РОЗДІЛ 2. ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ІНФОРМАТИКИ
2.1. Особливості становлення та розвитку методичної системи навчання
інформатики в середній школі
Методична система навчання інформатики у середніх навчальних закладах
визначається як система, функціонування якої обумовлюється багатьма чинниками.
Головними з них є: характер соціального замовлення на сучасному етапі розвитку
інформаційного суспільства, цілі навчання та виховання, принципи і зміст
навчання інформатики та ін.
Методичні системи навчання предметів, які становлять зміст загальної середньої
освіти, формувалися протягом десятиріч в основному емпірично, перевірялись
шкільною практикою і помітно змінювались з періодом порядку 10 – 15 років. Для
інформатики ж характерним є високий динамізм становлення її методичної системи
навчання.
У становленні навчального предмета "Інформатика" та методичної системи його
навчання можна виділити кілька етапів.
Початок пропедевтичного етапу (1959-1985) можна віднести до 1959/60 навчального
року, коли як експеримент почалось вивчення основ програмування і
обчислювальної техніки в школах м. Москви. На початку 60-х років було
поставлено питання про необхідність включення основ програмування і
обчислювальної техніки у зміст загальної освіти, створено перші навчальні
посібники з програмування (С.І.Шварцбурд, В.М.Монахов, В.Г.Ашкінузе,
А.Л.Брудно, Р.С.Гутер, П.Т.Резніковський і ін.), розроблена методика навчання
програмування машинними кодами (В.М.Монахов, Р.С.Гутер, П.Т.Резніковський і
ін.), в змістовних позначеннях (А.Л.Брудно, В.М.Монахов), алгоритмічними мовами
(І.Н.Антіпов, С.А.Абрамов, В.В.Щенніков, Ю.О.Первін, Г.О.Звенігородський). Було
досліджено загальноосвітні аспекти навчання програмування і питання
взаємозв’язків програмування і математики (С.І. Шварцбурд, В.М. Монахов),
методичні аспекти добору засобів опису алгоритмів (Н.Б.Бальцюк, Е.І. Кузнєцов),
визначено шляхи і засоби формування алгоритмічної культури учнів в курсах
математики і програмування (В.М.Монахов, М.П.Лапчик, Л.П.Червочкіна), проведено
аналіз можливості вивчення в школі інформатики (А.П. Єршов,
Г.О.Звенігородський, Ю.О. Первін і ін.) і елементів кібернетики (В.С.Лєдньов,
О.А. Кузнєцов, В.М. Касаткін, С.І. Шапіро). Було розроблено методику вивчення
основ алгоритмізації в курсі алгебри VIII класу (В.М. Монахов) і методику
використання в навчанні математики і програмування мікрокалькуляторів
(І.М. Антіпов, В.Г. Болтянський, М.І. Жалдак, М.П. Ковальов, С.С. Мінєєв, Ю.С.
Рамський, З.І.Слєпкань, С.І. Шварцбурд, М.І.Шкіль і ін.). В Україні крім того
було розглянуто підходи до вивчення основ алгоритмізації, арифметичних і
фізичних принципів дії ЕОМ, чисельних методів математики, імітаційного
моделювання, основ програмування на базі мікрокалькуляторів (А.Ф. Верлань,
В.М. Глушков, М.І. Жалдак, Л.А.Калужнін, В.С.Королюк, М.Я. Лященко, Н.В. Морзе,
Ю.С. Рамський, К.Л.Ющенко і ін.) та ін.
На першому етапі (1985-1990) формувалася методична система навчання курсу
інформатики, основна мета якого полягала у формуванні комп'ютерної грамотності
учнів. Разом з тим вивчення предмета в старших класах не забезпечувало того, що
знання, отримані школярами, могли бути в достатній мірі використані ними при
вивченні інших навчальних предметів. Реалізація першого етапу базувалася на
досвіді навчання учнів X-ХІ класів основ програмування на факультативних
курсах, на практиці гурткової роботи і літніх шкіл юних програмістів, які
організовувались в окремих регіонах країни.
Суттєвою особливістю цього етапу було зміщення акцентів з вивчення основ
алгоритмізації і програмування на підготовку користувачів до використання
готових програмних засобів, як найважливіших складових нових інформаційних
технологій. Вперше в колишньому СРСР такий підхід до побудови змісту шкільного
курсу інформатики та методичної системи його вивчення було запропоновано в
1988 р. в посібнику для вчителів "Изучение языков программирования в школе"
[581] (автори Шкіль М.І., Жалдак М.І., Морзе Н.В., Рамський Ю.С.). Зараз такої
концепції дотримуються в більшості країн світу, зокрема, в Білорусії, Болгарії,
Польщі, Росії, Україні та інших.
Завдяки такому підходові стало можливим здійснення наступного, другого, етапу
(1990-1995), який пов'язаний з перенесенням курсу в неповну середню школу (в
VІІ-ІХ класи), що дозволило учням використовувати навички і уміння, сформовані
на уроках інформатики, в їх навчальній діяльності з інших предметів.
Перенесення курсу в середні класи вимагало не тільки адаптації змісту предмета
до особливостей школярів цього віку, але і істотних змін у всій методичній
системі навчання цього предмету. Необхідною умовою успішної реалізації цього
проекту повинно бути оснащення всіх шкіл відповідною обчислювальною технікою і
програмним забезпеченням. На другому етапі постає питання про доцільність
збереження курсу інформатики як навчального предмету в старших класах.
Теоретичні дослідження в цій галузі дозволяють дати позитивну відповідь на це
питання. Однак цілі і завдання навчання в старших класах при цьому істотно
змінюються. На першому плані, на відміну від попереднього етапу, постають вже
не завдання формування комп'ютерної грамотності, а завдання формування
інформаційної культури школярів, ознайомлення учнів з основами інформатики як
фундаментальної галузі наукового знання.
На третьому етапі (1995-2001) на основі формування нових інформаційних
технологій навчання, які спираються на широке застосування засобів
обчислювальної техніки, вже не просто змінюються методичні системи навчанн
- Київ+380960830922