РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ та методи дослідження
2.1. Об’єкти дослідження
Основну групу (ОГ) становили 136 пацієнток з аденоміозом, які страждали на
безплідність і яким було проведене лікування методом ЕКЗ на базі клініки ІСІДА
– IVF. За даними клініки, частка пацієнток з аденоміозом становила 28,5%. У 88
з них (63,7%) був лише внутрішній ендометріоз (ВЕ), а у 48 (35,3%) —
зовнішньо-внутрішній (ЗВЕ). Середній вік жінок був 32,3 ± 0,58 (мінімальний —
22,0, максимальний — 50): у жінок із внутрішнім ендометріозом — 32,12 ± 0,66; у
жінок із зовнішньо-внутрішнім ендометріозом — 32,67 ± 0,74 (р > 0,3). Пацієнтки
були поділені на дві вікові групи: до 35 років (69-50,7%) та старше 36 років
(67-49,3%) включно.
Другу групу становили 200 пацієнток з аденоміозом, які лікувалися на базі
пологового будинку № 4 м. Києва (група порівняння 1 – ГП1). У 73 з них (36,5%)
мала місце комбінація адеоміозу із зовнішнім ендометріозом (ЗВЕ), а у 127
(63,5%) була ізольована форма внутрішнього ендометріозу (ВЕ). У цих жінок
фертильність не була порушена. Середній вік пацієнток становив 35,5 ± 6,8 років
(мінімальний - 22, максимальний - 58), віком до 35 років – 71 (35,5%), старше
35 – 129 (64,5%).
У всіх пацієнток ОГ та ГП1 наявність аденоміозу була підтверджена даними
гістологічного дослідження матеріалу, отриманого під час хірургічного лікування
(140 пацієнток ГП1) та за допомогою глибокої біопсії міометрію під ехографічним
контролем (всі 136 пацієнток ОГ та 60 пацієнток ГП1).
Третю групу (група порівняння 2 - ГП2) становили 98 пацієнток з
трубно–перитонеальним фактором (ТПФ) безплідності, які пройшли цикл ЕКЗ на базі
клініки ISIDA – IVF. Середній вік цих пацієнток становив 32,2 ± 4,2 роки. Віком
до 35 років було 42 жінки (42,8%), старше 36 років - 56 жінок (57,1%).
Четверту групу (контрольна група - КГ) становили 20 здорових жінок–донорів
ооцитів віком від 26 до 33 років (30 ± 4,20). У всіх жінок КГ в анамнезі були
хоча б одні фізіологічні пологи, не спостерігалося ніяких гінекологічних та
соматичних хвороб.
Дизайн дослідження будувався таким чином, щоб були виконані стратегічні
завдання: визначення характерних діагностичних ознак групи жінок з аденоміозом,
що страждають на безплідність, визначення етіо-патогенетичних причин
безплідності у хворих на аденоміоз, формування алгоритму діагностики та
корекції безплідності у хворих на аденоміоз.
Пацієнтки ОГ порівнювалися з групою хворих на аденоміоз із непорушеною
фертильністю – ГП1. Зіставлялися показники ультразвукового та ендоскопічного
досліджень, гістологічні характеристики еутопічного та ектопічного ендометрію в
цих двох групах з метою виявлення особливостей та відмінностей серед пацієнток
з аденоміозом та безплідністю.
З другого боку, ОГ порівнювалася з ГП2 – хворими із ТПФ безплідності. Вибір
пацієнток із ТПФ як група порівняння обумовлюється тим, що у цих хворих
причиною безплідності є непрохідність маткових труб, а ця причина повністю
нівелюється методом ЕКЗ. У зв’язку з цим жінки із ТПФ безплідності мають, як
правило, найвищі показники настання вагітності серед інших категорій хворих і
традиційно використовуються дослідниками як група порівняння (Camus E. із
співавт., 1999, Omland A.K. із співавт., 2001, 2004) [136, 397, 396]. Вивчалися
показники стимуляції в першій та другій програмах ЕКЗ: рівень естрадіолу,
кількість фолікулів, отриманих яйцеклітин та ембріонів, частота настання
вагітності (УЗІ ознаки плідного яйця). Оцінювалися УЗІ - ознаки росту
ендометрію під час стимуляції суперовуляції (товщина, шаровість). Доплерографія
висхідних гілок маткових артерій з обох боків та оцінка субендометріального та
ендометріального кровотоку проводилася на 19 — 24 день попереднього циклу
(початок довгого лютеїнового протоколу). Ефективність циклу (частота клінічної
вагітності) оцінювалася за наявності плідного яйця на УЗІ дослідженні.
Показники порівнювалися між собою у двох вікових групах між пацієнтками з
внутрішнім і зовнішньо-внутрішнім ендометрізом та у ГП2. Показники системного
імунітету та їх співвідношення у всіх пацієнток ОГ та ГП2 оцінювалися
ретроспективно та проспективно в плані ефективності програми ЕКЗ.
Крім того, у 55 пацієнток ОГ, що не завагітніли після двох циклів ЕКЗ, яким
було перенесено в цілому більше двох ембріонів гарної якості, та у 20 донорів
ооцитів (КГ) оцінювалися характеристики імплантаційного потенціалу ендометрію,
а саме — час та період виникнення піноподій, експресія інтегринів, рецепторів
естрадіолу та прогестерону, стан місцевого імунітету (експресія СD56+клітин), а
також баланс маркерів апоптозу та проліферації.
2.2. Характеристика пацієнток груп дослідження
У цьому підрозділі наводяться дані анамнезу, що дають уявлення про соматичні
захворювання, менструальну, репродуктивну функції у пацієнток з ОГ, ГП1, ГП2 та
КГ.
Характеристика пацієнток ОГ. Шляхом опитування було виявлено, що в однієї жінки
із ЗВЕ (3,03%, р > 0,15) була обтяжена спадковість (вроджені вади у сім’ї по
материнській лінії), у двох жінок з ВЕ (3,03%) були діти із спадковою
патологією та вродженими вадами (р > 0,2).
У таблиці 2.1 наведені відомості щодо наявності екстрагенітальної патології у
жінок ОГ.
Таблиця 2.1
Екстрагенітальна патологія у пацієнток з ВЕ та ЗВЕ в ОГ
Екстрагенітальні хвороби
ЗВЕ
ВЕ
Всього в ОГ
Не було
38/79,2%
68/77,3%
106/77,9%
Продовження табл. 2.1
Хронічний пієлонефрит
2/4,17%
8/9,09%
10/7,4%
Нейроциркуляторна дистонія n = 1
1/1,13%
1/0,7%
Сечокам’яна хвороба n = 3
1/2,08%
2/2,27%
3/2,2%
Хронічний тонзиліт n = 1
1/2,08%
1/0,7%
Полірадикулоневрит n = 2
1/2,08%
1/1,13%
2/1,5%
Хронічний гепатохолецистит n =
- Київ+380960830922