РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНА СИСТЕМА ВИВЧЕННЯ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ
ТА ЇХ СПОЛУК У КЛАСАХ ХІМІКО-БІОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ
У даному розділі розкривається суть розробленої методичної системи вивчення
хімічних елементів та їх сполук, в основі якої лежить структурно-логічна модель
генези понять про хімічний елемент та його сполуки. Описана методика її
реалізації в ході педагогічного експерименту.
2.1. Зміст та структура методичної системи формування понять про хімічні
елементи та їх сполуки
Сучасні теоретичні знання про хімічні елементи та їх сполуки доволі широкі,
тому виникає проблема відбору знань, які належить формувати в учнів. Вважаємо,
що побудова науково обґрунтованих систем понять шкільного курсу хімії повинна
починатися з визначення та конструювання понятійних систем – спочатку на рівні
уявлень, а потім знань. Ці конструкції і будуть прогнозованим результатом
системних знань учнів про хімічний елемент та хімічну сполуку.
Для науково обґрунтованого конструювання понятійної системи про хімічний
елемент і його сполуки в класах хіміко-біологічного профілю ми вважали за
необхідне:
Визначити методичні цілі, методологічні передумови та вихідні позиції побудови
системи. Розглянути систему понять як еталон готових знань, до якого необхідно
йти в поступальному процесі навчання.
Визначити теоретичні основи: методи, засоби та принципи її побудови.
Зробити систематизацію та класифікацію понять, що входять до даної понятійної
системи.
Побудувати модель процесу формування понять з метою всебічного аналізу
структури окремих компонентів.
Визначити особливості функціонування створеної системи у процесі навчання, з
дотриманням умов оптимізації даного процесу (мотивації, рефлексії,
самоконтролю, взаємоконтролю тощо).
Визначити оптимальні шляхи формування понять про хімічний елемент і його
сполуки, а саме: індуктивний, дедуктивний, редуктивний та традуктивний.
Система понять зображена на рис. 2.1.
При конструюванні методичної системи використана така послідовність цілей
навчання, які реалізують ідею поступового творчого розвитку учня:
® відтворення знань: відповіді на запитання, визначення понять тощо;
® відтворення простих розумових дій: вичленовування і перевірка, розповідь і
опис фактів про хімічні елементи та їх сполуки;
® формування складних розумових операцій: порівняння, аргументація, пояснення,
аналіз, синтез, абстрагування, систематизація, узагальнення; трансформація
(вираження тверджень у формі хімічних знаків, формул та рівнянь); інтерпретація
(пояснення змісту, значення даного поняття;
®розвиток продуктивного мислення (розв’язання проблем): застосування знань на
практиці; розв’язання проблемних ситуацій; прогнозування та постановка
запитань; евристичний пошук на базі спостереження і конкретних емпіричних даних
та на базі логічного мислення учня;
®розвиток інтелектуальної сфери: розвиток мислення (пізнавального, творчого),
пам’яті, уваги, якостей розуму (кмітливість, гнучкість, економічність,
самостійність), розумових навичок (перевірка, аналіз та ін.), пізнавальних
умінь (бачити суперечності, проблеми, ставити запитання, висувати гіпотези
тощо), умінь учитися, формування предметних знань, умінь і навичок;
® розвиток мотиваційної сфери: формування потреб у знаннях,
Рис. 2.1. Структура методичної системи
пізнанні природи, суспільства, людини, закономірностей мислення; потреби в
оволодінні способами пізнання, освітньої діяльності та досягнення запланованих
результатів тощо.
Розглянута послідовність цілей використовується нами як засіб цілеспрямованої
організації навчального процесу.
Отже, вважаємо, що створення єдиної системи цілей і завдань дозволить учням
класів хіміко-біологічного профілю оволодіти такими способами пізнання, які
неодмінно приведуть до розвитку їх розумових здібностей, а отже, успішного
засвоєння понять про хімічні елементи та їх сполуки.
Вихідними методологічними передумовами конструювання системи понять про хімічні
елементи та їх сполуки нами обрано [25]:
найважливіші положення сучасної теорії пізнання;
досвід історичного розвитку хімічної науки та специфіка оформлення її
понятійного апарату;
діалектика подальшого розвитку понять в науці;
дидактика та методичний досвід формування понять;
- досвід побудови понятійних систем в шкільних курсах інших навчальних
предметів.
Розроблена експериментальна методика ґрунтується на таких засадах:
– дотриманні дидактичних принципів;
– створенні мотивації вивчення предмету;
– відповідності поставлених цілей навчальним можливостям учнів;
– створенні цілісного уявлення про систему понять;
– раціональності у витраті сил та часу учнів: формуванні хімічних понять як
засобу зменшення навчального навантаження, а не навпаки;
– діагностиці засвоєння на кожному занятті;
– використанні навчальних алгоритмів;
– кумулятивній системі оцінки знань.
Передбачено, що належний рівень засвоєння понять про хімічні елементи та їх
сполуки можливий лише за умови достатньої мотивації учнів на отримання
необхідних результатів навчальної діяльності. Саме тому, даний компонент
навчання в нашій системі займає провідне місце.
Під мотивом навчання ми розуміємо усвідомлену причину, що лежить в основі
вибору навчальних дій учня. Мотивація – це система спонукальних дій, яка
викликає, або підвищує пізнавальну активність учня і визначає його
спрямованість на розв’язання поставлених завдань.
До методичної системи включено таку сукупність прийомів мотивації (табл. 2.1),
яка, максимально враховуючи реальні можливості та індивіду-альні особливості
учнів, створює оптимальні умови для залучення кожного з них до активної
пізнавальної діяльності.
Таблиця
- Київ+380960830922