Ви є тут

Клініко-патогенетичне значення змін пуринового обміну, мікроелементного статусу та їх корекція у хворих на ревматоїдний і реактивний артрити

Автор: 
Гомозова Олена Анатоліївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U004984
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика обстежених хворих на РА
Під спостереженням перебували 58 хворих на РА віком від 22 до 67 років (у
середньому 44,0±1,24 років), серед яких було 12 (20,7%) чоловіків і 46 (79,3%)
жінок віком 41,0±2,71 і 44,7±1,38 років (S=1,22, p=0,226) відповідно.
Тривалість захворювання складала 10,5±1,38 років, причому вона не розрізнялась
у представників різної статі (S=0,59, p=0,560).
Як видно з табл. 2.1, I ступінь активності патологічного процесу констатовано в
22,4% випадків, ІІ ступінь — у 43,1%, ІІІ ступінь — у 34,5%.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих на РА різної статі
за ступенем активності патологічного процесу
Стать хворих
Всього
Ступінь активності
І
ІІ
ІІІ
абс.
абс.
абс.
Чоловіки
Жінки
12
46
33,3
19,6
20
41,7
43,5
17
25,0
37,0
Всього
58
13
22,4
25
43,1
20
34,5
c2=25,56, p<0,001

У групі жінок вона виявилася більшою (c2=25,56, p<0,001). I рентгенологічну
стадію РА відзначено в 15,5% спостережень, II — у 29,3%, III — у 39,7%, IV — у
15,5%. Більш виразні кістково-деструктивні зміни зареєстровано в чоловіків
(c2=27,59, p<0,001), що відбито в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих на РА різної статі
за стадіями захворювання
Стать
хворих
Всього
Ступінь активності

ІІ
ІІІ
IV
абс.
абс.
абс.
абс.
Чоловіки
Жінки
12
46
8,3
17,4
12
41,7
26,1
21
16,7
45,7
33,3
10,9
Всього
58
15,5
17
29,3
23
39,7
15,5
c2=27,59, p<0,001

Серопозитивний варіант хвороби спостерігався у 51 (87,9%) хворого, частота
якого не залежала від статі (c2=0,30, р=0,583). Середні показники СР складали
22,1±1,70, ІР — 40,3±3,16, ІЛ — 86,1±4,51 (у чоловіків і жінок були приблизно
однаковими; табл. 2.3).
У 34,5% обстежених виявлено зміни з боку легень (інтерстиціальний процес,
ревматоїдні вузлики), у 6,9% — плеври, у 60,4% — серця (міокардит,
міокардіодистрофію, ураження клапанів і перикарда), у 31,0% — нирок
(інтерстиціальний нефрит, гломерулонефрит, амілоїдоз) (табл. 2.4). Показники
середнього артеріального тиску склали 103,8±1,76 мм рт. ст., а периферичного
судинного опору — 2662,5±196,59 дин.см.с—5. Відмінності цих параметрів
гемодинаміки в чоловіків і жінок не розрізнялися між собою (S=0,31, p=0,761 і
S=0,54, p=0,591 відповідно).
Таблиця 2.3
Показники суглобового синдрому
у хворих на РА різної статі
Показники
Всі хворі (n=58)
Групи хворих
чоловіки (n=12)
жінки (n=46)
СР
ІР
ІЛ
22,1±1,70
40,3±3,16
86,1±4,51
19,8±3,51
36,8±6,19
74,5±9,34
22,7±1,94
41,2±3,67
89,2±5,09
0,70
0,55
1,33
0,490
0,583
0,190
Таблиця 2.4
Частота вісцеритів у обстежених хворих на РА
Ураження
Всього хворих (n=58)
Стать хворих
c2
чоловіки (n=12)
жінки
(n=46)
абс.
абс.
Легені
Плевра
Серце
Нирки
20
35
18
34,5
6,9
60,4
31,0
25,0
8,3
58,3
25,0
17
28
15
37,0
6,5
60,9
32,6
0,60
0,05
0,03
0,26
0,438
0,825
0,873
0,612
За даними електрокардіографії (табл. 2.5 і рис. 2.1), синусову аритмію
відзначено в 13,8% спостережень, екстрасистолічну аритмію — в 6,9%, вкорочення
інтервалу PQ — в 15,5%, внутрішньошлуночкову блокаду — в 19,0%, блокаду лівої
ніжки пучка Гіса — у 8,6%, блокаду правої ніжки пучка Гіса — у 17,2%, синдром
ранньої реполяризації шлуночків — у 24,1%. Якщо остання ознака зустрічалась у
кажного другого хворого на РА, то серед жінок — тільки в 17,4% випадків
(c2=5,53, р=0,019).
Таблиця 2.5
Частота окремих електрокардіографічних ознак
у обстежених хворих на РА
Ознаки
Всього хворих
(n=58)
Стать хворих
c2
чоловіки
(n=12)
жінки
(n=46)
абс.
абс.
абс.
5
11
10
14
13,8
6,9
15,5
19,0
8,6
17,2
24,1
16,7
25,0
16,7
33,3
50,0
3,0
8,7
13,0
19,6
10,9
13,0
17,4
0,11
1,12
1,02
0,05
1,43
2,75
5,53
0,746
0,290
0,313
0,820
0,232
0,098
0,019
Примітка. 1 — синусова аритмія; 2 — екстрасистолічна аритмія; 3 — синдром
вкорочення PQ; 4 — внутрішньошлуночкова блокада; 5 — блокада лівої ніжки пучка
Гіса; 6 — блокада правої ніжки пучка Гіса, 7 — синдром ранньої реполяризації
шлуночків.
Під час ехокардіографії (табл. 2.6) зміни мітрального клапана відзначено в
41,4% хворих, аортального клапана — у 20,7%, мітральну регургітацію — у 36,2%,
аортальну — у 8,6%, ураження аорт— у 29,3%, гіпертрофію лівого шлуночка — у
25,9%, лівого передсердя — у 20,7%, правого шлуночка — у 3,5%, дилатацію
порожнини лівого шлуночка — у 6,9%, лівого передсердя — у 17,2%, ознаки
перикардиту — у 6,9%.
Рис. 2.1. Частота окремих електро- та ехокардіографічних
ознак у обстежених хворих на РА (%)
Примітка. 1 — ураження мітрального клапана; 2 — мітральна регургітація; 3 —
ураження аорти; 4 — гіпертрофія лівого шлуночка; 5 — синдром ранньої
реполяризації шлуночків; 6 — ураження аортального клапана; 7 — гіпертрофія
лівого передсердя; 8 — внутрішньошлуночкова блокада; 9 — блокада правої ніжки
пучка Гіса; 10 — дилатація лівого передсердя; 11 — вкорочення інтервалу PQ; 12
— синусова аритмія; 13 — блокада лівої ніжки пучка Гіса; 14 — аортальна
регургітація; 15 — екстрасистолічна аритмія; 16 — дилатація лівого шлуночка; 17
— ураження перикарда; 18 — гіпертрофія правого шлуночка
Таблиця 2.6
Частота окремих ехокардіографічних ознак
у обстежених хворих на РА
Ознаки
Всього хворих
(n=58)
Стать хворих
c2
чоловіки
(n=12)
жінки
(n=46)
абс.
абс.
абс.
5
10
11
24
12
21
17
15
12
10
41,4
20,7