Ви є тут

Організаційно-економічний механізм форму-вання та регулювання ринку інформаційних продуктів та послуг України

Автор: 
Чубукова Ольга Юріївна
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0502U000265
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ II
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО РИНКУ

2.1. Організаційно-функціональна структура інформаційного ринку
Основна мета будь-якої суспільно-економічної формації - досягнення високого рівня економічного розвитку та всебічне задоволення потреб населення. З цією метою необхідно визначити скільки та яких необхідно мати продуктів, які необхідно надавати послуги для вирішення конкретної проблеми, способи та методи їх забезпечення, а також шляхи доведення до споживачів. Виходячи із специфіки сучасного суспільства - інформаційного - стратегічним ресурсом та матеріальною основою ефективного економічного розвитку та підвищення добробуту населення стають інформація та продукція її оброблення. В цьому сенсі на перший план виходять такі питання: яка інформація необхідна для організації управлінсько-виробничих процесів, скільки, у якому вигляді, як її можна отримати та використати, який від цього можна отримати економічний ефект. Виходячи з того, що інформаційна продукція в ринкових умовах стає матеріальним товаром або таким, що набуває товарної форми, і підлягає купівлі-продажу, а також спираючись на світовий багаторічний досвід розвитку інформаційної політики, стає ясно, що необхідною умовою вирішення таких питань стає наявність та розвиток ринку інформаційних продуктів та послуг.
Світовий досвід свідчить, що формування ринків інформаційних продуктів та послуг найбільш розвинутих країн світу почалося з середини 50-х років ХХ століття. Спочатку основними виробниками на цих ринках виступали державні, науково-технічні, ділові інформаційні структури, засоби масової інформації, біржі, а основними споживачами ІПП - вчені та фахівці сфери науки, техніки, фондового та товарних ринків. ІПП охоплювали інформаційні видання, які розповсюджувались через підписку і містили бібліографічну, реферативну, оглядово-аналітичну інформацію, бібліотечне обслуговування, копії першоджерел та іншу інформацію, яка надавалась на запит. Поява персональної комп'ютерної техніки (70-ті роки минулого століття) започаткувала, паралельно з ринком традиційних ІПП, формування ринку їх електронних аналогів, що призвело до певних змін в інформаційній діяльності - перенесення акцентів на формування і надання інформації у вигляді баз даних (БД). Останні, на перших етапах свого розвитку, використовувались як проміжний продукт для підготовки друкованих видань і надання інформації споживачу на магнітних носіях, а потім поступово перетворились на самостійний інформаційний продукт. Це дозволило обслуговувати споживачів у режимах вибіркового розповсюдження (ВРІ) та ретроспективного пошуку (РПІ) інформації. Серед виробників ІПП з'явилися нові інформаційні структури - спеціалізовані фірми із створення баз даних - виробники БД (ВБД) та спеціалізовані обслуговуючі фірми - оператори баз даних (ОБД), які будували свою діяльність на комерційних засадах.
Збільшення обсягів комерціалізації інформаційних структур зумовило підвищення рівня продуктивності праці та ефективності їх роботи, що поклало початок збільшенню інвестицій в інформаційну сферу.
Практика довела, що за безспірної прогресивності розвитку інформаційної сфери, не всі її види є прибутковими і, відповідно, вигідними для вкладення капіталу. Найбільш ефективними виявились спеціалізовані ОБД, які володіли базами даних оперативної та ділової інформації. Конкуренція цих послуг з основними послугами ВБД - інформаційними виданнями - зумовила появу відрахувань від доходів операторів на користь виробників пропорційно використанню баз даних для ведення на їх основі інформаційного обслуговування. Все це призвело до підвищення цін на ІПП і переходу більшої частини ВБД на комерційні засади діяльності. Разом з тим, обсягів коштів було недостатньо для підвищення ефективності інформаційної діяльності і у другій половині 70-х років ХХ століття в США комерційними ОБД була розгорнута кампанія за державну підтримку найбільш ресурсоємних та високовартісних робіт із створення баз даних (наприклад, БД NLM Medlars) з метою їх наступної передачі центрам-розпорядникам для використання на комерційній основі та повернення вкладених коштів державі [235, с. 8 - 13].
На цей час інформаційна робота стає важливим аспектом діяльності організацій, які раніше нею не займалися. Це науково-дослідні інститути, аналітичні центри, галузеві та регіональні центри, органи державного управління тощо. Тут почалася робота по перенесенню на магнітні носії важкодоступних та непублікованих матеріалів, створення на їх основі фондів формування фактографічних баз даних. Передові інформаційно розвинуті держави (США, Великобританія, Японія) розпочали процеси створення національних та міжнародних інформаційних систем для яких ІПП готували в кооперації, виходячи з правил міжнародної спеціалізації і поділу праці. Основні обсяги споживання ІПП стали припадати на фахівців, які працювали у сфері бізнесу, торгівлі, промисловості і права, що спрямувало основну частку ринку ІПП в бік роботи з діловою та комерційною торгово-економічною і фінансовою інформацією. Це дозволило організувати нові робочі місця, підвищити як питому вагу зайнятих в інформаційній сфері (табл. 2.1), так і значення самої інформації у матеріальному виробництві (табл. 2.2) [234, с. 9-10].
Таблиця 2.1
Питома вага трудових ресурсів, зайнятих в інформаційній сфері, %
КраїнаРоки60-ті70-ті80-ті90-тіСША, всього47505560В т. Ч. : управлінці99911 службовці18192123 спеціалісти15171921Великобританія27303439Японія---1,6 млн. чол.
Таблиця 2.2
Зайняті роботою з інформацією по галузях промисловості у 90-х роках, %
ГалузьПрацюючі з інформацієюПрацюючі з матеріальними об'єктамиТранспорт та зв'язок4456Обробна промисловість4060Роздрібна торгівля5842Оптова торгівля6832Послуги6337Держустанови7030Фінанси, кредит, страхування928
На цей час з'являється нова інформаційна структура - інформаційні брокери, які існують за раху