РОЗДІЛ 2
ДЖЕРЕЛА І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Археологічні пам’ятки ККК у Західному Криму.
Поселення ККК розташовані переважно у річкових долинах Західного Криму,
найбільші за площею поселенські пам’ятки зосереджено у Інкерманській долині.
Могильники знаходяться, як правило, на схилах прилеглих до долин гірських
масивів. Однією із особливостей топографічних характеристик пам’яток західної
групи ККК є нерівномірність розташування груп могильників відносно поселень.
Вони відсутні на Гераклейському півострові, у Балаклавській долині і прилеглих
до неї висотах, де наявні поселення, і групуються на схилах гір, прилеглих до
Байдарської долини у верхній течії Чорної, де відсутні поселення. Географічно
обидві території сполучаються гірським проходом через Варнутську долину. У
середній і нижній течії р.Чорна і на прилеглих територіях на північ від устя
Чорної присутні як поселенські, так і поховальні пам’ятки ККК.
За своїми характеристиками усі пам’ятки ККК поділяються на кілька умовних груп.
Перша і найбільш інформативна група — це великі поселення. До них належать
Уч-Баш (рис. Б.3), Сахарна Головка (рис. Б. 9), Чорна Річка (рис. Б.10),
Інкерманське, Балаклавське, Мікензієві Гори (2-й кордон) та Кучки (дет. див.:
додаток В). Це багатошарові пам’ятки ККК, їх горизонти не завжди слідують один
за іншим. Однією із основних характеристик є наявність закритих археологічних
комплексів і простежена у ході польових досліджень стратиграфія. Усі вони
містять так звані „закриті” комплекси — господарські ями, перекриті культурним
шаром, залишки будівель, що припинили своє існування раптово і велику кількість
археологічного матеріалу, загалом — кераміку.
Особливе місце у археологічних дослідженнях ККК посідає поселення Уч-Баш (рис.
Б. 3). Ця ключова пам’ятка для вивчення раннього залізного віку Криму.
Публікації окремих речей із розкопок цього поселення лише створили передумови
для постановки питань комплексного археологічного аналізу. Відсутність
досліджень усього комплексу даного поселення призвела до невірних хронологічних
побудов у нещодавніх узагальнюючих дослідженнях. Картину розкопок зараз, на
жаль, можна відновити лише за звітами і робочими записами, що зберігаються в
архіві НЗХТ. При ознайомленні з цими матеріалами з’ясувалося, що розкопками
було відкрито значну кількість так званих закритих комплексів (ями, перекриті
культурним шаром, спалені будівлі з перекритими обмазкою стін та дахів
підлогами і т. і). Матеріал цих комплексів і є основою для класифікації з
подальшою синхронізацією комплексів і визначення належності їх певному
хронологічному горизонту [Кравченко, 2002, с. 169; 2004, с. 53—61; 2005, 2005а,
с. 299—305; с. 485—495; 2007, c. 282—294; Kravchenko, 2005а, p. 33—38].
В культурному шарі, потужність якого на деяких ділянках поселення сягає 3 м, у
залишках чотирьох будівель каркасно-стовпової конструкції та 86 ямах було
знайдено багатий керамічний матеріал, в тому числі високоякісну багато
орнаментовану лисковану кераміку, деякі зразки якої були зроблені
гончарами-професіоналами із використанням, можливо, поворотника або іншого
подібного пристрою.
Із доступних матеріалів домобудівництва відомі наземні споруди
каркасно-стовпової конструкції. Вони представлені на поселеннях Уч-Баш (див.
додаток В) і Ашлама-Дере [Крис, 1981, с. 13]. Різниця у їх будові зумовлена їх
різним призначенням: будівля 1 Уч-Башу, ймовірно, була господарською, будівля 2
цього ж поселення, напевно, служила житлом [Кравченко, 2004, с. 58]. Залишки ще
однієї будівлі виявлено на розкопі ІІ Уч-Башу (див. додаток В). У продовж
недавніх досліджень розкоп ІІ вдалося прив’язати до місцевості, і є підстави
припускати, що майданчик досліджено частково.
Напівземлянки і заглиблені житла із каркасно-тиновими стінками наземної частини
відомі на поселеннях Уч-Баш і Чорна Річка (див додаток В). О.Я.Савеля вважає
напівземлянку Чорної Річки господарською будівлею по наявності великої
кількості органіки (перегною) у її заповненні. [Савеля, Матвеева, 1982, л.
24—30].
Господарчі ями на поселеннях ККК мали дзвоноподібну або діжкоподібну форму, і
сягали від 0,30 до 1,20 м завглибшки і від 1,00 м до 1,40 м завширшки по дну.
Двоноподібні у профілі ями, ймовірно, виконували роль льохів, а неглибокі
діжкоподібні у профілі ями, заповнені сміттям і попелом, ймовірно, для цього
були і викопані (див. додаток В).
За матеріалами поселень Уч-Баш і Сахарна Головка відомо кілька пічних
конструкцій (за звітними описами, плани не збереглися). Піч із припічним
чотирикутним заглибленням відкрита у будівлі 1 Уч-Башу (див. додаток В).
Ймовірно, піч мала виробниче призначення, як одну із гіпотез можна прийняти її
використання для випалювання кераміки.
Другий тип такіх споруд відкрито у будівлях 1 і 2 Уч-Башу. Це піч із
заглибленим у долівку черенем, ймовірно, відкритого типу. У будівлі 1 поруч із
такою піччю знаходилася зольна яма (див. додаток В).
На поселенні Сахарна головка відкрито три гончарні горни, дані про які також є
тільки у звітних описах (див. додаток В).
Серед знарядь на поселенні Уч-Баш переважають пов’язані із землеробством —
зернотерки, пести, вкладні до серпів, у значній кількості зустрінуті знаряддя і
їх фрагменти, належні до керамічного і ливарного виробництва — полірувальники,
лощила, розтиральники (рис. Б.153: 13), сирцева глина, круги для формування
посудин (рис. Б.153: 15), пемзи, ливарні форми (рис. Б.153: 4), точильні бруски
(рис. Б.152: 9, 10; 153: 16), є знахідки металевого шлаку.
Другу групу пам’яток складають невеликі одношарові поселення, що існували,
ймовірно, протягом незначного відрізку часу (потужність культурного шару
- Київ+380960830922