Розділ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Під нашим спостереженням перебувало 70 хворих на токсико – алергічні дерматози
у віці від 19 до 64 років, з яких 23 особи чоловічої і 47 жіночої статі, що
знаходилися на стаціонарному і амбулаторному лікуванні з 2001 по 2005 рр. у
Львівській комунальній інфекційні клінічні лікарні та її реанімаційному
відділенні, реанімаційних відділеннях Львівської обласної клінічної лікарні, 8-
ої міської комунальної клінічної лікарні, дерматологічному стаціонарі клінічної
лікарні Львівської залізниці та дерматовенерологічному відділенні дорожної
поліклініки Львівської залізниці. Контрольну групу складали 20 практично
здорових осіб у віці від 19 до 27 років, з них 12 жінок і 8 чоловіків. Крім
того, хворі були поділені на групи пацієнтів, які приймали лікування за
традиційним і розробленим методами. Так, із 46 хворих на БЕЕ традиційним
методом лікувалось 22, розробленим 24 пацієнти, із 11 хворих на ССД традиційним
методом–5 розробленим–6 пацієнтів, із 13 хворих на ТЕН традиційним– 5 і
розробленим– 5 пацієнтів ( 3 померло при блискавичному перебігу ).
Обстеження 70 хворих на ТАД проводилося комплексно – клінічними і лабораторними
методами за спеціально розробленою нами анкетою. У всіх хворих до призначення
терапії ретельно аналізувалися дані анамнезу захворювання і життя. Проводили
огляд шкірних покривів та видимих слизових оболонок, пальпацію периферичних
лімфатичних вузлів, визначали дерматологічні симптоми хвороб (симптоми
Нікольського, Шеклакова, Асбо - Ханзена) та площу ураженої шкіри (правило
„дев”ятки”), досліджували стан внутрішніх органів і систем організму.
За показами пацієнти були консультовані терапевтом, офтальмологом,
гастроентерологом, невропатологом, урологом, отоларингологом, гінекологом.
2.1. Загальні клініко-лабораторні методи обстеження хворих
Для оцінки стану хворого на ТАД, динаміки перебігу захворювання і ефективності
лікування проводили загальні клініко – лабораторні методи обстеження в
біохімічній лабораторії реанімаційного відділення №2 Львівської обласної
клінічної лікарні.
- біохімічні: активність трансаміназ (аланінамінотрансферази - АлАТ,
аспартатамінотрансферази - АсАТ) в сироватці крові, вміст загального білірубіну
і білка, калію, йонізованого кальцію, натрію і глюкози в сироватці крові,
креатиніну і сечовини в плазмі крові, а також гематокрит, ЦВТ, АТ( систолічний,
діастолічний , пульсовий) крові, осмомолярність плазми, дефіцит позаклітинної
рідини, дефіцит об”єму циркулюючої крові, добовий діурез, шоковий індекс
Альговера та визначення показників КОС хворим на ТЕН.
- дослідження периферичної крові: еозинофіли, лімфоцити, паличкоядерні
нейтрофіли, ШОЕ.
Вивчення біохімічних тестів проводили у 57 хворих на БЕЕ (46), ССД (11) до і
після лікування, у 13 хворих на ТЕН тричі (на початку, висоті хвороби, в перід
реконвалесценції) на концентраційному фотоелектричному колориметрі КФК-2
Загорського оптико-механічного заводу (виробниче об’єднання “ЗОМЗ”).
Вміст загального білірубіну в сироватці крові визначався за методом Ієндрашика
[171].
Принцип визначення вмісту глюкози в сироватці крові полягав в утворені
забарвленої сполуки при нагріванні з орто-толуїдином у розчині оцтової кислоти
[171].
Принцип визначення загального білка в сироватці крові базувався на основі
біуретової реакції [172].
Принцип визначення АлАТ полягав у реакції каталізації трасамінування між
L-аланіном і 2-оксоглутатаром.
Активність АсАТ визначалася на основі реакції каталізації трансамінування між
L-аспартатом і 2–оксоглутаратом.[172].
Принцип визначення вмісту сечовини полягав в тому, що в присутності
тіосемикарбазиду та йонів трьохвалентного заліза сечовина утворювала з
диацетилмоноксимом в сильно кислому середовищі червоний комплекс, який
фотометрували при довжині хвилі 490–540 нм, товщині шару – 1 см [173].
Креатин і креатинін – важливі компоненти залишкового азоту, в синтезі яких,
приймають участь амінокислоти аргинін, гліцин і метіонін. Визначення креатиніну
в сироватці крові проводилося по кольоровій реакції Яффе [173].
Визначення рівня загального кальцію в сироватці крові проведено фотометричним
методом [171].
Дослідження вмісту калію та натрію в крові проводилося методом полум”яної
фотометрії [171].
Експрес-методом діагностики розладів КОС є мікрометод, запропонований групою
датських вчених на чолі з O.Siggaard-Andersen’ом, з використанням
сконструйованого для цієї мети апарата Аструпа [171]. Повне уявлення про КОС
можна отримати, маючи дані про pH крові, парціальний тиск кисню (рО2) та
вуглекислого газу (рСО2), концентрацію гемоглобіну.
Вміст бікарбонатів розраховували, вимірюючи одночасно потенціометричним методом
рН і парціальний тиск вуглекислоти (рСО2), використовуючи селективний електрод.
Подальші розрахунки проводили за номограмою Siggaard – Andersen. [174].
Кислотно – основний стан організму людини представили такими показниками
[175]:
рН – логарифм концентрації йонів водню, взятий зі зворотнім знаком.
АВ – актуальні або дійсні бікарбонати (концентрація йонів НСО3 - в плазмі).
SВ – стандартні бікарбонати (концентрaція йонів НСО3- в крові при стандартних
умовах t - 37є С; рСО2 - 40 мм рт. ст.; рН - 7,40).
ВВ – загальні буферні основи. (концентрація буферних йонів, а саме: сума йонів
бікарбонату і аніонів білку в крові).
ВЕ – надмір основ. (різниця між концентрацією сильних основ крові та тою же
самою кров’ю, відтитрованою сильною кислотою до рН 7,40 при рСО2 – 40 мм рт.
ст.; t -37єС).
рСО2 – парціальний тиск вуглекислого газу (відображає концентрацію розчиненого
в плазмі крові вуглекислого газу).
рО2 – парціальний тиск кисню
- Київ+380960830922