Формування культури материнства жіночої молоді у соціально-педагогічному середовищі вищого навчального закладу

РОЗДІЛ 2.
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ПРОГРАМИ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ МАТЕРИНСТВА У
СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
2.1. Теоретичне обґрунтування програми та методика проведення
дослідно-експериментальної роботи з формування культури материнства жіночої
молоді у соціально-педагогічному середовищі вищого навчального закладу
Зважаючи на важливість та актуальність проблеми формування культури
материнства жіночої молоді у соціально-педагогічному середовищі вищого
навчального закладу доцільним є впровадження відповідної соціально-педагогічної
програми.
Відразу слід зазначити, що впровадження соціально-педагогічної програми не є
чистим педагогічним експериментом. Погоджуємося з думкою С.Савченка, що
„дослідно-педагогічна робота є різновидом педагогічного експерименту,
здійснюваного в умовах, які характеризуються великою кількістю соціальних
зв’язків і взаємодій, що не завжди піддаються чіткій фіксації й математичним
методам оцінювання. При цьому дослідно-педагогічна робота відіграє роль
провідного методу, який використовується разом з іншими дослідницькими
методами” [200, 310]. У нашому випадку проведення дослідно-експериментальної
діяльності передбачає констатувальний, формувальний та контрольний етапи. Етапи
реалізації програми та проведення експериментальної роботи пов’язані між собою
таким чином: діагностичний підетап підготовчої частини програми збігається з
констатувальним етапом експериментальної роботи, другий підетап підготовчої
частини разом з етапом реалізації програми становлять формувальний етап
експериментальної роботи, етап оцінювання програми співпадає з контрольним
етапом експериментальної роботи.
У заходах, що передбачаються під час реалізації програми формування культури
материнства в соціально-педагогічному середовищі ВНЗ, бере участь фіксована
кількість учасників, але залежно від бажання вони самі обирають форми роботи, в
яких братимуть участь.
На підготовчому етапі реалізації соціально-педагогічної програми формування
культури материнства жіночої молоді у соціально-педагогічному середовищі ВНЗ
здійснюється:
Визначення ВНЗ, де доцільно реалізовувати програму;
Діагностування рівня сформованості культури материнства жіночої молоді цього
ВНЗ (визначаються критерії, показники сформованості культури материнства),
сформованість соціально-педагогічного середовища, його спрямованість на
формування культури материнства;
Розроблення програми та підготовка її до реалізації.
1). Експеримент проводився в Харківській державній академії культури (ХДАК) та
Харківському університеті мистецтв ім. І.Котляревського (ХУМ) тому, що
специфіка цих гуманітарних вищих навчальних закладів збігається з концепцією
реалізації програми, оскільки уможливлюється підвищення загальнокультурного
рівня жінки через активізацію сфери навчання (велика кількість історичних,
культурологічних, філософських дисциплін) та інтенсивне розширення зв’язків із
соціумом. Крім того, кількість представників студентської жіночої молоді
достатня для впровадження програми та проведення експерименту. Впровадження
програми не передбачалося в педагогічному вищому навчальному закладі, оскільки
специфіка його спрямована на формування професійної педагогічної культури, що
впливатиме на материнство та не надасть „чистих результатів” перевірки
соціально-педагогічної програми формування культури материнства (у ВНЗ такої
специфіки програма має відповідно коригуватися). Слід зазначити, що подібна
діяльність може здійснюватися в будь-якому вищому навчальному закладі з
урахуванням специфіки контингенту його студентів, виховних сфер та налагоджених
зв’язків у соціальному середовищі.
2). Діагностування наявності та активності функціонування
соціально-педагогічного середовища ХДАК та ХУМ відбувалося методом аналізу
документації, а саме концепцій виховної роботи, планів виховної роботи, звітів
про її виконання [82; 177]. Крім того, з цією метою застосовувався метод бесіди
зі студентами для виявлення їхнього ставлення до виховної та дозвіллєвої роботи
закладу.
Звичайно, що концепції виховної роботи обох ВНЗ певним чином відрізняються,
але ці відмінності не є суттєвими і дозволяють аналізувати їх загалом. У цих
документах, зокрема, зазначено, що одним з пріоритетних напрямів діяльності є
виховна робота зі студентами. Вищі навчальні заклади вбачають своє завдання в
тому, щоб студенти стали не лише висококваліфікованими фахівцями своєї справи,
а й справжніми патріотами, яким притаманне почуття гордості за свою
Батьківщину, її славне історичне минуле, які здатні пропагувати кращі
досягнення історичної науки і української культури.
Серед основних напрямів виховної роботи, зазначених у концепціях ХДАК та ХУМ,
є: розвиток національної свідомості, соціально-правових знань і професійної
гідності; моральне виховання; політичне виховання; естетико-художнє виховання;
економічне виховання; фізичне виховання та виховання здорового способу життя. У
кожному з цих напрямів можна підкреслити те, що відноситься до формування
культури материнства. Наприклад, національна свідомість передбачає діяльнісне
ставлення до відтворення своєї нації, щоб її кількість зростала, а не
катастрофічно знижувалася, але ж і „якість” виховання нового покоління має бути
на високому рівні. Моральне виховання пов’язане з відповідальністю за виховання
дітей; політичне та економічне виховання спрямоване на вдосконалення соціальної
компетентності; здоровий спосіб життя – запорука здорової нації та відтворення
здорових нащадків. Усі ці напрями стосуються соціальної життєдіяльності
студентства. Але, на наш пог