Ви є тут

Договір транспортного експедирування

Автор: 
Кужко Олександра Сергіївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U005402
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ ВИНИКНЕННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ ПРАВОВІДНОСИН ЗА ДОГОВОРОМ
ТРАНСПОРТНОГО ЕКСПЕДИРУВАННЯ
2.1. Зміст договору транспортного експедирування і порядок його укладання
Під час визначення змісту зобов’язання необхідно використовувати традиційну
концепцію, відповідно до якої зміст будь-якого зобов’язання складають права та
обов’язки сторін – боржника і кредитора. Як зазначав О. С. Іоффе на відміну від
інших правовідносин, право виступає у формі права вимоги, а обов’язок – у формі
боргу [104] [135 [104] Иоффе О. С. Обязательственное право / О. С. Иоффе. – М.:
Госюриздат, – 1975 . – С. 165. ]. Таким чином, у зобов’язанні щодо надання
послуг зміст зобов’язання складає обов’язок боржника – у формі необхідності
надати послугу та право кредитора у формі можливості вимагати її надання.
Транспортна послуга як об’єкт зобов’язання і предмет договору транспортного
експедирування має бути виконана належним чином. Для цього кредитор повинен
учинити дії, які в договорі набувають форми договірних умов.
Щодо дослідження проблеми змісту договорів необхідно звернутися, перш за все,
до поглядів таких вчених, як В. П. Мозолін та Е. А. Фарнсворт, які визначили
зміст договору як «права та обов’язки кредитора та боржника»[153] [136 [153]
Мозолин В. П., Фарнсворт Е. А. Договорное право в США и СССР. История и общие
концепции / В. П. Мозолин, Е. А. Фарнсворт. – М.: Наука, – 1988. – С. 154. ].
О. О. Красавчиков, навпаки, пише про зміст договору як про систему тих умов, на
яких він укладений [119] [137 [119] Красавчиков О. А. Юридические факты в
советском гражданском праве / О. А. Красавчиков. – М.: Госюриздат, – 1958. – С.
65.]. Ця точка зору знайшла своє відображення в багатьох підручниках із
цивільного права часів СРСР, де проводилась думка, що зміст договору – це
сукупність його умов [199; 200; 201] [138 [199;200;201] Советское гражданское
право, т.1 / Под ред. Пушкина А. А. – М.: Юрид. Лит, – 1979. – С. 173;
Советское гражданское право / Под ред. В. Г.Смирнова, Ю. К. Толстого. – Л.:
ЛГУ, – 1982. – С. 217; Советское гражданское право, т. 1 / Под ред. Рясенцева
В. А. – М.: Юрид. Лит, – 1975. – С. 146.]. У наш час це визначення також
підтримується. Наприклад, Є. В. Богданов вказує, що зміст договору складають
його умови, де сторони визначають зміст своїх дій, порядок їх здійснення,
контроль та фіксацію виконання, порядок розрахунків та інше [42] [139 [42]
Богданов Е. В. Договор в сфере предпринимательства / Е. В. Богданов – Харьков:
Консум, – 1997. – С. 109.]. Найбільш розроблена ця позиція О. О. Красавчиковим.
Обґрунтовуючи її, він пише, що договірні умови фіксують у своєму змісті згоду,
що досягли сторони, їх взаємне рішення з усіх важливих на їхню думку питань
становлення певного правового зв’язку… Інакше кажучи, у самому договорі немає
ніяких прав і обов’язків. У ньому лише міститься конкретна правова модель того
правовідношення, яке виникає відповідно до закону на підставі договору [119]
[140 [119] Красавчиков О. А. Юридические факты в советском гражданском праве /
О. А. Красавчиков. – М.: Госюриздат, – 1958. – С. 34.].
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору складають умови (пункти),
визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими
відповідно до актів цивільного законодавства. Таким чином, у ньому прийняте
визначення змісту договору, обґрунтоване О. О. Красавчиковим.
Іноді під змістом договірного зобов’язання розуміють сукупність умов договору,
а змістом договору називають сукупність суб’єктивних прав та обов’язків, які з
нього випливають. Проте, як писав О. С. Іоффе, такі спроби є помилковими і
пояснюються підміною поняття договору як юридичного факту із самим договірним
зобов’язанням [103] [141 [103] Иоффе О.С. Избранные труды. Т.3 / О. С. Иоффе. –
Санкт-Петербург: Юридический центр Пресс, – 2004. – С. 76.].
Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана
вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно,
виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної
дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (ст.
509 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на
встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Але відповідно ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають із підстав,
установлених ст. 11 цього кодексу. Якщо звернутися до ст. 11 ЦК України, ми
побачимо, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є
договори та інші правочини.
Тобто зміст цього зобов’язання розкривається через права й обов’язки його
учасників, визначені умовами договору. Сукупність умов утворює зміст правочину,
а не зобов’язання, яке з нього випливає. Договір є індивідуальним правовим
актом, у якому абстрактна модель стосунків осіб, окреслена в загальних
положеннях у законі, наповнюється конкретним змістом, набирає своєї «плоті і
крові» [145] [142 [145] Луць В. В. Проблеми договірного регулювання майнових
відносин / В. В. Луць // Українське комерційне право. – №4. – 2003. – С. 25.].
ГК України також містить поняття змісту договору. Так, відповідно до ст. 180 ГК
України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені
угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення
господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються
ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.
Щодо договірних умов транспортно-експедиторського зобов’язання необхідне
відмітити таке. Зміст зобов’язання розкривається через права й обов’язки його
учасників, визначені умовами договору.
Договірні умови прийнят