РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ВИЯВЛЕННЯ ТА АНАЛІЗУ МЦТ
У методичному інструментарії, який використовується при морфоструктурному аналізі, чітко розрізняються групи методів, які застосовуються на певних послідовних його етапах. Такими етапами, як правило, є виявлення, вивчення та встановлення генезису морфоструктур. Особливо важливе значення така етапність має при дослідженні морфоструктур центрального типу, оскільки за нею визначається конкретний методичний апарат.
Так, на етапі виявлення МЦТ основну роль відіграють методи дешифрування аеро- та космознімків, комплекс геоморфологічних методів, аналіз геофізичних матеріалів та геологічних карт.
В процесі безпосереднього дослідження виявлених МЦТ методичний арсенал значно розширюється. Поряд з перерахованими методами використовують наземні методи геологічного і геофізичного дослідження кільцевих структур, геохімічні та інші методи.
Для етапу визначення генезису МЦТ характерне комплексне вивчення та співставлення (порівняння) всіх зібраних матеріалів, що супроводжується побудовою серії спеціалізованих карт, схем, та профілів: палеотектонічних, петролого-структурних, літого-фаціальних тощо.
Основним методичним принципом при вивченні МЦТ, з урахуванням складності, багатоплановості об'єкту дослідження, виступає принцип комплексності та системності. На його основі формується конкретний набір методів в залежності від специфіки задач та етапу регіонального морфоструктурного аналізу.
2.1. Дистанційні методи
Дистанційні методи найбільш чутливі щодо відображення морфоструктурних особливостей земної поверхні, і саме тому є основними при виявленні МЦТ. Вони базуються на вивченні матеріалів різноманітних видів дистанційних зйомок: фото-, теле-, радіолокаційних, теплових та інших, що виконуються з різних носіїв, у різних зонах спектру та з різною періодичністю[4,5,8,32,35,78,84,91,122,129,138,139,147,188,197,200,204,230,235,286].
В Україні накопичений чималий досвід застосування аерокосмічних методів у практиці географічних та геологічних досліджень. В цьому напрямку значний внесок зробили О. Маринич, В.Лялько, О.Федоровський, В.Некос, В.Палієнко, С.Бистревська, Б.Ніколаєнко, В.Верховцев, В.Гриневецький, В.Давидчук, А.Мичак, В. Перерва, В.Тимофєєв та багато інших.
Нами для проведення структурно-геоморфологічних досліджень була використана серія різномасштабних космо- і аерознімків різної роздільної здатності, виконаних у оптичному діапазоні спектру та окремі спектрозональні знімки, які охоплюють всю територію України, окремі її регіони та ділянки.
Для багатоцільового дешифрування, як правило, використовуються чорно-білі, кольорові та спектрозональні аеро- та космофотозображення. Наш досвід показує, що на сьогоднішній день найбільш ефективними для виявлення на земній поверхні МЦТ є чорно-білі знімки видимої зони спектру. Однак, оптимальним варіантом успішного дослідження морфоструктурних особливостей певної території є наявність комплекту знімків різного масштабу, знятих в різних зонах спектру, в різний час доби і в різні сезони. Також достовірність отримуваних результатів суттєво підсилюється використанням різноманітних технологічних перетворювань негативів чи позитивів фото зображень та їх комп'ютерною обробкою.
Сучасні методи дистанційного зондування дають можливість отримати широкий набір різномасштабних матеріалів зйомок земної поверхні різного характеру. За ступенем генералізації їх прийнято поділяти на такі масштабні рівні:
континентальний - масштаб від 1:10 000 000 до 1:5 000 000;
регіональний - масштаб 1:3 000 000 -1: 1 000 000;
локальний - масштаб 1: 500 000 - 1: 1 000 000;
детальний - масштаб 1: 200 000 та крупніші [138,139,147,197,200].
Відбір матеріалів аерокосмічних зйомок (МАКЗ) для дешифрування МЦТ проводиться відповідно до рівня їх оглядовості та масштабу дослідження. Емпірично встановлені оптичні співвідношення між ступенем генералізації знімку та розмірами МЦТ, які на них виявляються. Для знімків континентального рівня генералізації - 500-2 000 км, регіонального - 100-500 км, локального - 50-200 км, детального (залежно від масштабу) - від декількох десятків метрів до 50 км.
Оскільки використання матеріалів аеро- та космофотодешифрування є обов'язковим при геологічних та геоморфологічних роботах, то мається на увазі, що залучені до структурно-геоморфологічних побудов раніш складені геологічні та геоморфологічні карти включають цю інформацію. Проте, в деяких випадках виникає необхідність доповнити, виправити чи проконтролювати зміст цих карт. Тоді проводиться повторне, повне чи часткове, геологічне чи геоморфологічне дешифрування. Методика такого дешифрування досить детально висвітлена в чисельних публікаціях [147,197]. Потрібно тільки відмітити, що чим повніше і детальніше впроваджуються результати дешифрування в геологічні та геоморфологічні карти, тим більше структурної інформації ці карти містять в собі.
Нами при виконанні даної роботи використовувались, головним чином, знімки трьох масштабних рівнів: знімки основного масштабу, на яких виділялись МЦТ, співмірні масштабу дослідження; оглядового масштабу, на яких встановлювалось їх положення в загальному морфоструктурному плані досліджуваного району та території, що з ним межують; детального масштабу, за якими досліджувалась внутрішня будова окремих МЦТ та їх систем. Знімки двох перших масштабів вивчались детально по всій території, а знімки останнього, як правило, вибірково.
З усіх відомих методів дешифрування при виявленні МЦТ найефективнішим визнаний контрастно-аналоговий спосіб. Cуть його полягає в тому, що на знімку передусім розпізнаються та виділяються всі кругові, овальні, кільцеві, концентричні та радіальні елементи зображення, обумовлені змінами як власне малюнку, так і фототону зображення. На цьому етапі нами виділялись, так звані, "кільцеві аномалії" фотозображення. Разом з цим, здійснювалась роз