Ви є тут

Кишкова непрохідність пухлинного генезу, як проблема невідкладної хірургії (патогенез, діагностика, клініка, лікування, хірургічна реабілітація)

Автор: 
Гордійчук Прокіп Іванович
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2002
Артикул:
3502U000371
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих

Матеріалом даного дослідження були 412 хворих, госпіталізованих з клінікою товстокишкової непрохідності пухлинного походження по невідкладній допомозі в хірургічні відділення Київської міської клінічної лікарні № 6 за період з 1990р. по 1999р.. На базі даних відділень з 1997р. організований міський центр невідкладної хірургії та реабілітації для хворих на кишкову непрохідність.
Джерелом інформації в період з 1990р по 1994р. служили історії захворювання, протоколи оперативних втручань, амбулаторні карти, протоколи патологоанатомічних розтинів, результати лабораторних та інструментальних досліджень, а за період 1995 - 1999рр., поряд з вищевикладеним, основним інформаційним джерелом був хворий. З приведеної кількості госпіталізованих хворих, в результаті проведених клініко-діагностичних та лікувально-консервативних заходів, у 67(16,3%) встановлена локалізація пухлини товстої кишки, відновлений пасаж по кишечнику. Для подальшого лікування ці хворі направлені в міський онкологічний центр.
Оперовано по невідкладній допомозі 345 хворих. Питома вага виконаних екстрених оперативних втручань з приводу ОТКН до екстрених оперативних втручань з приводу інших форм кишкової непрохідності за даний період становила - 32,4%. Спостерігається зростання питомої ваги екстрених операцій з приводу ОТКН у даної категорії хворих протягом періоду дослідження. Якщо в 1990р. вона становила - 24,3%, в 1995р. - 28,6%, то в 1999р. вже становить - 46,9%.
За віком та статтю оперовані хворі були розподілені таким чином (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл хворих на обтураційну товстокишкову непрохідність за віком та статтю

Вік
Статьхворих чоловіки жінки всього абс. % абс. % абс. %
30 - 44
45 - 59
60 - 74
75 - 89
90 і
більше.

36

76

39

-
3,2

23,1

48,7
25,0

-

41

72

64

3
4,8

21,7

38,1

33,9

1,5
14

77

148

103

3
4,1

22,3

42,9

29,8

0,9Всього156100 189100 345 100
З даних результатів видно незначну перевагу жіночої статі - 189 (54,8%) над чоловічою - 156 (45,2%). Переважна більшість хворих - 254 (73,6%) знаходилися в похилому та старечому віці, тому ця проблема має герентологічне спрямування.
З оперованих у 309 (89,7%) хворих поряд з основною патологією мала місце супутня, а саме:
- у 279 (80,8%) хворих верифіковані захворювання серцево-судинної системи (ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний коронарокардісклероз, гіпертонічна хвороба.). При цьому у 14,7% захворювання серцево-судинної системи супроводжувались порушенням кровообігу, у 11,5% порушенням ритму і у 13,6% - серцево-судинною недостатністю;
- у 127 (36,8%) хворих виявлені захворювання органів дихання, переважно зустрічався хронічний бронхіт (19,4%), емфізема легень і пневмосклероз (14,2%), рідше бронхіальна астма (2,0%), гостра пневмонія (1,2%);
- у 83 (24,1%) хворих визначені захворювання сечостатевої системи (переважно це захворювання геніталії - 12,1% і сечокам"яна хвороба - 10,1%);
- у 48 (13,9%) хворих захворювання органів травлення, серед яких гастрит чи дуоденіт у 6,4%, виразкова хвороба 12-ти палої кишки у 2,3%, жовчекам"яна хвороба у 3,2%, хронічний панкреатит у 0,9% і у 1,1% дивертикулярна хвороба товстої кишки;
- у 29 (8,4%) хворих верифіковані захворювання органів внутрішньої секреції, перш за все, це цукровий діабет у 7,2% і у 1,2% - захворювання щитовидної залози;
- інша супутня патологія виявлена у 5,2% хворих.
Приведені дані вказують, що у 2/3 хворих діагностовано два і більше супутніх захворювання.
Хворі за невідкладними ознаками госпіталізовані в стаціонар з різними термінами від початку захворювання на кишкову непрохідність (рис. 2.1).

Рис. 2.1 Характеристика терміну від початку
захворювання до госпіталізації

Подана діаграма свідчить, що у 47 (13,6%) випадках хворі госпіталізуються з терміном захворювання до 24 годин; у 36 (10,4%) - до 48 годин; у 129 (37,4%) - до 72 годин й у 133 (38,4%) випадках з терміном захворювання 72години і більше. Переважна більшість хворих госпіталізувалася пізніше двох діб від початку виникнення ознак кишкової непрохідності, що має певні особливості у веденні передопераційного періоду та в наслідках оперативного втручання.
Розподіл хворих за ступенем ОТКН (рис. 2.2) свідчить, що у переважній більшості - 269 (77,9%) хворих госпіталізованих за невідкладними ознаками визначалася декомпенсована ступінь і лише - у 76 (22,1%) хворих - субкомпенсована. Дана закономірність має посередню ознаку у характеристиці розвитку патологічних порушень в супрастенотичному відділі кишки і організмі в цілому.

Рис. 2.2 Розподіл хворих за ступенем розвитку
кишкової непрохідності
(1. субкомпенсована; 2. декомпенсована)

В табл. 2.2 подані результати інтраопераційного виявлення локалізації злоякісного процесу, що спричинив гостру товстокишкову непрохідність. Кишкова непрохідність у 74,8% випадках виникає внаслідок пухлини лівої половини товстої кишки і лише у 25,2% випадках зумовлена правобічною локалізацією. Первинно-множинні пухлини були виявлені у 9 (2,6%) хворих і мали наступні локалізації: у 4 хворих - сліпа, сигмоподібна кишки, у 2 хворих - висхідна-ободова і ректосиг