РОЗДІЛ 2
ПРИРОДНА, ТЕОРЕТИЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА БАЗА ДЛЯ
РОЗРОБКИ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ ПРОДУКТИВНІСТЮ І
ЕКОЛОГІЧНОЮ СТІЙКІСТЮ ОСУШУВАНИХ ЗЕМЕЛЬ
2.1. Природнокліматичні умови гумідної зони України
Специфіку природнокліматичних умов зони надлишкового зволоження (гумідної) зони
України визначають такі основні фактори:
переважання середньої річної суми опадів над випаровуванням, а тому промивний і
періодично промивний тип водного режиму ґрунтів, великі площі болотних масивів
і заболочених земель, значний розвиток гідрографічної мережі, наявність великих
масивів мокрих, вологих та свіжих лісів, вологий мікро та мезоклімат;
значне поширення моренних відкладів легкого гранулометричного складу і
(Полісся) і, як наслідок, переважання хвойних та мішаних лісів, які в свою
чергу обумовили значне поширення підзолистого типу ґрунтоутворення;
рівнинний рельєф та низький середній ухил території (Полісся) і, як наслідок,
слабкий розвиток водоерозійних форм і слабка природна дренованість [75];
істотна строкатість природних комплексів лісостепової частини гумідної зони
внаслідок значного поширення лесовидних суглинків та супісків на відкладах
крейди і гранітах, розчленованості території і, як наслідок, типологічне
розмаїття ґрунтового покриву [70-74].
Середньорічна температура в Українському Поліссі та на півночі Лісостепу
становить біля 5-7?С. Середня температура січня – 4-6?С, липня 16 - 20?С.
Опадам, як складовій погоди, належить тут також важлива роль як у
ґрунтотворному процесі, так і вегетації рослин. Середня багаторічна кількість
опадів досягає 600-700 мм за випаровування з земної поверхні у межах 500-600
мм. Забезпеченість опадами в окремі роки і протягом вегетаційного періоду є
нерівномірною, навіть строкатою [47,70,75-78]. Основні показники клімату в
гумідній зоні України наведено у табл. 2.1.
Ґрунт – один з основних природних географічних компонентів [75,79-82],
визначальних засобів виробництва у сільському господарстві. Факторами і умовами
його утворення і розвитку є материнські породи, рослинний покрив, клімат,
рельєф і господарська діяльність людини (В.В.Докучаєв [22], П.А.Костичев, [1]).
В якості ґрунтотворних порід у гумідній зоні України майже повсюдно виступають
льодовикові, водно-льодовикові (в Поліссі) і лесовидні відклади (на
лісостепових теренах). Склад, механічні і водно-фізичні властивості їх
успадковані ґрунтами: легкий механічний склад, низький вміст гумусу, слабокисла
і кисла реакція та ін. Особливо позитивну роль тут у формуванні властивостей
ґрунтів відносно до вирощуваних культурних рослин відіграє наявність карбонатів
кальцію, поширення яких має острівний характер.
Виходячи з того, що ґрунти Українського Полісся утворилися на породах
льодовикового походження, під лісовою рослинністю, є, здебільшого,
опідзоленими, реакція їх є середньо- і слабокислою (рН біля 4,5-5,5), орні
землі тут вимагають хімічних меліорацій і збагачення ґрунтового вбирного
комплексу.
Важливим екологічним та географічним фактором зони надлишкового зволоження
України є природний рослинний покрив – лісова і лісостепова рослинність. У
поєднанні з властивостями ґрунтотворних порід, саме ці обставини сприяли
виникненню і розвиткові на цих територіях ґрунтів підзолистого типу
ґрунтоутворення та опідзолених ґрунтів (додаток А, табл. А.1, А.2).
Вагому роль у заболочуванні низин відіграє поверхневий стік з прилеглих до них
з півдня і півночі височин. Звідси – значні площі боліт, заболоче-
Таблиця 2.1
Кліматична характеристика регіонів гумідної зони України [70,75-78]
Регіон
Сума атмосферних опадів, мм
Сума температур, оС, вище
Тривалість періоду з сумою температур вище від 0оС
ГТК
Сонячна радіація, Мдж/м2
річна
у тому числі за теплий період
10
сумарна
радіаційний баланс
Полісся:
564
402
2900
2850
246
1,36
3880
1420
західне
579
414
2950
2450
253
1,43
центральне
550
396
2900
2450
248
1,41
східне
568
396
2850
2450
239
1,23
Лісостеп:
522
380
3160
2100
248
1,20
4070
1700
правобережний (центральний)
532
393
3010
2572
261
1,30
лівобережний (східний)
515
362
3090
2660
240
1,10
Західний
650
480
2970
2500
255
1,60
Карпатська гірська область
740
539
3000
2484
263
1,82
Карпатське передгір’я
1064
714
2578
1600
252
4,22
3960
1550
Карпатський гірськолісовий пояс
932
606
3337
2812
282
2,01
Закарпатське передгір’я
783
471
3458
2958
300
1,47
Закарпатська низовина
586
311
3336
2740
285
4370
2000
Примітка. ГТК - гідротермічний коефіцієнт за Селяниновим.
них ґрунтів, торфовищ (табл. 2.2, А.1) Регулювання водно-повітряного режиму –
необхідна умова інтенсивного сільськогосподарського використання цих угідь.
Заболочення, часто дрібно-плямисте, ускладнює обробіток ґрунту та збір врожаю.
Описані умови і фактори сприяли в минулому утворенню ґрунтів, перелік яких і
площі, які вони займають у межах Рівненської та Волинської областей України,
наведено в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Структура ґрунтового покриву Волинської і Рівненської областей
(за даними Укрземпроекту) [16]
Ґрунти
Волинська і Рівненська області
всього,
тис. га
% від
заг. площі
з них орних
тис. га
% від пл. орних
Дерново-слабопідзолисті, піщані і глинисто-піщані
214,5
8,4
99,2
8,6
Дерново-середньопідзолисті супіщані
79,1
3,1
65,2
5,7
Дерново-слабопідзолисті оглеєні піщані і глинисто-піщані
314,3
12,2
165,0
14,4
Дерново-середньопідзолисті оглеєні супіщані
173,2
6,8
101,5
8,8
Дерново-середньо-сильно підзолисті поверхнево оглеєні
3,9
0,1
1,01
0,1
Сильноопідзолені (світлосірі і сірі)
241,1
9,4
20,5,6
17,8
Слабоопідзолені (темносірі)
136,9
- Київ+380960830922