що згаяний час враховується і відповідно буде скорочена гра,
яку планується провести на уроці;
є) застосуєте інші способи (конкретно вказати, які).
За умовами дослідження необхідно було вказати лиш
- Київ+380960830922