РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Репрезентовані в роботі дані одержані на клінічному та експериментальному
матеріалі.
2.1. Експериментальні тварини
В експериментах використовували мишей чистих ліній - ВALB/c (1277 шт.), С57Bl
(785 шт.), A/Sn (1082 шт.) та беспородних (250 шт.), неінбредних щурів (55 шт.)
та кролів (18 шт.) розводки віварію Інституту експери-ментальної патології,
онкології і радіобіології ім. Р.Є.Кавецького НАН України. Детальні
характеристики експериментальних тварин наведені у відповідних розділах.
Використані в дослідженнях лінійні тварини:
Миші лінії А/Sn – білої масті, генетична формула ааbbcc, H-2а алель,
характеризуються високою частотою пухлин молочних залоз і легенів – 95%. На
п’ятнадцятимісячний вік розвивається амілоїдоз і нефрити. Була виведена
Стронгом в 1921р.[251];
Миші лінії ВALB/c – білої масті, генетична формула ввсс, алель основного локусу
тканинної сумісності H-2d. Миші дуже чутливі до лейкозогенних і
пухлинноіндукуючих вірусів. Частота пухлин молочних залоз дуже низька (до 5%).
У мишей відсутній фактор молока. Пухлини легень виникають у 25-30% тварин
[251].
Миши лінії С57Bl – чорної масті, алель основного локусу тканинної сумісності
H-2b, відсутній “фактор молока”. Частота пухлин молочних залоз і пухлин легені
не перевищує 1%, частота спонтанних новоутворень інших локалізацій також
низька. Досить часті лейкемії [251].
2.2. Моделі пухлинного росту
Дослідження проведено на стандартних моделях пухлинного росту, які були
одержані з відділу експериментальних клітинних систем ІЕПОР ім. Р.Є.Кавецького
НАНУ, де вони підтримувались за загальноприйнятими методиками.
2.2.1. Саркома-37 (С-37) – пухлина виникла спонтанно в 1906р. у старої
лабораторної миші-самки, первинно ідентифікована, як аденокарцинома молочної
залози. В процесі перещеплення пухлина перетворилась в недиференційовану
поліморфноклітинну саркому [252].
2.2.2. Рак Ерліха (РЕ) – вихідною пухлиною для штаму солідної аденокарциноми
Ерліха слугував спонтанний рак молочної залози нелінійної миші, який виник в
1905 році. Асцитна форма пухлини Ерліха була одержана в 1932 р. шляхом
прищеплення солідного РЕ в черевну порожнину (в/ч) [252].
2.2.3. Пухлина NK/Ly – одержана в 1960 р. шляхом перещеплення від мишей С3Н зі
спонтанним лімфолейкозом [252].
2.2.4. Пухлини ОН-2 і ОН-3 індуковані на мишах лінії А/Sn мікробною культурою
Вас.megaterium H [253], пізніше серійно перещеплювалися на мишах лінії BALB/c.
Морфологічно пухлина ОН-2 – лімфома, ОН-3 – лімфосаркома [254].
В експериментах використовували асцитні або солідні форми всіх перерахованих
пухлин. ПК при цьому прищеплювали в/ч або п/ш.
2.2.5. Карцинома легені Льюїс (КЛЛ) – карцинома легені, що виникла спонтанно у
миші С57Вl/6 в 1951 р. в лабораторії M.R.Lewis [252] і являє собою модель
перещеплюваної високометастазуючої пухлини. Клітини карциноми Льюїс (ККЛ)
перещеплювають внутрішньом’язево (в/м) - 2,5х105, або в подушечку задньої
кінцівки (1,5х105). Для трансплантації використовували суспензію клітин, яку
готували за методикою, що базується на попередньому трипсинуванні пухлини
[255]. Кількість живих ПК в одиниці об’єму суспензії підраховували в камері
Горяєва, використовуючи фарбування трипановим синім.
2.2.6. Метастазуюча меланома мишей В-16 [252]. Підтримується пасажами на мишах
С57Вl. Пухлини индукували введенням 3х105 клітин в/м.
2.2.7. Лімфосаркома Пліса була одержана в 1960 р. від щура-самки, яка з моменту
народження одержувала дієту, до складу якої входив 3,3’дихлорбензидин. Процент
позитивних трансплантацій коливається від 75 до 100%, тривалість життя тварин з
пухлиною різна – від 12 до 95 діб. Пухлина складається з дрібних та крупних
неправильної форми лімфоїдних клітин. Відмічається висока мітотична активність
[252].
2.2.8. Карцинома Герена. Штам одержано в 1934 р. з спонтанної аденокарциноми
матки щура [252]. Гістологічно це малодиференційований рак, який рідко утворює
залозоподібні структури. Перещеплюється в 75% випадків, латентний період
складає 7-10 діб, тривалість життя тварин з пухлиною становить 30-40 діб.
Спонтанного розсмоктування не буває. Пухлини часто метастазують в регіонарні та
віддалені лімфатичні вузли .
2.2.9. Перебіг росту модельних пухлин характеризували за стандартними
показниками. Визначали частоту прищеплюваності пухлин при введенні різних доз
ПК, латентний період, середню тривалість життя (СТЖ) мишей, розміри (об’єми)
первинної пухлини та кількість і розміри метастазів [256, 257]. При визначенні
об’єму метастазів форму метастатичних вузлів приймали за сферичну. Розрахунки
проводили після вимірювання діаметру (d) кожного метастазу за формулою V=0,52d3
[256]. Розраховували індекси гальмування росту пухлин (IГ) та індекси інгібіції
метастазування (ІІМ) [258]:
ІІМ =
Ак х Вк – А х В
х 100 %,
Ак х Вк
де Ак і А – кількість тварин з метастазами в контрольній і дослідній групах;
Вк і В – середня кількість метастазів в легенях тварин контрольної і дослідної
груп.
Для порівняння показників тварин дослідних і контрольних груп рахували індекси
модуляції (ІМ) [259].
ІМ =
ІР дослідної групи – ІР контрольної групи
х 100 %
ІР контрольної групи
2.3.Штами мікроорганізмів
2.3.1. B.subtilis (mesentericus) АБ-56 – виділений Д.Г.Затулою [260] штам
грампозитивної спороутворюючої палочки, яка за своїми культурально-біохімічними
та морфологічними властивостями відноситься до добре вивченої групи
subtilis-mesentericus і відрізняється здатністю синтезувати речовини з
протипухлинною активністю [261, 262]. Культивування В.subtilis АБ-56
здійснювали за стандартною методикою на м’ясо-пептонному бульоні (МПБ) [263].
2.3.2. B.s
- Київ+380960830922