РОЗДІЛ 2
ОБРАЗИ ТА СИМВОЛИ В ОПОВІДАННЯХ Е. ПО, А. БІРСА ТА Г. ЛАВКРАФТА:
ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ
Інтерпретація художнього тексту напряму залежить від можливості потрактувати
функціонально значущі елементи тексту в їх взаємодії і взаємозв'язку [56, с.
31; 102, с. 37]. Художній текст є своєрідною матрицею, основу якої закладені
певні когнітивні механізми. За Д. Майелом, "література переналаштовує чи змінює
те, як ми мислимо. Вона скоріше піднімає запитання, ніж забезпечує нас новою
мудрістю" [267, с. 337].
Символіка та образність жанру готичного оповідання створює нову систему
художнього сприйняття та нове ставлення до світу [1, с. 10] завдяки певним
когнітивним механізмам, які сприяють утворенню нових зв'язків між таксонами,
вибудовуючи новий смисл. Художня уява і індивідуальний досвід (реальний чи
уявний), який виходить за межі звичного сприйняття чи розуміння [293, с. 131],
складають те, що Е. По назвав підпорядкованістю одному ефекту [277, с. 313],
чи, скоріше, ідеї, наприклад, смерть, краса тощо. Ми виходимо з того, що образи
та символи в готичних оповіданнях є, з одного боку, ключами до інтерпретації
творів, а з іншого боку, вони у своїй сукупності виступають способом створення
атмосфери, яка притаманна лише жанру готичного оповідання.
2.1. Когнітивні механізми формування словесних поетичних образів
в американському готичному оповіданні
Структура будь-якого художнього тексту формується під впливом його семантики та
втіленої в цій структурі певної художньо осмисленої системи знань, що складає
когнітивне підґрунтя твору. Когнітивний компонент семантики тексту, значення
якого зумовлює діапазон його інтерпретацій [87, с. 23, 25], який може бути
об'єктивований у певних схемах, окреслюють ієрархію функціонально значущих
елементів тексту. Система знань, художньо осмислених у готичних оповіданнях –
це, скоріше, система уявлень про буття, що знаходить своє втілення в сукупності
словесних поетичних образів. Дослідження концептуальної сторони словесних
поетичних образів у їх поєднанні дає змогу зрозуміти, чому саме та чи інша
послідовність словесних знаків була використана автором у формуванні тканини
художнього твору [124, с. 96], а розгляд когнітивних механізмів, завдяки яким у
тексті оповідань формується ця сукупність образів і кожний окремий
функціонально значущий образ, є відповіддю на те, яким чином концептуалізуються
важливі для автора явища дійсності [18, с. 44]. При аналізі концептуальної
сторони словесних поетичних образів ми спиратимемось на запропоновані
Дж. Лакоффом, М. Тернером [254, с. 221-228] та З. Кевечешом [249, с. 281-286]
реєстри концептуальних метафор.
2.1.1. Формування стереотипних словесних поетичних образів. У творчості Е. По,
А. Бірса та Г. Лавкрафта зустрічаються словесні поетичні образи, в основі яких
лежать концептуальні структури, що мають цілком конвенційний характер. У
термінах когнітивної поетики це означає, що концептуальна метафора чи
метонімія, з якої походить той чи інший словесний поетичний образ, не зазнає
істотних трансформацій. Модифікацій, проте, може зазнавати або словесне
оформлення виразу, або його значення, або і те й інше одночасно. Зміна
словесного оформлення образу порівняно з іншими видами модифікацій
супроводжується деталізацією словесного поетичного образу, яка звужує чи
розширює відповідну базову конвенційну структуру виразу, чи додає нові
компоненти до базового ментального образу, що спричиняє його переосмислення.
Такі зміни у словесному оформленні поетичних образів відбуваються або за
принципом аналогії, або за асоціативним принципом. Так, наприклад, метафора
"stones which sleep beneath coverlets of dark moss" (Memory, 66) (каміння, яке
спить під укривалами темного моху), похідна від концептуальної метафори об'єкти
неживої природи – це люди, створює уявний світ, де каміння наділене людськими
якостями – каміння за аналогією з людиною може спати (sleep), вкриватися
укривалом (coverlet). Подібна персоніфікація зустрічається в оповіданні Е. По
"The Island of the Fay": "the proud watchful mountains that look down upon all"
(IF, 506) (гордовиті уважні гори дивляться на все згори). Людськими якостями
наділяються гори. Так само, як людина дивиться згори на істоти, нижчі від неї,
так і гори спостерігають зі своєї висоти за діяннями людей.
І перший, і другий словесні поетичні образи є стертими, адже в їх створенні
задіяна концептуальна модель великий ланцюг буття. Тим не менш, ці образи
сприймаються як нові завдяки своєму словесному вираженню. Реалізація стертих
словесних поетичних образів у готичних оповіданнях відбувається за допомогою
двох операцій, які зумовлюють сприйняття стереотипного образу як свіжого,
нового: шляхом (1) зміни словесного оформлення виразу та (2) зміни словесного
оформлення і значення виразу одночасно.
1. Зміна словесного оформлення виразу може бути незначною, за допомогою
додавання одного-двох компонентів, та істотною, коли майже всі словесні
компоненти відповідного вихідного образу зазнають змін. При цьому до образу як
певної послідовності слів можуть додаватися епітети, відбуватися морфологічні
зміни у словах, окремі слова можуть вживатися в незвичних для них значеннях,
зазнавати метонімічних заміщень.
Наприклад, у метафорі "sober eye of Reason" (PB, 724) (тверезе око Розуму),
похідній від концептуальної моделі око розуму [254, с. 221], зміна словесного
оформлення відбувається за рахунок додавання епітета sober, який власне і
оживлює метафору.
Морфологічні трансформації можна простежити у словесному оформленні метафори
"silent flight of the raven-winged hours" (Berenice, 131) (
- Київ+380960830922