розділ II визначає відповідальність
за «Злочини проти життя та здоров'я особи». Розділи III («Злочини проти волі,
честі і гідності особи»), IV ( «Злочини проти статтєвої свободи та статтєвої
недоторканості особи»), XII («Злочини у сфері обігу наркотичних засобів,
психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти
здоров'я населення») передбачають особливу регламентацію ситуації з урахуванням
того, що правопорушниками або жертвами правопорушень є неповнолітні і не рідко
серед них зустрічаються діти із неблагонадійних родин, а саме, - діти-сироти та
діти, які залишились без піклування батьків. У цілому Кримінальний кодекс
містить понад 40 складів злочинів, що вчиняться проти неповнолітніх.
Частиною законодавства про соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування, є значний масив правових норм, що містяться у
підзаконних нормативно-правових актах, серед яких акти Президента України,
Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства
України у справах сім’ї, дітей та молоді та інших органів: укази Президента
України «Про Національну програму «Діти України» від 18 січня 1996 р., «Про
затвердження Заходів щодо поліпшення становища дітей — сиріт і дітей, які
залишилися без піклування батьків» від 17 жовтня 1997р. №1153/97 [50 Про
затвердження Заходів щодо поліпшення становища дітей-сиріт і дітей, які
залишилися без піклування батьків: Указ Президента України від 17 жовтня 1997
року №1153/97 //Урядовий кур’єр. – 6 листопада 1997 року. ], «Про додаткові
заходи щодо забезпечення виконання Національної програми «Діти України» на
період до 2005 року», Розпорядження «Про заходи щодо поліпшення утримання та
виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» від 29
листопада 2000 р. та ін.
Так, Указом Президента України від 17 жовтня 1997 р. були затверджені Заходи
щодо поліпшення становища дітей — сиріт і дітей, які залишилися без піклування
батьків, що передбачали вирішення таких завдань: вдосконалення системи
соціальної адаптації дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування
батьків, розвиток сімейних форм улаштування цієї категорії дітей, розширення
соціально-правових гарантій неповнолітніх, захист майнових, житлових та інших
інтересів дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків; створення
умов для надання психологічної, медичної та педагогічної допомоги дітям-сиротам
і дітям, які залишилися без піклування батьків, надання їм реальної допомоги і
підтримки підприємствами, установами та організаціями різних форм власності,
банківськими установами, культурно-освітніми, громадськими, спортивними та
іншими організаціями.
Основною метою зазначених заходів є поліпшення становища дітей-сиріт і дітей,
які залишились без піклування батьків, створення належних умов для їх
фізичного, інтелектуального і духовного розвитку, підготовки до самостійного
життя. Указом закріплювався комплекс організаційних та правових заходів
покращання становища дітей-сиріт протягом 1997-1998 рр. Передбачалося створення
банку даних дітей-сиріт; системи інформації про сім’ї потенційних усиновителів
та опікунів; різних форм сімейного виховання дітей-сиріт; створення прийомних
та патронажних сімей.
Розпорядженням Президента України «Про заходи щодо поліпшення утримання та
виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» від 29
листопада 2000 року з метою поліпшення утримання та виховання дітей-сиріт і
дітей, позбавлених батьківського піклування, запобігання соціальному сирітству
серед неповнолітніх передбачено розробити у місячний строк організаційні та
фінансові заходи щодо поліпшення утримання та виховання дітей-сиріт і дітей,
позбавлених батьківського піклування, передбачивши при цьому урахування потреб
соціально незахищених категорій дітей в організації навчального процесу,
охороні здоров’я, соціальному захисті, наступному працевлаштуванні.
У цьому ж році з метою запобігання дитячій бездоглядності, соціального захисту
дітей і підлітків, які залишилися без піклування батьків, та підвищення рівня
профілактики правопорушень серед дітей Президент України видає Указ «Про
додаткові заходи щодо запобігання дитячій бездоглядності» [51 Про додаткові
заходи щодо запобігання дитячій бездоглядності: Указ Президента України від 28
січня 2000 року №113/2000 //Праця і зарплата. - №6. – Лютий 2000 р.],
відповідно до якого було утворено Комісію з питань запобігання дитячій
бездоглядності та соціальної реабілітації неповнолітніх. Зазначеним Указом
Президент України наказав Кабінету Міністрів України з метою визначення
пріоритетних першочергових заходів на 2001-2005 роки щодо розширення
соціально-правових гарантій для дітей, забезпечення фізичного,
інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління провести експертну
оцінку ефективності реалізації положень Національної програми «Діти України»,
затвердженої Указом Президента України від 18 січня 1996 року №63 та на
підставі висновків розробити програму з покращання становища дітей на 2001-2005
роки.
З метою посилення уваги суспільства до проблем дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування, захисту їх прав ті законних інтересів,
створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім’ї Указом
Президента України «Про проведення у 2008 році Року підтримки національного
усиновлення та інших форм сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування» від 11 грудня 20007 року [52 Про проведення в Україні
у 2008 році Року підтримки національного усиновлення та інших форм сімейного
вихованн
- Київ+380960830922