РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для вирішення поставленої мети і задач нами було обстежено 150 породілей після
розродження через природні родові шляхи, у 100 з яких було пізнє прикладання
немовлят до грудей по сукупності медико-соціальних показань. Контрольну групу
склали 50 породілей без акушерської і соматичної патології після природніх
пологів з раннім прикладанням до грудей і вільним режимом грудного
вигодовування. Першу групу склали 50 породілей з пізнім прикладанням немовляти
до грудей, що одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи.
Другу групу склали також 50 породілей з пізнім прикладанням немовляти до
грудей, що одержували розроблену нами прогностичну і лікувально-профілактичну
методику.
Для розробки нової прогностичної методики в жінок з високим ризиком пізнього
прикладання немовляти до грудей був проведений математичний аналіз основних
клініко-лабораторних і функціональних показників у жінок І групи. Це дозволило
не тільки розробити нову методику прогнозування гіпогалактії, але і переглянути
ряд протипоказань до раннього прикладання немовлят до грудей.
Загальноприйнята методика профілактики первинної гіпогалактії полягала у
використанні дієтотерапії, окситоцина, ліпоєвої кислоти, кокарбоксілази,
вітамінів групи Р та В, а також у впливі ультразвуком на молочні залози [30].
Основною відмітною рисою розробленої нами методики є використання в ІІ групі
замість вищеописаного комплексу нового вітчизняного препарату Кратал (ЗАТ НПЦ
“Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод”). Терміни використання Кратала
склали з 37 тижнів вагітності (після прогностичної оцінки пізнього прикладання
до грудей) і до розродження в безупинному режимі, при наявності прогностично
високого ризику пізнього прикладання немовляти до грудей. Після розродження
прийом Кратала продовжувався не менш 30 днів. Подальше застосування препарату
залежало від функціонального стану лактації.
Наш вибір був зроблений саме на препараті Кратал, тому що це новий вітчизняний
препарат рослинного походження, 1 таблетка якого містить 0,867 г таурина; 0,043
г естракта плодів глоду густого і 0,087 м екстракту пустирника густого. Кратал
має м’яку антигипоксичну і антиагрегантну дії. Крім того, препарат робить
інгібуючу дію на ренин-ангіотензивну і калікреїн-кінінову системи, позитивний
вплив на продукцію цАМФ і інгібує процеси перекисного окислювання ліпідів, а
також поліпшує кровопостачання і функціональний стан молочних залоз.
Немаловажним є і той факт, що в останні роки з’явилися публікації про
позитивний вплив Кратала на функціональний стан фетоплацентарного комплексу.
При вивченні гормональних взаємовідношень у системі мати-плацента-плід в
сироватці крові визначался рівень слідуючих гормонів: естріолу, прогестерону,
пролактину, хоріонічного гонадотропіну та плацентарного лактогену.
Дослідження гормонів проводилося радіоімунологічним методом, висока точність та
чутливість якого, відносна швидкість виконання аналізу та можливість постановки
масових визначень роблять цей метод особливо цінним [73,74].
Для виконання досліджень у вагітних бралася кров в обсязі 10 мл. Потім
центрифугувалась, вилучалася сироватка та до проведення дослідження зберігалася
у холодильнику при Т = - 20 Сє.
Сутність цих методів дослідження полягає в конкурентному зв’язуванні
транспортними білками крові (in vitro) досліджуваних і аналогічних мічених
з’єднань у пропорціях, рівних їх первісній концентрації. Уніфікація та
стандартизація досліджень досягалася завдяки використанню спеціальних наборів
(кітов), у яких усі підготовчі етапи технологічного процесу досліджень виконано
заводським шляхом.
При аналізі результатів оцінювалась зв’язуюча здатність антисироватки –
“нульова” проба. Зв’язуюча здатність гормонів була в межах від 25 до 50%.
Концентрація гормону в пробі обчислювалась з обліком узятого в дослідження
обсягу сироватки крові та її розведення, обсягу розчинника при екстракції,
коефіцієнту екстракції, а також кількості екстракту, що був взятий в
дослідження. Радіоактивність проб перелічувалась на автоматичних лічильниках –
установках [73, 74].
Для більш детального вивчення стану лактації ми вважали за доцільне вивчити в
динаміці післяпологового періоду (1, 3, 7 і 14 доба) ряд показників, які
відображують місцеві зміни безпосередньо в материнському молоці.
Визначення обсягу молока проводилося шляхом зважування новонароджених до і
після годування, а також визначалась кількість зціджуваного молока.
Визначення молочного цукру (лактози) проводилося йодометричним методом,
заснованим на взаємодії між альдегідною групою молочного цукору з йодом у
лужному середовищі, де йод є окисником [32].
Методика визначення казеїну в молоці заснована на тому, що він має кислу
реакцію і тому, різниця між кількістю лугу, витраченого на нейтралізацію
цільного молока і його кількістю, що витрачене на нейтралізацію сироватки
молока (після осаджування казеїну) уявляє собою кількість лугу, що витрачене на
нейтралізацію всього казеіну. Знаючи еквівалентну вагу казеіну можна визначити
його кількість у материнському молоці [49].
Вивчення вмісту загального білка і ліпідів проводилося за загальноприйнятою
методикою [32, 49].
Визначення вітамінів С та Є в молоці проводилося за методикою S.J. Omage et.
al. [32] та І.В.Кузьменка та співавт. [49] спектрофотометричним методом (б =
525 нм), з перерахунком за каліброваною кривою.
Концентрації імуноглобулінів класів G, A, M та секреторного імуноглобуліну А
(sIgА) у молоці визначались методом імуноферментного аналізу з використанням
комерційних наборів реагентів “Тест-система імуноферментна для визначення
кільк
- Київ+380960830922