РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ.
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ХВОРИХ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ
2.1. Методика і методи досліджень
Вивчення порушень у різних органах та системах під час подраз-нення або компресії сегментарних вегетативних структур проводилось з урахуванням того, що ці порушення будуть реалізовуватись через зміни в мікроциркуляторному руслі тканин.
Тому, перш за все, ми досліджували зміни мікроциркуляторних показників, прямих або опосередкованих (непрямих), в залежності від технічних можливостей.
Всім хворим з рефрактерною до лікування терапевтичною патоло-гією, асоційованою з захворюваннями хребта, проводилось загально-клінічне, лабораторне дослідження, фізикальна діагностика хребта, органів та систем, а також інструментальні методи обстеження в за-лежності від терапевтичної патології: електрокардіографія, ритмогра-фія, центральна і регіональна гемодинаміка, спірографія, електро-гастрографія, рН-метрія, ультразвукове дослідження жовчного міхура та підшлункової залози. В сегментах, які здійснюють вегетативну інервацію ушкодженого органа, проводилось рентгенологічне і оптико-електронне обстеження.
Для клінічних та інструментальних досліджень відбирали тих хворих, у яких протягом значного терміну (не менше одного місяця) загальноприйнятого лікування не спостерігався достатній терапевтич-ний ефект. На період обстеження попереднє лікування залишали без змін.
Дослідження проводили зранку після відпочинку в горизонталь-ному положенні. Хворим вимірювали артеріальний тиск аускультатив-ним методом Короткова, підраховували частоту пульсу, кількість екстрасистол, записували електрокардіограму в 12 загальноприйнятих відведеннях, проводили дослідження мікроциркуляції ушкоджених сегментів за допомогою оптико-електронного пристрою. Хворим з гіпертензією здійснювали обстеження центральної гемодинаміки за допомогою тетраполярної грудної реовазографії (ТГРГ), кровопоста-чання головного мозку за допомогою реоенцефалограми (РЕГ). При наявності скарг на задишку у хворих з гіпертензією, ішемічною хворо-бою серця та захворюваннями бронхо-легеневого апарату проводили дослідження легеневого кровообігу за допомогою медіальної та латеральної реопульмонографії (РПГ), у частини таких хворих здій-снювали спірографічне обстеження. При захворюваннях шлунка, два-надцятипалої кишки, жовчного міхура, проводили рН-метрію, ультра-звукове дослідження жовчного міхура, у частини хворих записували електрогастрограму. Пацієнтам з патологією сегментів, що здійснюють вегетативну симпатичну інервацію очей, проводили бульбарну біо-мікроскопію.
Напередодні комплексного дослідження здійснювали мануальну вертебродіагностику з визначенням заблокованих та гіпермобільних сегментів, тригерних пунктів у м'язах, варіанта патологічної зміни форми хребта як органа. У хворих на ішемічну хворобу серця клінічно, або за допомогою велоергометрії визначалась толерантність до фізич-ного навантаження.
Дослідити мікроциркуляцію в клінічній практиці можна за допо-могою прямих та непрямих методів. Найбільш поширеними вважа-ються: вивчення кислотно-лужної рівноваги, транскапілярного обміну, сканування органів, реоплетизмографія, термографія, біомікроскопія, телебіомікроскопія, мікрофотографування та інше. Ні один з існуючих методів не дає можливості одержати достатню інформацію про стан мікроциркуляції і гемодинаміки в окремих хребтових сегментах. Тому нами запропоновано спеціальний оптико-електронний пристрій, який дозволяє оцінити гемодинамічні та мікроциркуляторні зміни в кожній ділянці тіла, в тому числі й у хребтових сегментах [212, 213, 214, 215, 216].
Принцип роботи пристрою базується на взаємодії фотонного пото-ку (інфрачервоного) та молекул живих тканин. При потраплянні про-меня на тканину реалізуються три основних процеси: відбиття, погли-нання та проникнення (рис. 2.1). Промені, що проникають у тканину також частково поглинаються і розсіюются.
Рис. 2.1 Схема взаємодії випромінювання з біотканиною.
Згідно закону Бера-Ламберта-Бугера, змінний у часі вимірюваний сигнал описується математичним співвідношенням:
V(K)=Px(k)+Q?(k)+?(k)+DC (2.1)
де x(k) - складова вимірюваного сигналу, пов'язана з пульсацією крові;
?(k) - високочастотні перешкоди, які залежать від мережі живлен-ня, працюючих електроприладів, джерел освітлення;
?(k) - перешкоди, пов'язані з руховими артефактами;
DC - постійна складова вимірюваного сигналу;
K - безрозмірний дискретний час;
Q, Р - константи.
Необхідно зазначити, що x(k) як квазіперіодична послідовність з періодом від 0,2 до 2,0 с цілком відповідає частоті пульсу в межах 30 - 300 ударів за хвилину, що дозволяє вивчати мікросудинні процеси практично у кожної людини. Складова ?(k) враховує випадкові сигнали частотою від 2-3 Гц і більше, а коефіцієнт ?(k) враховує випадкові сигнали з частотою 50 Гц і вище.
Від досліджуваних судинних структур випромінювання відбива-ється і моделюється пульсуючим кровотоком, потім потік у фото-приймачі перетворюється на електричний сигнал. Далі цей сигнал подається на вхід диференціатора, там підсилюється і спрямовується на вхід аналогового комутатора з наступним цифровим перетворенням, що спрощує роботу блока дешифровки.
Блок обробки інформації дозволяє визначати амплітуду хвилі артеріального притоку (А), венозного відтоку (В), час кровонаповнення (T), а також визначає середню швидкість (Vсер.) кровонаповнення мікросудин, яка має простий математичний вигляд, що описується таким рівнянням:
Vсер. = (2.2)
Крім того, під час обробки визначається коефіцієнт асиметрії сиг-налів, отриманих від аналогічних анатомічних структур, що допомагає визначити ступінь патологічних змін ушкодженої зони в порівнянні з аналогічною неушкодженою.
В основі методу лежить запропонований нами спільно зі співро-бітниками Вінницьк