РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика клініко-лабораторних досліджень
Під клінічним спостереженням знаходилось 483 дітей з різними ступенями тяжкості і тривалістю перебігу хронічного кандидозу (102 дитини), рецидивуючого герпесу (108 дітей) та хронічної кандидо-герпетичної інфекції порожнини рота (273 дитини). До контрольної групи увійшли 159 здорових дітей аналогічного віку. Клініко-лабораторні дослідження проводили з урахуванням вимог Хельсенської декларації Всесвітньої міжнародної асоціації для лікарів по проведенню біометричних досліджень на людях [ 425 ].
Обстеження, лікування і диспансерний нагляд за дітьми здійснювали у стаціонарному і амбулаторному відділеннях Дитячого міського центру профілактики і лікування захворювань слизової оболонки порожнини роту і пародонту ГУОЗ м.Києва, Дитячого міського гастроентерологічного центру ГУОЗ м.Києва, ДКЛ № 9 Подільського району м.Києва. Стан здоров'я дітей контрольної групи визначали на підставі експертної клініко-лабораторної оцінки за участі співробітників кафедр педіатрії-3 КМАПО ім. П.Л. Шупика, клінічної імунології та дитячої клінічної імунології НМУ ім. О.О.Богомольця та лікарів-спеціалістів.
Завданнями першого етапу клінічного дослідження були:
1. верифікація діагнозів хронічний кандидоз, рецидивуючий герпес та хронічна кандидо-герпетична інфекція порожнини роту;
2. вивчення впливу спадкових і середовищних факторів та особливостей клінічного перебігу ХКГІ ПР у дітей порівняно з моно-формами захворювання (ХК ПР і РГ ПР) ;
3. визначення особливостей клінічних проявів ХКГІ ПР у дітей в залежності від ступеню тяжкості захворювання.
Для вирішення вказаних завдань ми розробили індивідуальну карту обстеження (табл.. А.1 ) з урахуванням визначення характеру перебігу анте-, інтра-, пре- і постнатальних періодів розвитку дитини, факторів-маркерів імунодефіцитних станів і генетичної детермінованості, анамнезу розвитку захворювання, даних клінічного, лабораторного та інструментального обстеження, консультацій лікарів-спеціалістів, щоденника спостережень. Основою комплексу клінічних досліджень є сучасні концепції теорії і практики педіатрії і клінічної стоматології по виявленню факторів ризику, проявів дисфункцій і органічних порушень. Клінічне обстеження дітей здійснювали за традиційною схемою. У всіх групах дітей визначали розповсюдженість і інтенсивність карієсу ( за індексами кп+КПВ, КПВ ), стан гігієни порожнини рота ( за індексом Федорова-Володкіної) і тканин пародонту ( за індексом РМА ). [145, 112, 180, 400, 436 ].
Діти, які увійшли до груп спостереження, були обстежені лікаріями-спеціалістами (педіатром, гастроентерологом, отоларингологом, ендокринологом, інфекціоністом, імунологом та іншими ) в умовах стаціонару та амбулаторно для з'ясування загального стану здоров'я та характеру супутніх захворювань з використанням клініко-лабораторних і функціональних методів обстеження.
Діагноз ХКГІ ПР, ХК ПР та РГ ПР верифікували на підставі даних анамнезу, клінічного і лабораторного обстеження у динаміці [ 100, 144, 151, 617] з використанням діючої класифікації [ 101, 144 ].
Лабораторний комплекс діагностичних методів верифікації діагнозу включав цитологічні, мікологічні і вірусологічні дослідження.
Вивчення біологічного матеріалу на наявність грибів роду Candida здійснювали протягом кількох етапів, які включали забір матеріалу від хворих, мікроскопічне і мікологічне дослідження.
Забір матеріалу для цитологічного дослідження, його фарбування і оцінку здійснювали за традиційними методиками. При цитологічній діагностиці кандидозу враховували головні характеристики життєдіяльності грибів роду Candida у поєднанні з кількісним та якісним складом клітин епітелію і інших клітинних елементів [ 91, 144, 349, 429 ].
Мікологічні методи дослідження використовували для підтвердження діагнозу кандидозу слизової оболонки порожнини рота і кишечнику на підставі виділення культури гриба, її ідентифікації, вивчення видової приналежності грибів роду Candida, їх асоціацій з іншими мікроорганізмами. Кількість мікроорганізмів виражали в lg абсолютних чисел на 1 мл ( г ) досліджуваного матеріалу ( lg КУО/мл ) [35].
Визначення видової приналежності грибів роду Candida здійснювали на підставі оцінки макро- і мікроскопічної картини культури, типів росту (філаментації), виявлення хламідоспор та ферментативної активності на середовищах "строкатого ряду" [ 213 ].
Вирішальним фактором при диференційній діагностиці кандидозу від кандидо-носійства вважали: наявність характерних клінічних ознак захворювання; виявлення в цитологічних препаратах ознак інвазивності; діагностування культуральними методами значної ( понад 3 lg КУО/мл ) кількості колоній грибів роду Candida на слизовій оболонці порожнини рота і кишечнику (у динаміці спостереження) [ 430 ].
Діагноз середньотяжкої форми ХК ПР верифікували на підставі наявності в анамнезі даних про перенесену гостру форму ураження СОПР і губ з наступними рецидивами захворювання; результатів клінічного обстеження з урахуванням відносно стабільного перебігу захворювання; високої (3-5 lgКУО/мл) масивності вегетуючої популяції грибів роду Candida; ознак інвазивності грибів роду Candida у цитологічних препаратах. Діагноз тяжкої форми ХК ПР верифікували на підставі наявності в анамнезі даних про перенесену гостру форму кандидозу ПР з наступними частими чи безперервними рецидивами і неухильним прогресуванням процесу; масивним ( 4-6 lgКУО/мл і більше ) обсіменінням СОПР; ознак інвазивності грибів роду Candida у цитологічних препаратах.
Для встановлення етіологічної ролі HSV-1/2 у виникненні уражень СОПР і губ визначили наступний алгоритм: забір матеріалу з поверхні елементів ураження і 2 мл периферичної крові з ліктьової вени; цитологічне дослідження матеріалу з поверхні елементів ураження; молекулярно-генетичні дослід