РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Об'єкти дослідження.
Об'єктами наших досліджень є птахи та оточуюче їх середовище, а саме, результат такої взаємодії, що проявляється в сезонному житті птахів, в їх міграціях та їх участі, як біотичного компоненту в функціонуванні екосистем.
В науці зараз відомо понад 8600 нині існуючих видів птахів [543]. В наших дослідженнях ми обмежилися тільки птахами фауни України. По-перше їх набагато менше, ніж в світовій фауні [453]. По-друге, немає потреби проводити аналіз всієї світової фауни птахів, так як для вирішення питань, що були поставлені перед нами, достатньо прикладів і на представниках нашої фауни.
Зрозуміло, що таке обмеження (орнітофауною України) є штучним, так як кордони України не є природними і птахи їх не визнають. Однак, мігруючі птахи в багатьох випадках не визнають і природні кордони. Годі згадати трансконтинентальні чи трансокеанічні перельоти птахів, підчас яких вони пересікають безліч природних меж. Але до такого поділу фауни (за територією держав) вдаються всі, тому що національні програми досліджень та охорони природи будь-якої країни побудовані саме за територіально-адміністративним принципом.
Більш детально свою увагу ми зосередили на невеликій групі видів птахів різних таксонів, які ми обрали для наших досліджень як модельні з ряду причин.
Щодо екосистем, то найбільше уваги приділено нами водно-болотним угіддям, тому що вони як і інші типи екосистем вкрай необхідні для існування птахів, що екологічно пов'язані з ними, але є унікальними через свої особливості. Це стосується не тільки періоду гніздування, а й перельотів та зимівлі. Якщо лісові птахи під час перельоту або зимівлі можуть провести даний період за межами звичних для них екосистем лісу (напр., в садках, парках, лісосмугах, принаймні на полі, тощо), то водно-болотні птахи і під час перельотів, і на зимівлі мають зупинятися тільки у відповідних екосистемах - водно-болотних угіддях. Під час зимівлі, наприклад в лісі, навіть за надзвичайно суворих умов птахи де-не-де знаходять собі притулок. Біоценози лісу взимку продовжують функціонувати, даючи притулок і їжу птахам, які звикли до цих умов. Хоча видовий склад птахів змінюється на зиму, однак вони є в лісі. Цього не можна сказати про водно-болотні угіддя. Як тільки вони замерзають, вкриваються кригою, то одразу стають недоступними для водно-болотних птахів. Тому всі водоплавні птахи є мігруючими. Такі екстремальні сезонні аспекти екосистем досить цікаві для вивчення механізмів пристосування птахів. Це послужило нам основою дослідити поставлені перед нами питання саме на прикладі екосистем водно-болотних угідь.
2.2. Польові дослідження.
Матеріалами для даної роботи послужили дані щодо прильоту та відльоту птахів (понад 100 видів), що були зібрані автором протягом 1970-2000 років, а також літературні відомості про фенологію міграції птахів на території сучасної України, надруковані в багаточисельних виданнях, які охоплюють період понад 150 років.
Найбільш ранні систематичні спостереження за міграціями птахів на території України, які ми взяли до уваги в наших дослідженнях, були проведені К.Кесслером в околицях м.Києва в середині 19-го століття [588].
В різні часи інтерес до фенологічних спостережень то зростав, то спадав. Тому в фенологічні ряди дат мають пропуски. До того ж не кожний рік вдається спостерігати приліт усіх видів птахів в певному пункті. Спостереження за птахами вимагають багато часу, а інколи їх просто не можливо провести фізично, враховуючи рухомість об'єкту дослідження.
Фенологію можна вважати однією з давніх наук, оскільки спостереження за розвитком (змінами) в природі з фіксуванням їх календарних термінів, чи в поєднанні з іншими природними сезонними явищами, людиною проводилися з давніх-давен. Але це не означає, що фенологія не є сучасною наукою. Вона виступає на сучасному етапі як самостійна дисципліна і в той же час, як один з описових методів екологічних досліджень екосистем, популяцій та окремих видів [169, 392, 561]. Врешті решт, фенологію можна порівняти з метеорологією, яка завжди є сучасною і актуальною.
Фенологічний метод в екології характеризується певними особливостями. Перш за все вони пов'язані з тим, що фенологічні дослідження вимагають масового статистичного матеріалу. Якщо мова заходить про спостереження якогось явища в певному географічному пункті (на певній станції), то для встановлення хоча би середніх термінів наставання цього явища треба проводити спостереження принаймні 10-15 років. В географічному аспекті фенологічні дослідження (спостереження за проходженням будь-якого явища на певній території) вимагають крім багаторічних спостережень ще й наявності робочої мережі станцій.
Тому для виконання поставлених перед нами завдань нами була організована фенологічна мережа спостережних пунктів. Таким чином, починаючи з 1975 року, був організований систематичний збір фенологічних даних з міграцій птахів за допомогою створеної кореспондентської мережі. Ця мережа продовжує працювати і досі [447].
Особисті спостереження за термінами прильоту, відльоту та масових переміщень птахів проводилися в основному в околицях м.Києва з 1970 року до 2000 року за загальноприйнятою методикою візуальних спостережень на певних маршрутах, що пролягають через різноманітні біотопи.
Найбільш інтенсивні спостереження проводилися під час короткострокових виїздів в околиці м.Києва весною (лютий-травень) та восени (вересень-листопад). Частота виїздів на спостереження залежала від ходу фенологічних процесів в природі у весняний та осінній сезони та не перевищувала 1-2 виїзди протягом тижня. Крім цих одноденних виїздів також були проведені експедиції до Канівського природного заповідника (Черкаська область) з метою вивчення міграцій птахів в умовах Середнього Подніпров'я. Ці експедиції організовувалися Кафедрою зоології хребетних Київського університету при особистій участі автора у 1974-1980 рр.
В умовах е