Ви є тут

Диференційований підхід у фізичному вихованні підлітків з різними темпами біологічного розвитку (на прикладі школярів 7-х класів).

Автор: 
Сітовський Андрій Миколайович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U004941
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2.
МЕТОДИ І ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи дослідження
Вирішення завдань роботи і досягнення, таким чином, поставленої мети
здійснювалося із використанням відповідних груп методів дослідження: аналізу
літературних джерел, констатуючого і формуючого педагогічних експериментів,
математико-статистичних методів обробки результатів досліджень [126; 201].
Аналіз літературних джерел передбачав вивчення, аналіз, систематизацію та
узагальнення даних літератури стосовно фізіолого-педагогічних аспектів
диференційованої фізичної підготовки підлітків з урахуванням темпів їх
біологічного дозрівання. Вивчались теоретико-методичні основи диференціації
фізичної підготовки підлітків, поняття про біологічний вік та критерії його
визначення, морфофункціональний розвиток, фізична працездатність та
підготовленість школярів із різними темпами біологічного дозрівання.
Отримані результати дозволили сформулювати гіпотезу, визначити мету, завдання
дослідження та шляхи їх вирішення у рамках дисертаційного дослідження.
Досягнення поставленої мети вирішувалось шляхом організації констатуючого та
формуючого педагогічних експериментів із застосуванням педагогічних й
медико-біологічних методів дослідження.
Педагогічні методи дослідження
Педагогічне спостереження передбачало контроль за перебігом констатуючого і
формуючого педагогічного експериментів, контроль стану школярів під час
виконання тестових завдань. При цьому увага зверталась на точність виконання і
результати контрольних завдань, реакцію організму на запропоноване навантаження
[170]. В разі необхідності, у педагогічний процес вносили корективи (регулювали
тривалість відпочинку, кількість повторень вправи, темп виконання завдань).
Педагогічне тестування здійснювалось з метою визначення рівня фізичної
працездатності й підготовленості та їх динаміки протягом навчального року, а
також ефективності впливу експериментальної методики на досліджувані
показники.
Метою констатуючого педагогічного експерименту було: дослідження взаємозв’язків
морфофункціонального розвитку, фізичної працездатності та підготовленості
школярів із біологічним віком; вивчення особливостей функціонального розвитку,
фізичної працездатності й підготовленості, їх динаміки протягом навчального
року, у школярів 7-их класів із різними темпами біологічного дозрівання;
обґрунтування методики диференційованого підходу до розвитку рухових здібностей
учнів 7-их класів, залежно від темпів їх біологічного дозрівання.
Організація формуючого педагогічного експерименту полягала: у експериментальній
перевірці ефективності диференційованого підходу до розвитку рухових здібностей
учнів 7-их класів, залежно від темпів їх біологічного дозрівання та розробці
нормативів фізичної підготовленості учнів 7-их класів, залежно від темпів їх
біологічного дозрівання, в умовах трьох уроків фізичної культури на тиждень.
Система контролю рівня фізичної підготовленості школярів враховувала концепцію
комплексного контролю у фізичному вихованні; основи теорії вимірювань, тестів
та оцінок; методику тестування рівня фізичної підготовленості підлітків [126;
176; 197; 199; 201].
Фізична підготовленість школярів вивчалася за результатами Державних тестів й
нормативів фізичної підготовленості населення України [176] та батареї тестів
«Єврофіт» [126; 197].
Зокрема, тест „Сила кисті”. Використовується для визначення сили м’язів кисті.
Обладнання – кистевий динамометр. Проводили так: обстежуваний, тримаючи
динамометр у витягнутій руці (стрілкою до долоні), відводить його в бік від
тулуба і стискає без ривків з усією силою. Вимірювання повторювали 3 рази.
Фіксувався найкращий результат (в кГ).
Визначення сили м’язів розгиначів спини проводили за допомогою станового
динамометра. Обстежуваний стає на опорну площадку, гачок динамометра
знаходиться між двома стопами на середині їх довжини (ноги повинні бути
випрямлені), згинається, береться прямими руками за ручку, яка повинна
знаходитись на рівні підколінної ямки, і робить спробу випрямитись, тягнучи
ручку динамометра. Тягнути слід рівномірно, енергійно, але не ривками.
Вимірювання повторюють три рази і записують максимальний результат (в кГ).
Тест „Стрибок в довжину з місця”. Опосередкованими показниками рівня розвитку
вибухової сили є результати стрибків з місця у довжину. У цих вправах кінцевий
результат залежить від потужності руху в момент відриву тіла від опори, тобто
від більшої сили, що проявлена за короткий час. Виконувалось три спроби,
зараховувалась краща. Результат вимірюється в сантиметрах.
Тест „Утримування тіла на перекладині”. Призначений для визначення сили і
силової витривалості рук і верхньої частини тулуба. Він виконується так: з
положення „вис на перекладині на прямих руках” зігнути руки в ліктьових
суглобах і торкнутись підборіддям перекладини. Оцінка тесту: час утримування
школяра на перекладині (с).
Тест „Підйом тулуба з положення лежачи на спині, ноги зігнуті в колінах і
опускання його в вихідне положення”. Призначений для вимірювання сили і силової
витривалості м’язів тулуба. Протягом 30 с потрібно зробити максимальне число
повторень. Оцінка: число повних циклів (лягти – встати) за 30 с.
Тест „Частота постукувань”. Застосовується для вимірювання швидкості руху
кінцівки, і за його результатами оцінюється такий прояв швидкісних здібностей
дітей, як частота локальних рухів. Зміст тесту заключається в почерговому
доторкуванні двох площадок долонею зручної руки, потрібно зробити 25 циклів і
зупинити виконання завдання за сигналом “стій”. Виконували тест два рази, і в
залік йшов кращий результат тесту (в секундах).
Тест „Рухливість в кульшово