РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, МЕТОДИ ТА МАТЕРІАЛИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Основні напрямки і етапи дослідження.
Для досягнення мети роботи-наукового обґрунтування та розробки диференційованої
патогенетично орієнтованої системи лікувально-профілактичних заходів для
вагітних з серцевою недостатністю - нами розроблена спеціальна програма
дослідження, яка необхідна для вирішення поставлених задач.
Згідно цієї програми, дослідження проводилися у слідуючих основних напрямках:
Вивчення рівня, динаміки та структури материнської і перинатальної смертності,
ускладнень вагітності і пологів при захворюваннях серцево-судинної системи;
Оцінка функціонального стану серцево-судинної та киснево-транспортної систем у
вагітних;
Характеристика фетоплацентарного комплексу, особливостей формування
фетоплацентарної недостатності і адаптації плода при різній кардіальній
патології, яка ускладнюється СН;
Визначення факторів ризику розвитку серцевої та фетоплацентарної недостатності;
Прогнозування ускладнень і розробка ранніх (доклінічних) критеріїв порушення
стану плода;
Проведення експериментальних досліджень по вивченню впливу медикаментозних
препаратів на плацентарно-плодовий комплекс (гемодинаміку в системі
матка-плацента-плід);
Наукове обґрунтування та розробка диференційованої системи
лікувально-профілактичних заходів, удосконалення тактики ведення вагітності і
пологів при СН та вивчення її ефективності.
Шляхи реалізації і методи, які використовувалися для вирішення конкретних задач
кожного напрямку представлені на рис. 2.1, 2.2.
Рис. 2.1 . Материнська і перинатальна смертність, особливості перебігу
вагітності і пологів при серцевій недостатності.
Як видно з рис. 2.1, вивчення рівня динаміки та структури материнської і
перинатальної смертності, ускладнень вагітності і пологів при серцевій
недостатності було проведене за допомогою аналізу материнської смертності при
захворюваннях серцево-судинної системи у вагітних в Україні за 25 років
(1976-2000 р.), і клініко-статистичного аналізу 1000 історій пологів жінок з
кардіальною патологією та історій розвитку новонароджених за матеріалами клінік
ІПАГ АМН України.
Оцінка функціонального стану серцево-судинної системи у вагітних включала (рис
2.2): визначення особливостей клінічного перебігу СН у вагітних на основі
комплексного клініко-параклінічного обстеження 489 вагітних:вивчення
сруктурно-функціональних змін серця за допомогою ехокардіографії з
допплерометрією, дослідження вентиляційної функції та загального газообміну.
Рис. 2.2. Функціональний стан серцево-судинної і киснево - транспортної системи
у вагітних.
Для характеристики фетоплацентарного комплексу при СН проводилось (рис 2.3)
гістологічне, гістохімічне (ДНК) і імуногістохімічне дослідження плаценти ( по
методу TUNEL та визначення апоптозного індексу); оцінювався стан утробного
плода за даними фетометрії та кардіотокографії та змінами
матково-плацентарно-плодового кровообігу (УЗД з допплерометрією).
Визначення факторів ризику розвитку та фетоплацентарної недостатності та
порушення стану плода передбачало (рис 2.4) створення автоматизованої бази
даних та розробку комп’ютерних програм, розробку критеріїв для прогнозування
розвитку ФПН, ускладнень вагітності, пологів та перинатальної патології.
Рис. 2.3 . Характеристика фетоплацентарного комплексу при СН
Рис. 2.4. Визначення факторів ризику фетоплацентарної недостатності та
прогнозування ускладнень і перинатальної патології
Останнім етапом роботи (рис 2.5) було наукове обґрунтування і розробка системи
лікувально-профілактичних заходів на основі проведених експериментальних
досліджень по вивченню впливу медикаментів на гемодинаміку в системі
“мати-плацента-плід” і даних комплексних клінічних досліджень, проведених у
вищеназваних напрямках.
Рис. 2.5. Розробка системи лікувально-профілактичних заходів при СН та вивчення
її ефективності
2.2. Методики дослідження
В дослідження були включені 489 вагітних жінки. Крім загального
клініко-лабораторного обстеження, (яке включало загальні аналізи крові та сечі,
визначення вмісту у крові креатинину, сечовини, глюкози; ЕКГ вагітної, УЗД та
кардіотокографію), досліджувалася центральна і внутрішньосерцева
гемодинамікавагітної і плода, рівень функціонування киснево-транспортної
системи, стан фетоплацентарного комплексу; проведено клініко-статистичний
аналіз перебігу вагітності та пологів, та експериментальні дослідження по
вивченню впливу медикаментів на різні ланки системи “мати-плацента-плод”.
Для дослідження функції міокарда, стану центральної та внутрішньосерцевої
гемодинаміки всім вагітним була проведена ЕхоКГ з допплерометрією по
стандартному протоколу [33], що здійснювалась за допомогою діагностичного
приладу “Aloka SSD – 2000” з допплерівським блоком пульсуючої хвилі і функцією
кольорового допплерівського картирування трансд”юсером з частотою сканування
3,5 МГц. Дослідження проводилися із слідуючих доступів: парастернального,
апікального, субкостального і супрастернального. Розрахункові показники лівого
шлуночку вимірялись по формулі І. Teichnolz (1972) та “ площа-довжина” [33,
332], які включали в себе вимірювання систолічних показників лівого шлуночку
(кінцево-систолічний об”єм (КСО), мл; кінцево-діастолічний об”єм (КДО), мл;
фракцію викиду (ФВ), %; скоротлива здатність міокарду ЛШ, %; ударний об’єм
(УО), мл; хвилинний об’єм (ХОК), л/хв.; індекс маси міокарду лівого шлуночка
(ІММ