РОЗДІЛ 2
МІСЦЕ, УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце проведення дослідження
Польовий тривалий, короткотривалий і лізиметричний досліди за темою роботи
проведено нами в 1992-2002рр. на дерново-підзолистому супіщаному ґрунті
Чернігівського інституту агропромислового виробництва УААН, що розташована в
лівобережній частині Полісся і належить до Козелецько-Коропського
агрогрунтового району Чернігівської області.
Польовий тривалий дослід закладено в 1982р., реконструкцію його згідно сучасної
схеми, проведено в 1998р. територія його – вирівняне плато серед характерних
зандрових льодовикових відкладень Полісся. Глибина залягання ґрунтових вод – 4
м.
Стаціонарний лізиметричний дослід закладено в 1982р., він розташований на
території Чернігівського інституту АПВ із заповненням чарунків
дерново-підзолистим ґрунтом, починаючи з материнської породи, за генетичними
горизонтами.
2.2. Клімат і агрометеорологічні умови регіону
Клімат Чернігівського Полісся помірно теплий, температура повітря в середньому
за рік складає 5,6-5,7°С. Середня температура найхолоднішого місяця (січня)
знаходиться в межах мінус 6,2-7,6°С, найтеплішого (липня) дорівнює 18,4-19,7°С.
Абсолютний мінімум температури взимку коливається в межах 34-37°С нижче нуля,
абсолютний максимум за теплий період – 38-39°С. В 75-80% років у літній період
максимальна температура сягає 30°С і вище. Вірогідність мінімальної температури
нижче мінус 30°С – від 11% на півдні області і до 22% на півночі.
Тривалість періоду з стійким сніговим покривом становить 85-106 днів.
Характерною особливістю зим є часте повторення відлиг [110]. За
середньо-багаторічними даними, кінець розтавання снігу припадає на другу –
початок третьої декади березня. Повне відтавання ґрунту знаходиться в межах з 1
і по 12 квітня. Середня тривалість безморозного періоду в повітрі складає
153-173 дні, в ґрунті – 136-152 дні.
Річна сума опадів складає по області в середньому 500-600 мм (із коливаннями за
роками від 312-400 до 779-907 мм). Близько 70% всієї кількості опадів випадає
за теплий сезон, тобто з квітня по жовтень [110].
Менше всього опадів випадає взимку (січень-лютий), а найбільше в червні-серпні,
досить часто випадають невеликі дощі, що дають до 5-10 мм опадів за добу. До
несприятливих метеорологічних умов відноситься перезволоження, яке обумовлює
вимивання поживних речовин із ґрунту та його ущільнення, що негативно
позначається на рості і розвитку сільськогосподарських культур, зменшує їх
врожайність.
Агрокліматичні ресурси території характеризуються такими показниками: значення
сумарної ФАР, МгДж/м2 складає за рік 2049, за період з t°С вище +10°С – 1425,
вище +5°С – 1676, в т.ч. за місяцями: III – 168; ІV – 214; V – 289; VІ – 310;
VІІ – ЗІ4; VІІІ – 268; ІХ – І84; X – 109 [123].
Теплові ресурси: сума позитивних t°С повітря вище 0°С – 2950; вище +5°С – 2860;
+10°С – 2445; +15°С – 1875.
Ресурси ґрунтової вологи (продуктивна волога в шарі 100 см) складають на
початок весни під озимими і по зябу – 175 мм, на час достигання озимих – 100
мм, ранніх ярих – 85, кукурудзи – 85, цукрових буряків – 90, на початок сівби
озимих – по чорному пару – 135 мм, по непарових попередниках – 130 мм [123].
Якщо порівняти прихід ФАР за вегетаційний період, обмежений 5°С, із
енергетичною потребою озимих пшениці і жита, то легко встановити, що по всій
території Полісся світлові ресурси не тільки сприяють вирощуванню цих культур,
але й забезпечують енергетичний резерв, рівний 700-1050 Мдж/м2.
Порівняння фактичних теплових ресурсів з потребою свідчать про можливість
вирощування зернових культур і озимих з метою більш повного використання
теплових ресурсів території, які можуть обмежуватися для ярих культур весняними
приморозками.
У середньому за роки досліджень (1992-2002рр.) погодні умови були різними. При
середньорічній нормі 322 мм. кількість опадів за вегетаційний період року
(квітень-вересень) коливалась від 242 до 458 мм (табл. 2.1).
2.2.1. Характеристика типів погоди за роки проведення досліджень Визначальними
показниками у формуванні урожайності сільськогосподарських культур є кількість
опадів і температура повітря впродовж вегетаційного періоду. Наведені в таблиці
2.1 середні показники кількості опадів, а в таблиці 2.2 температури повітря у
квітні-вересні показують, що впродовж 11 років спостережень (1992-2002рр.)
погодні умови відрізнялись нестабільністю з періодичним підвищенням в 1,2-1,4
рази або зменшенням на 20-25% кількості опадів та коливанням температури у бік
підвищення її за вегетаційний період на 0,6-1,20С. Кліматичні зміни останніх
десятиліть постійно знаходяться в полі зору агрометеорологів, землеробів та
екологів. Тому розгляд питань, пов’язаних з умовами мінерального живлення і
удосконалення систем удобрення без врахування типів погоди на сьогоднішній день
є проблематичним, адже працівникам сільського господарства доводиться працювати
переважно в екстремальних умовах. Тому середньостатистичні дані щодо кількості
опадів служать вихідними даними для подальшого розподілу їх за типами погоди
(табл. 2.1).
Для визначення типів погоди нами використано методичні підходи, викладені в
публікаціях Е.Г.Дегодюка [50,51] а також визначені нами нормативні показники
щодо кількості опадів і температури повітря за різних типів погоди.
З цією метою будуть використані дані за цей же час і щодо температурного режиму
повітря (табл. 2.2)
Таблиця 2.1
Середня кількість атмосферних опадів вегетаційних періодів 1992-2002рр. за
даними метеостанції Чернігівського інституту АПВ УААН, мм
Місяць
Рік
1992
1993
1994
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
середнє
Квітень
60,7
54,4