РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Об’єктом дослідження були субстанція гідрофільного екстракту листа евкаліпту
під умовною назвою «Евкабол» та розроблені на її основі супозиторії «Евкабол»
із вмістом діючої субстанції 25 мг/кг.
Субстанція «Евкабол» одержана на кафедрі хімії природних сполук (ХПС) НФаУ під
керівництвом професора Комісаренко А.М. шляхом комплексної переробки лікарської
рослинної сировини [36, 56, 72, 73].
Дані якісного та кількісного аналізу субстанції «Евкабол» свідчать, що у ній
залишається значна кількість БАР (дубильні речовини 20,98%; оксикоричні кислоти
3,16%, фловоноїди: рутин 4,56% і кверцетин 3,66 %; амінокислоти 0,16 % та
полісахариди 11,68%). Це вказує на можливість комплексної переробки та
одержання екстракту з прогнозованою фармакологічною активністю [36, 37, 45, 55,
65, 72, 88]. Отримані результати підтвердили дані літератури про те, що
субстанція «Евкабол» є сумою флавоноїдів, поліфенольних сполук, оксикоричних
кислот, дубильних речовин, полісахаридів, вітамінів, що дозволяє припустити
наявність у неї протизапальної активності [36, 37, 45, 55, 56, 65, 72, 73,
88].
На основі досліджуваної субстанції «Евкабол» були створені ректальні
супозиторії «Евкабол» вагою 0,4 г (діючої речовини 1,25%; твін-80 1,75%;
твердий жир 97%). В якості супозиторної основи використовували твердий жир,
оскільки він чинить пом’якшуючу дію на СОПК та сприяє швидкому вивільненню
діючих речовин із супозиторіїв [3, 57].
Відповідно до Методичних рекомендацій з доклінічного вивчення протизапальних
засобів [33] дію субстанції «Евкабол» вивчали на моделях асептичного запалення,
викликаного карагеніном (1% розчин), гістаміном (1% розчин), формаліном (2%
розчин) та зимозаном (2% розчин). Флогогени вводили субплантарно під апоневроз
задньої лапи щура (миші) по 0,1 мл. Досліджувані екстракти вводили
внутрішньошлунково у вигляді водних розчинів за 1 годину до введення флогогену
[31, 33, 141, 148].
Інтактні тварини одержували воду [33].
В експериментах на мишах виразність запального процесу оцінювали за збільшенням
ваги ураженої кінцівки. Оцінку протизапальної активності проводили через 3
години (на моделях карагенінового та формалінового запалення) та 0,5 години (на
моделях гістамінового та зимозанового запалення) від початку експерименту в
момент максимального розвитку набряку [33].
В експериментах на щурах висновок про виразність запального процесу робили за
збільшенням об’єму ураженої стопи у тварин за допомогою механічного онкометру
[31, 33].
На першому етапі проведення скринінгового дослідження протизапальну
(антиексудативну) активність субстанції «Евкабол» вивчали на моделі
карагенінового набряку [33] в широкому діапазоні доз 10, 25, 50, 100 мг/кг.
Надалі дослідження антиексудативної активності субстанції «Евкабол» проводили в
умовно-терапевтичній дозі, що становила 25 мг/кг маси тварини (на моделях
гістамінового та зимозанового набряків у щурів і формалінового набряку у мишей)
[33, 141, 148].
Як препарати порівняння для вивчення протизапальної дії субстанції «Евкабол»
були обрані: «Вольтарен» («Novartis», Швейцарія) – класичний інгібітор ЦОГ,
який вводили в ЕД50 8 мг/кг (для щурів) і 3,8 мг/кг (для мишей), та
протизапальний препарат рослинного походження – «Альтан» (НВЦ «Борщагівський
ХФЗ», м. Київ) – лікарський засіб поліфенольного складу, отриманий з суплідь
вільхи клейкої та сірої в умовно-терапевтичній дозі 1 мг/кг.
На моделі зимозанового набряку у щурів у якості препаратів порівняння
використовували «Альтан» в його умовно-терапевтичній дозі та рослинний
протизапальний препарат – інгібітор ліпооксигенази – гранули кверцетину (НВЦ
«Борщагівський ХФЗ», м. Київ) в умовно-терапевтичній дозі 5 мг/кг.
Протизапальну активність оцінювали за ступенем пригнічення набряку стопи у
дослідних тварин у порівнянні з контрольними, та виражали у відсотках [33].
Розрахунки здійснювали за формулою:
100% –
(Мнсд – Мзд) ґ 100
, де
Мнск – Мзк
А – антиексудативна активність, %;
Мнсд – маса набряклої стопи в досліді;
Мзд – маса здорової стопи в досліді;
Мнск – маса набряклої стопи в контролі;
Мзк – маса здорової стопи в контролі.
У всіх випадках маса стопи виражалась у мг [33].
На другому етапі скринінгових досліджень протизапальної дії субстанції
«Евкабол» досліджували її антиальтеративну (ранозагоювальну) та репаративну
активність в умовнотерапевтичній дозі 25 мг/кг.
Антиальтеративну активність вивчали на моделі стандартних шкірних ран, які
викликали механічним ушкодженням шкіри [16, 18, 33]. Критеріями оцінки
антиальтеративної дії були динаміка зміни площі поверхні рани та швидкість
загоєння рани [16, 33].
Тваринам, під барбаміловим наркозом на попередньо депільовану і оброблену 5%
спиртовим розчином йоду ділянку шкіри спини білатерально до хребта, наносили
рану за допомогою металевого скарифікатора-пробійника діаметром 1,2 см.
Субстанцію «Евкабол» у дозі 25 мг/кг та препарат порівняння «Альтан» у дозі 1
мг/кг вводили тваринам внутрішноьшлунково через добу після відтворення ран.
Термін досліду складав 21 день до повного загоєння ран у групи тварин з
контрольною патологією. Площу ран вимірювали через кожні чотири дні з моменту
відтворення патології. На рану накладали прозорий міліметровий папір, наносили
контури та визначали площу рани в різні терміни спостереження. Потім визначали
швидкість загоєння рани, яку розраховували за наступною формулою [33]:
швидкість загоєння рани = , де
S – площа рани при попередньому вимірюванні;
Sn – площа рани при даному вимірюванні;
St – число днів між вимірюваннями.
Репаративну активність субстанції «Евкабол» у дозі 25 мг
- Київ+380960830922