РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна клінічна характеристика хворих, розподіл по групах
Клінічні спостереження проведені за період з 1996 по 2007 р. в Національному
інституті хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова АМН України.
Обстежені 76 пацієнтів з НКС, яких лікували в клініці. Вивчали історії хвороби
та амбулаторні карти хворих. Результати обстеження та лікування фіксували в
спеціальних картках, які оформляли на кожного хворого. В картку включені
відомості про основні методи дослідження, необхідні, на наш погляд, для
діагностики кіст селезінки та аналізу ефективності проведеного лікування.
Відповідно до мети дослідження всі хворі з НКС розподілені на дві клінічні
групи. До основної групи включені 37 (48,7%) пацієнтів з НКС, у яких
застосовані мініінвазивні (лапароскопічні та пункційні) методи лікування. До
контрольної групи увійшли 39 (51,3%) хворих, яким з приводу НКС виконані
оперативні втручання з використанням загальноприйнятого (відкритого) способу,
основним методом лікування була спленектомія (оперовані переважно в перші 6
років дослідження).
Захворювання частіше виявляли у жінок, ніж у чоловіків (співвідношення 3,75 :
1). Вік хворих від 13 до 78 років, у середньому (39,5 + 7,4) року.
Кількість спостережень
Рис. 2.1 Розподіл хворих за віком і статтю.
Отже, основна категорія – це пацієнти молодого та середнього віку, переважно
жінки, працездатного віку (від 18 до 60 років) – 59 (77,6%), що визначає
медико–соціальну значущість даної проблеми. Переважання чоловіків відзначене
лише у групі хворих віком старше 60 років, проте, ця група була нечисленною, що
робить недостовірним одержані результати.
Клінічні прояви НКС поліморфні. Відсутність патогномонічних симптомів та
специфічних змін лабораторних показників периферійної крові зумовлює значні
труднощі первинної діагностики НКС.
Основною скаргою у більшості – 42 (55,3%) пацієнтів був біль, як постійний –
тупий, ниючий чи розпираючий, що посилювався під час фізичного навантаження,
так і періодичний. У 5 (7%) хворих виявлені ознаки інтоксикації – підвищення
температури тіла, озноб, загальне нездужання тощо. Випадково кісти селезінки
виявлені у 29 (38%) пацієнтів під час обстеження з використанням УЗД, особливих
скарг у них не було.
Рис. 2.2 Частота та характер скарг.
Тривалість захворювання від 1 міс до 5 років, у середньому (17,8 + 3,9) міс.
Початок захворювання фіксували від моменту появи скарг у хворого і проведення
обстеження з метою виявлення вогнищевого ураження селезінки, а також
випадкового виявлення кісти селезінки (в основному за даними УЗД). Діаметр кіст
за даними УЗД та інтраопераційної ревізії від 3 до 19 см (рис. 2.3).
Діаметр кіст, см
Рис. 2.3 Частота виявлення кіст селезінки за розмірами
Встановлено пряму залежність між величиною кіст та вираженістю скарг. Так, у
хворих за діаметра кіст 5 – 7 см скарг практично не було. У міру збільшення
кіст у хворих виникали спочатку періодичний, пізніше – постійний біль та
відчуття розпирання. Деякі пацієнти самостійно виявляли пухлиноподібне
утворення в лівому підребер’ї (якщо діаметр кісти перевищував 10 см).
У 37 (48,7%) пацієнтів при госпіталізації виявлені одне чи декілька супутніх
захворювань, наявність яких зумовлює тяжкість стану пацієнта та впливає на
вибір лікувальної тактики (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Супутні захворювання у пацієнтів з НКС
Захворювання
Кількість спостережень
абс.
Хронічний гастродуоденіт
10,5
Серцево–судинні захворювання
6,6
Хронічний панкреатит
5,3
Пупкова та пахвинна грижа
3,9
Цукровий діабет
3,9
Захворювання дихальної системи
3,9
Хронічний калькульозний холецистит
2,6
Поліпоз жовчного міхура
2,6
Грижа стравоходного отвору діафрагми
1,3
Полікістоз яєчників
1,3
Хронічний пієлонефрит
1,3
Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки
1,3
Хронічний гепатит
1,3
Варикозне ураження вен нижніх кінцівок
1,3
Нефроптоз
1,3
З приводу супутніх захворювань здійснені симультанні оперативні втручання,
зокрема, холецистектомія – у 3 пацієнтів, герніопластика пупкової та пахвинної
грижі – у 3, пластика грижі стравоходного отвору діафрагми – у 1, нефропексія –
в 1, операція Троянова–Тренделенбурга – в 1.
НКС локалізувалися переважно у верхньому полюсі органа – у 34 (44,7%) хворих,
рідше – в нижньому – у 21 (27,6%), ще рідше – у воротах селезінки та
центральному сегменті – у 8 (10,5%). У 5 (6,6%) хворих відзначені кістозні
зміни всієї паренхіми селезінки (рис.2. 4).
Рис. 2.4 Локалізація кіст селезінки.
Всім хворим з приводу НКС виконані хірургічні втручання. В контрольній групі
основною операцією була спленектомія, виконана у 26 (34,2%) хворих, у 9 (11,8%)
– здійснено резекцію селезінки з кістою, у 3 (4%) – енуклеація кісти селезінки,
в 1 (1,3%) – фенестрація, санація та зовнішнє дренування кісти (з приводу її
нагноєння). В основній групі лапароскопічна парціальна декапсуляція–фенестрація
кіст виконана у 15 (19,7%) хворих, лапароскопічна спленектомія – у 7 (9,2%),
лапароскопічна резекція селезінки з кістою – у 2 (2,6%), пункційно–дренувальні
операції під контролем УЗД – у 13 (17,1%).
Морфологічне дослідження видалених препаратів (селезінка з кістою, стінка кісти
за її часткової резекції) проведене у 63 спостереженнях. Псевдокісти
діагностовані у 40 спостереженнях (щільна фіброзна тканина з ділянками
кальцинозу та гіалінозу), справжні кісти – у 12, кістозна лімфангіома – у 5,
кістозна гемангіома – у 4, організований абсцес – у 2 випадках.
Резюме. На підставі аналізу клінічної характеристики хворих з НКС встановлене
переважання захворювання жінок (співвідношення жінок і чоловіків становило
3,75:1); ос
- Київ+380960830922