РОЗДІЛ 2
РОЗВИТОК МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ БІОЛОГІЇ В УКРАЇНІ
У 30-Х РОКАХ ХХ СТ.
2.1. Шкільна біологічна освіта зазначеного періоду
У 30-х роках ХХ ст. почалось припинення процесів українізації у сфері культури, освіти, науки, ліквідація української системи освіти, її централізація, стандартизація, репресії проти діячів національно-культурного відродження. В соціально-економічному відношенні це був період індустріалізації, колективізації, урбанізації.
У 1931-1935 рр. ЦК ВКП(б) було прийнято ряд постанов - "Про початкову і середню освіту" (1931), "Про навчальні програми та режим у початковій і середній школі" (1932), "Про підручники для початкової й середньої школи" (1933), "Про структуру початкової і середньої школи в СРСР" (1934), "Про організацію навчальної роботи і внутрішній розпорядок у початковій, неповній середній і середній школі" (1935), які внесли наступні зміни в роботу школи: ліквідовано практику складання "місцевих" навчальних планів та програм; затверджено єдині навчальні плани для всіх шкіл СРСР; запроваджено предметність навчання; основною формою організації навчально-виховної роботи було визнано урок "з даною групою учнів за точно визначеним розкладом занять і сталим складом учнів"; заборонено видавати так звані робочі книги і розсипні підручники; здійснено перехід на навчання з усіх предметів за стабільними підручниками; введено перевідні іспити для учнів; запроваджено словесну систему оцінки успішності учнів; реорганізовано групи у класи; встановлено єдину систему освіти: початкова (І - ІV класи), неповна середня (І - VII класи), середня (І - Х класи) [188, с.13-43].
У 1931/32 навчальному році були розроблені стабільні навчальні програми на предметній основі. У серпні 1932 року ЦК ВКП(б) прийняв постанову "Про навчальні програми та режим у початковій і середній школі", у якій вказувалось на недоліки існуючих програм: перевантаженість навчальним матеріалом, що призводила до поверхового засвоєння окремих розділів програми; недостатність, часом повна відсутність зв'язку між окремими програмами; принципові помилки з окремих навчальних предметів. У постанові зверталась увага на необхідність перерозподілу і часткового скорочення матеріалу з деяких навчальних дисциплін за роками навчання відповідно до вікових особливостей учнів, забезпечення добору доступного дітям матеріалу для лабораторних робіт з природознавства, розширення поняття про клітину і клітинну будову організму у програмі з біології [188].
Протягом 1934/35 рр. у навчальних планах було збільшено кількість годин на вивчення окремих предметів, у тому числі і біології. У 1934 р. Наркомосом було прийнято рішення про виділення сільським школам земельних ділянок, які повинні стати базою політехнічного навчання з біології та основ с/г.
За ініціативою ЦДПАБС НКО УРСР та згідно наказу Наркома освіти товариша Затонського "Про організацію Мічурінського походу школярів" (1934) було організовано Мічурінський похід школярів України за розвиток дослідницької роботи з природознавства та сільського господарства, за вивчення природних багатств свого краю. Агробіостанцією було розроблено тематику завдань, дослідів, спостережень для використання їх в школах, гуртках юннатів, на навчально-дослідних ділянках, колгоспних полях тощо, а також підготовлено серію інструктивно-методичних листів щодо їх організації [189]. Проте у 1936/1937 навчальному році було відмінено викладання праці в школах та заняття на пришкільних ділянках, але вже у 1940 р. знову відновлено [190; 191].
В цей період розвивалась позакласна та позашкільна робота. Основною формою їх були гуртки. З метою підсумування досвіду роботи гуртків юних натуралістів і дослідників природи, піднесення якості їх роботи і залучення школярів до творчої самодіяльності в галузі природознавства та с/г проводились районні, обласні і республіканські зльоти юних натуралістів та дослідників.
У зв'язку із стандартизацією системи освіти в СРСР з багатьох навчальних предметів у школах України використовували навчальні програми та підручники, розроблені для шкіл РРФСР і перекладені українською мовою. Вчителі працювали над вдосконаленням форм та методів навчально-виховної роботи. Використовувались різні методи навчання: бесіда, розповідь, лекція, лабораторно-практичні роботи, екскурсії. Велика увага приділялась використанню наочних посібників, роботі учнів з підручником, самостійній роботі, поєднанню колективних форм роботи з індивідуальною, заняттям з відстаючими учнями [2; 52].
Запроваджувались різні форми обліку роботи (поточний, індивідуальний, систематичний), приділялась увага систематичним повторенням. Все це сприяло підвищенню якості знань учнів. На допомогу вчителям у педагогічних виданнях публікувались статті з різних методик викладання, видавались методичні посібники.
Починаючи з 1936 р. було затверджено ряд постанов та інструкцій: про краще планування навчального процесу і повторення програмового матеріалу; про заборону конспектування учнями матеріалу з предметів, з яких були підручники; про поліпшення обліку та оцінки знань учнів; про роботу предметних комісій і методичних об'єднань вчителів [2].
2.1.1. Відновлення у школі біології як самостійного навчального предмета.
У 1932 р. були затверджені єдині навчальні плани для всіх шкіл СРСР та відновлені навчальні предмети. У другій половині 30-х рр. навчальні плани стабілізувались, а в 1940 р. був затверджений єдиний навчальний план для сільських і міських шкіл та запроваджений семиденний робочий тиждень (наказ по Народному Комісаріату освіти УРСР "Про запровадження єдиного навчального плану в школах УРСР") [192]. Кількість годин, що виділялась на вивчення біології постійно змінювалась, про що свідчать дані табл. 2.1. [193 - 201].
Таблиця 2.1
Динаміка кількості годин з біології в навчальних планах
середньої школи України у