РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНИХ СМАКІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ
ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА
2.1. Критерії, показники та рівні сформованості естетичних смаків молодших
школярів
Естетичні смаки як духовно функціональні властивості молодших школярів не
з’являються спонтанно. Вони є результатом складного процесу соціалізації учнів,
набуття ними певних знань, розвитку почуттів, вияву творчих здібностей та
оволодіння способами естетизації навколишньої дійсності. У цьому процесі
суттєва роль належить образотворчому мистецтву. Як зазначає С. Коновець,
“образотворче мистецтво справляє на людину чи не найефективнішу дію, бо завдяки
своїй універсальності плідно розвиває її емоційно-чуттєву сферу, поглиблює
знання, інтенсифікує візуальний і сенсорний досвід, формує загальну та
естетичну культуру. Певною мірою впливаючи на внутрішній світ дитини,
образотворче мистецтво залучає її до людських емоцій, виховує здатність
орієнтуватися в навколишньому житті, пробуджує сприйнятливість до прекрасного,
стимулює розвиток образного мислення, асоціативної пам’яті, художньої уяви”
[117, с. 4].
Педагогічні спостереження, а також результати дослідно-експериментальної
роботи, проведеної вченими (В. Томашевський [229], В. Лихвар [132] та ін.),
дозволяють констатувати, що стан сформованості естетичних смаків молодших
школярів не завжди відповідає сучасним вимогам, учні часом відчувають труднощі
ціннісно-орієнтаційного змісту, не можуть спиратися на власні естетичні смаки з
метою встановлення плідного діалогу з образотворчим та іншими видами мистецтва,
вияву естетичного у навколишній дійсності. Ефективність формування естетичних
смаків молодших школярів у процесі вивчення образотворчого мистецтва не є
достатньою і тому вимагає здійснення відповідної діагностики, вивчення та
аналізу причин, які не сприяють позитивному вирішенню на практиці зазначеного
питання.
З метою отримання необхідних даних у нашому дослідженні визначено доцільним
вивчення, зокрема, таких питань, як критерії та показники сформованості
естетичних смаків у молодшому шкільному віці та рівні сформованості естетичних
смаків учнів початкових класів.
Критерії та показники сформованості естетичних смаків у молодшому шкільному
віці. Розгляд цього питання зумовлений тим, що критерії та показники покликані
якомога повніше відображати найсуттєвіші ознаки та вияви естетичних смаків,
правильно розставляти акценти, пов’язані з характеристикою стану сформованості
естетичних смаків в учнів певного віку. Оскільки в нашому дослідженні йдеться
про стан та особливості формування естетичних смаків молодших школярів, ми
зробили спробу дати відповідь саме на це питання.
У науковій літературі з психології та педагогіки вказане питання знайшло певне
висвітлення. Це дозволило систематизувати набутий теоретичний досвід щодо
обґрунтування критеріїв та показників ефективності естетичних смаків учнів та
виділити декілька підходів до їх визначення (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Основні підходи до визначення критеріїв та показників ефективності
естетичних смаків молодших школярів
Гносеологічний підхід до визначення критеріїв та показників сформованості
естетичних смаків молодших школярів знайшов певне висвітлення в науковій
літературі. У працях вчених (Т. Агапова [3], А. Аніщенко [9], В. Баленок [18],
Л. Бичкова [24], В. Бондар [29], М. Волос [49] та ін.) наголошується на тому,
що естетичний смак молодших школярів слід розглядати у контексті набуття ними
певного досвіду пізнання прекрасного в дійсності і мистецтві. На цій основі
вноситься пропозиція щодо діагностування та визначення існуючого стану
сформованості естетичних смаків у тісному зв’язку з їх естетичною
компетентністю, освіченістю в галузі окремих видів мистецтва та художньої
культури.
До такого розуміння критеріїв та показників сформованості естетичних смаків
учнів учених спонукало усвідомлення того, що об’єкт естетичного реагування
повинен бути відкритим для людини, тобто основні його змістові, процесуальні,
формотворчі аспекти подані у зрозумілій та доступній системі знань, понять та
уявлень. Маючи необхідний досвід пізнання об’єктів естетичного сприймання,
людина опирається на нього, вдається до різних інтелектуально-оцінних операцій
і тим самим використовує духовно-функціональні можливості естетичного смаку.
Виходячи з доцільності гносеологічного підходу до визначення відповідних
критеріїв та показників, учені пропонують використовувати в процесі
діагностування стану сформованості естетичних смаків молодших школярів
наступне:
– опора естетичного смаку на художньо-естетичні знання, поняття, уявлення,
світогляд;
– зорієнтованість естетичного смаку на виділення та оцінку найважливіших виявів
творів мистецтва (змісту, форми, засобів виразності).
– можливості естетичного смаку щодо реагування на художньо-естетичну цінність
окремих видів та жанрів мистецтва.
Відповідно до зазначеного підходу сформованість естетичних смаків молодших
школярів тісно пов’язується з практикою пізнання, навчання, передачі та
закріплення на рівні естетичної свідомості знань, що засвідчують можливі вияви
естетичних цінностей в дійсності та мистецтві. Такий підхід ми спостерігаємо в
навчальній програмі з образотворчого мистецтва, у якій автори Л. Любарська,
Л. Вовк наголошують на державних вимогах щодо рівня загальноосвітньої
підготовки учнів. У програмі з образотворчого мистецтва для учнів 3 класу
автори виділяють такі гносеологічні критерії та показники сформованості
естетичного смаку: “учень пізнає (з-поміж інших): твори живопису; знає і
називає: основні ознаки живописних творів; мат
- Київ+380960830922