РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проведені на білих нелінійних щурах самцях масою 180-200 г. Вибір
даного виду тварин зумовлений тим, що вони належать до всеїдних ссавців, і
таким чином процеси травлення, а також процеси виразкоутворення та регенерації
тканин шлунково-кишкового тракту мають спільні з людиною особливості [19, 80].
Постановка експериментів відповідала загальним етичним принципам експериментів
на тваринах, ухвалених Першим національним конгресом України з біоетики [49],
іншим міжнародним угодам та національному законодавству у цій галузі [66, 84].
Моделювання стресу
Відомо, що стреси поділяються на три різновиди: емоційний, фізичний та
змішаний. З біохімічної точки зору при емоційному стресі переважають зміни
функцій симпато-адреналової системи та катехоламінергічних структур, а при
фізичному – гіпоталамо-гіпофізарно-кортикоадреналової системи [233, 274]. Також
відомо, що людина і тварини відповідають на дію стресових чинників переважно
емоційними реакціями. Таким чином, проблема стресу все більше вважається
проблемою емоційного стресу. Частіше емоційний стрес виникає при зміні реакцій
поведінки та коли не вдається досягнути важливого для життя результату. Такі
ситуації успішно моделюються шляхом іммобілізації тварин. Іммобілізаційний
стрес є стресом змішаного типу, тобто поєднує в собі елементи емоційного та
фізичного стресу, що робить дану модель найбільш наближеною до природних умов
[102]. 24-х годинна імобілізація щурів моделює вплив хронічного стресу на
організм. Це доведено в роботі відомих американських вчених, які вивчають
наслідки дії стресу на організм [131]. Крім того в цій роботі автори
стверджують, що ефекти хронічного стресу у щурів можна інтерпретувати на
людей.
З метою отримання нейродистрофічних уражень шлунка за моделлю імобілізаційного
стресу в модифікації С.Д. Гройсмана та Т.Г. Каревіної, так званого “соціального
стресу” [21], щурів після 24-х годинного голодування з вільним доступом до води
розміщували в металевих перфорованих камерах з скляним вікном в донній частині,
де знаходиться голова щура. Ці камери з щурами розміщували в колонії
вільноживучих щурів, в яких створюються умови для їх природнього існування
(освітлення, вода, корм). Через 24 години щурів виймали з камер. Після
евтаназії тварин виводили з експерименту. Діставали шлунок, розрізали його по
малій кривизні, вивертали слизовою назовні, ретельно промивали фосфатним
буфером PBS (NaCl 140 мМ, KCl 2,6 мМ, Na2HPO4 10 мМ, KH2PO4 1,8 мМ, pH 7,5 при
температурі 4°С. Після чого на гастроскопі при трансілюмінаційному освітленні
за допомогою лупи (х4) проводили ретельний огляд слизової оболонки шлунку.
Диференційно підраховували кількість наступних уражень слизової оболонки
шлунка:
1) виразки – у вигляді глибоких округлих уражень слизової оболонки з фіброзним
нальотом на дні та запальним валиком навколо неї;
2) ерозії – у вигляді тріщин слизової;
3) масивні крововиливи – бурі або чорні плями овальної форми діаметром 2-3 і
більше мм, як правило, з ерозійною поверхнею;
4) краплинні крововиливи – червоні плями діаметром менше 1 мм.
Площу виразок та масивних крововиливів на слизовій шлунку обраховували методом
планіметрії. Що стосується класичних ерозій у вигляді тріщин, вимірювали їх
площу було практично неможливо, тому що їх ширина складала долі міліметра.
Проте ми могли вимірювати їх довжину в міліметрах. Тим паче, що клініцисти
класифікують ерозивний гастрит як окреме захворювання поряд з виразковою
хворобою.
Наведена методика дозволяє відтворити ураження слизової оболонки шлунка у 100%
щурів та дослідити такі показники як частоту уражень (відсоток тварин у групі з
ерозивно-виразковими ураженнями та з крововиливами в слизовій оболонці шлунка)
та множинність уражень (число ерозій, виразок та масивних крововиливів на
одного щура). Множинність уражень часто називають середньою ураженістю кожного
шлунка.
Деякі дослідники для оцінки виразкового ушкодження користуються рекомендаціями
Л.В. Яковлєвої та співавт. [101] із застосуванням системи балів. Даний метод
дозволяє врахувати всі види деструкції не тільки кількісно, але й якісно. За
даним методом 0 балів – відсутність видимих ушкоджень; 1 – наявність набряку чи
крововиливів; 2 – кілька (більше, ніж 3) невеликих виразок; 3 – виразка значних
розмірів (діаметр до 4 мм); 4 – кілька великих виразок; 5 – проривна виразка.
На наш погляд, цей метод оцінки виразкового ушкодження більш придатний для
пептичної виразки за Окабе [225], яка є зручною для вивчення процесів гоєння
виразкового дефекту, який часто за методом пенетрує.
Цитопротективну ефективність меланіну оцінювали за його захисною дією на
ураження слизової оболонки шлунка у щурів, викликані методом імобілізаційного
стресу в модифікації С.Д. Гройсмана і Т.Г. Каревіної, так званого “соціального”
стресу [21]. На відміну від виразки за Окабе [225], дана методика
імобілізаційного стресу є більш наближеною до природних умов, хоча і не
викликає пенетрацій. Крім того, в бальній системі оцінки виразкового ушкодження
є певна субєктивність, тому що вона не враховує ерозивних ушкоджень. В зв’язку
з цим, ми використовували такі показники ураженості як площа виразок та
масивних крововиливів, а також довжину ерозій. Ці показники є загальновживаними
в роботах закордонних дослідників [107, 109, 110, 209, 241, 247, 257] і широко
увійшли у вітчизняну літературу [33, 41, 43].
Щурам дослідних груп, на відміну від контролю, перед вкладанням їх в камеру
внутрішньошлунково (в/ш) вводили меланін в дозі 5 мг/кг, розчиненого в 0,9 мл
фізіологічного розчину [70, 72]. Щоразу, коли щурам дослідних груп вводили
меланін, щурам
- Київ+380960830922