РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ОЦІНКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ І ЕКОЛОГО-ГЕНЕТИЧНОЇ НЕБЕЗПЕКИ ДЛЯ БІОТИ ТА ЛЮДИНИ
2.1. Об'єкти дослідження
Об'єктом дослідження була вибрана територія Дніпропетровської області, на якій
були виділені різні за видом гірничої промисловості міста, а саме міста
Вільногірськ (видобуток поліметалічних руд), Жовті Води (видобуток та
збагачення уранових руд), Павлоград (видобуток вугілля), Нікополь
(гірничо-металургійна промисловість). В якості контролю була використана
територія курорту ЛОК "Солоний Лиман" Новомосковського району Дніпропетровської
області. На контрольній території не має гірничопромислових підприємств і вона
зазнає мінімального антропогенного навантаження. На території кожного міста
були вибрані від двох до чотирьох тест-полігонів, які вибиралися таким чином,
щоб дослідження охоплювало як техногенні об'єкти, так і селітебні території. На
кожному з них виділяли від 4 до 8 моніторингових точок, на яких за участю
представників державних екологічних інспекцій, проводився відбір зразків
ґрунтів та рослин.
Такий спектр тест-полігонів обумовлений необхідністю оцінки та аналізу
екологічного стану територій з різними видами гірничої промисловості.
2.1.1. Екологічна характеристика Дніпропетровської області. Україна має потужну
мінерально–сировинну базу. У її надрах знаходиться близько 20 тисяч родовищ
корисних копалин, у яких зосереджено 14 і 43% загальносвітових запасів залізних
і марганцевих руд. За видобутком вугілля, марганцевих та залізних руд, титану,
графіту, каоліну Україна відноситься до провідних країн світу. В основному
потужний гірничопромисловий комплекс зосереджено у Центральних і Східних
областях країни, до яких і належить Придніпровський регіон [5–8, 10–16,
155–161].
Дніпропетровська область є однією з найбільш індустріально–розвинених областей
України, якій притаманні високий рівень урбанізації і потужна енергетична база,
яка стала основою розвитку потужного гірничо–металургійного комплексу. В
області виявлено більше 30 видів мінеральної сировини, яка використовується
сучасною промисловістю. Відкрито та розвідано більше 300 родовищ і ділянок
корисних копалин, з яких по 284 затверджено балансові запаси. У цілому з надр
області видобувається більше 50% державного видобутку різних корисних копалин.
З шахт Західного Донбасу видобувається понад 11 млн.т вугілля. В
машинобудівному комплексі області виробляються як міжконтинентальні ракети, так
і унікальне ковальсько–пресове обладнання та багато іншого [155–161].
Ці й інші чинники, призвели до значної деградації довкілля Дніпропетровщини,
забруднення повітря, поверхневих і підземних вод, земель, накопичення в дуже
великій кількості шкідливих, у тому числі високотоксичних відходів виробництва.
Такі процеси тривали десятиріччями та призвели до різкого погіршення стану
довкілля [155–161].
Навколишнє природне середовище області зазнає негативного впливу від викидів
шкідливих речовин у атмосферу, скидів забруднених стічних вод у водойми та
розміщення відходів. На території Дніпропетровської області розташовано 749
підприємств, які щорічно викидають в атмосферне повітря близько 900 тис. т.
шкідливих речовин. Переважна більшість викидів (понад 78%) припадає на міста
Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ і Кривий Рiг, де розташований основний
промисловий потенціал області [155–161].
У 2004 р. підприємства гірничо-металургійного комплексу викинули в атмосферу
629,9 тис. т. (72,1%) шкідливих речовин вiд загального обсягу викидів у
області. Частина викидів вiд підприємств енергетики у загальному обсязі викидів
становить 18,0 %, підприємств будівельного комплексу – 0,9 %, підприємств
хiмiчної і нафтохiмiчної промисловості – 0,33 % [155–161].
Результати моніторингових спостережень свідчать, що в 2004 р. рівень
забруднення атмосфери промислових міст залишався ще досить високим. Обсяг
валових викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря від стаціонарних і
пересувних джерел забруднення в 2004 р. склав 1,044 млн. тонн, що становить 17%
від загальнодержавних. У 2004 р. викиди стаціонарних джерел забруднення
збільшились на 39,896 тис. тонн, що на 4,6% більше, ніж у попередньому році.
Кількість викидів забруднюючих речовин на душу населення області в 2004 р.
склала 250,4 кг, у тому числі: твердих речовин – 37,8 кг, сірчаного ангідриду –
42,4 кг, оксидів нітрогену – 15,9 кг, карбону (II) оксиду – 135,9 кг. Частка
від сумарної кількості викидів шкідливих речовин у атмосферне повітря від
підприємств металургії складає 72,1%, електроенергетики – 18,0%, вугільної
галузі – 5,0%, хімічної та нафтохімічної промисловості – 0,33%, сільського
господарства – 0,1% [155–161].
Динаміка викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря Дніпропетровської
області приведена на рис. 2.1, з якого видно, що найбільші викиди забруднюючих
речовин у атмосферне повітря області викидається від стаціонарних джерел
забруднення, причому обсяги викидів змінюються від 1050 до 800 тис. т. за рік.
Від пересувних джерел в середньому викидається від 50 до 170 тис.т. В цілому
обсяг викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря області становить
приблизно 1000 тис. т., з незначними коливаннями. Різких коливань обсягів
викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря не спостерігається.
Рис. 2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря
Дніпропетровської області, [155–161]
Основними забруднювачами атмосфери радіонуклідами на території
Дніпропетровської області є підприємства ураноидобувної і уранопереробної
промисловостей. Внаслідок використання в 60–70 рр. промислових відходів
ДП "Східний ГЗК" (м. Ж
- Київ+380960830922