РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЯ, МАТЕРІАЛИ Й МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методологія й матеріали дослідження
Робота виконувалася протягом 2005–2007 р.р. у Донецькому регіональному центрі
охорони материнства та дитинства (ДРЦОМД) (генеральний директор —
член-кореспондент АМН України, д. мед. н., професор В. К. Чайка).
Лабораторні (загальноклінічні, біохімічні, бактеріологічні) і функціональні
(УЗД плода, доплерометрія матково-плодово-плацентарного кровотоку,
кардіотокографія) методи дослідження здійснювалися на базі ДРЦОМД.
Визначення рівня ендогенної інтоксикації, вивчення імунного статусу
здійснювалися в лабораторії фундаментальних досліджень (завідувач лабораторії —
к. мед. н. А. М. Гнилорибов) інституту невідкладної й відбудовної хірургії
ім. Гусака. Мікробіологічні дослідження кишечника й піхви проводили на базі
баклабораторії ЦМКЛ № 1 (завідуюча лабораторією — Л. М. Мартинова).
Нами висунута гіпотеза, що синдром подразненого кишечника не тільки погіршує
якість життя жінок під час вагітності, але й спричиняє зміни мікрофлори
кишечника й піхви, виникнення ендогенної інтоксикації, неспецифічним зрушенням
в системі імунітету, і як наслідок — розвиток різних гестаційних ускладнень.
Вивчення особливостей перебігу гестаційного періоду у жінок з СПК, розробка
інформативних критеріїв діагностики ендогенної інтоксикації, уточнення
патогенезу розвитку гестаційних ускладнень і розробка на цій основі
лікувально-профілактичних заходів дасть змогу знизити частоту акушерських
ускладнень.
Дослідження включало чотири етапи (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Етапи дослідження
На першому етапі застосований ретроспективний аналіз 1010 історій пологів,
проведених у ДРЦОМД за 2002–2003 р.р., з метою виявлення частоти
симптомокомплексу, характерного для СПК, і супутніх йому гестаційних
ускладнень.
На другому етапі проведено анкетування й огляд терапевтом 1100 жінок, що
поступили до відділення патології вагітності ДРЦОМД за період 2005–2006 р.р., з
них у 235 був діагностований СПК, серед яких відібрані 160 пацієнток для
подальшого проспективного обстеження.
Серед вагітних з СПК виділено 2 групи залежно від клінічного варіанта цієї
патології: група А — 80 вагітних з переважанням закрепів, група В — 80 вагітних
з переважанням болів і метеоризму.
Залежно від виду застосовуваної терапії досліджувані групи були розділені на
підгрупи. Розроблений комплекс лікувально-профілактичних заходів одержували 96
вагітних (підгрупа АI — 48 пацієнток з переважанням закрепів, підгрупа ВI — 48
пацієнток з переважанням болів і метеоризму); тільки симптоматичну терапію
гестаційних ускладнень одержували 64 вагітних (підгрупа АII — 32 пацієнтки з
переважанням закрепів, підгрупа ВII — 32 пацієнтки з переважанням болів і
метеоризму). Контрольну групу склали 30 жінок з фізіологічним перебігом
вагітності без ускладненого соматичного та гінекологічного анамнезу (рис.
2.2).
Рис. 2.2. Розподіл жінок за групами
Проспективне дослідження включало аналіз клініко-анамнестичних даних, перебігу
вагітності, стану фетоплацентарного комплексу, показників ендогенної
інтоксикації, імунного статусу, мікробіологічного профілю кишечника й піхви,
деяких біохімічних показників крові, аналіз перебігу пологів і стан немовлят.
На підставі отриманих даних розроблена концепція патогенезу гестаційних
ускладнень у цієї категорії вагітних.
Третій етап включав розробку й впровадження патогенетично обґрунтованого
комплексу лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зниження
гестаційних ускладнень у вагітних з СПК.
На четвертому етапі проведено клініко-лабораторну оцінку ефективності
розробленого й впровадженого комплексу лікувально-профілактичних заходів,
спрямованих на зниження гестаційних ускладнень у вагітних з СПК.
2.2. Методи дослідження
У цій роботі використовувалися такі методи дослідження: анкетування, клінічні,
ультразвукові, кардіотокографічні, мікробіологічні, біохімічні,
спектрофотометричні, імунотурбідиметричні, метод непрямої імунофлюоресценції,
статистичні.
На підставі отриманих даних під час аналізу 1010 архівних історій пологів і
«Римських критеріїв-II» була розроблена анкета (рис. 2.3), яку використано під
час скринінгу, відборі і формуванні груп для проспективного дослідження.
Клінічні методи дослідження. При клінічному проспективному обстеженні пацієнток
проводили збір скарг, вивчали дані гінекологічного, акушерського, соматичного
анамнезу, загальні об’єктивні дані й дані акушерського дослідження.
Усі вагітні були проконсультовані суміжними фахівцями, в обов’язковому порядку
— терапевтом.
Симптом
Наявність
1.
Біль або дискомфорт у животі не менше 12 тижнів і не більше 12 місяців
так
ні
2.
Почуття здуття й розпирання в животі
так
ні
3.
Полегшення наступає після дефекації або відходження газів
так
ні
4.
Зміна частоти випорожнення:
– більше 3 разів на добу
так
ні
– менше 3 разів на тиждень
так
ні
– чергування закрепів і поносів
так
ні
5.
Зміна консистенції випорожнення:
– твердий або «вівчачий» кал
так
ні
– рідкий
так
ні
6.
Порушення акту дефекації:
– утруднення
так
ні
– нетримання
так
ні
– неповна дефекація
так
ні
7.
Перераховані вище симптоми:
– турбують у нічний час
так
ні
– з’явилися під час вагітності
так
ні
8.
«Тривожні симптоми»:
– лихоманка
так
ні
– зменшення маси тіла
так
ні
– наявність крові в калі
так
ні
Наявність 2?х і більше симптомів у пунктах 1–6 указують на наявність СПК
Наявність симптомів у пунктах 7–8 припускає наявність іншого захворювання й
поглибленого обстеження
Рис. 2.3. Діагностична анкета для в
- Київ+380960830922