Медико-соціальні закономірності формування перинатальної патології та оптимізація медичної допомоги вагітним та новонародженим

РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ОБ’ЄКТИ, МЕТОДИ ТА ОБСЯГ ДИСЕРТАЦІЙНого ДОСЛІДЖЕНня
Виконана робота є результатом комплексних клініко-епідеміологічних досліджень,
проведених з метою вивчення медико-соціальних законо­мірностей формування
патології вагітних жінок і немовлят та обґрунтування комплексу заходів з
підвищення ефективності надання медичної допомоги жінкам репродуктивного віку.
Об’єктами дослідження були вагітні жінки та новонароджені.
Предметом або явищами, що вивчались, були ускладнення вагітності, пологів та
післяпологового періоду, материнська та перинатальна смертність, захворюваність
новонароджених, соціально-економічні, екологічні, професій­ні, біологічні та
інші фактори ризику.
Більш докладніше про кожен предмет вивчення говориться в спеціальних главах
дисертації, коли вони вивчаються. Це зроблено для глибшого сприйняття
результатів дослідження.
Дисертаційні дослідження мали багатоплановий характер і виконувались в декілька
залежних один від одного етапів, тобто, коли вирішення задач наступного етапу
базувались на результатах попереднього.
На першому етапі вивчались тенденції розвитку основних показників, які
характеризують стан репродуктивного здоров’я в Україні з 1990 по 2000 рр. та їх
залежність від умов життя населення та досягнень медичної науки.
В основу цих досліджень покладені дані офіційної статистичної звітності.
Отримавши дані на цьому етапі про значне погіршення деяких показників
репродуктивного здоров’я в Україні (ускладнення вагітності, родів та
післяро­дового періоду і захворюваності новонароджених), а також дані про те,
що рівні материнської та перинатальної смертності в Україні значно переважають
подібні показники в країнах Західної Європи, нами на другому етапі були вивчені
фактори ризику різної природи від соціальних до біологічних, які приймають
участь в сучасних умовах у формуванні рівнів перинатальної патології в
Україні.
Маючи ці дані, на третьому етапі досліджень нами на основі математичного
моделювання була проведена класифікація цих факторів по певних групах ризику з
визначенням орієнтовного вкладу цих груп в формування показників перинатальної
патології серед вагітних, породіль та немовлят.
Ці два етапи виконані за матеріалами спеціального дослідження в рамках
виконання програми «ELSPAC» в Україні в 1992-1995рр., співвиконавцем якої була
дисертантка.
Темою четвертого етапу досліджень послужило вивчення обсягів та ефективності
допомоги вагітним і немовлятам в амбулаторних і стаціонарних умовах на
національному, регіональному і місцевому рівнях.
Результати досліджень, виконаних на першому-четвертому етапах досліджень,
дозволили науково обґрунтувати шляхи поліпшення та зміцнення здоров’я вагітних
та їх новонароджених. Це стало темою п’ятого, заключного етапу дисертаційних
досліджень.
Методи проведення спостережень та чисельність груп спостереження
Кожен етап досліджень виконувався методами, властивими для вирішення конкретних
завдань того чи іншого етапу.
Перший та четвертий етапи досліджень з визначення тенденцій розвитку показників
репродуктивного здоров’я та ефективності надання акушерсько-гінекологічної
допомоги, які виконувались за матеріалами офіційної статистики, проведено за
типом суцільних ретроспективних епідеміологічних досліджень.
При цьому основним методом досліджень було викопіювання (зняття копій) даних
про стан здоров’я вагітних, роділь та породіль, новонароджених, а також даних
про роботу акушерсько-гінекологічних установ із статистичних звітних форм МОЗ
України та ін.
Термін спостережень при визначенні тенденцій розвитку репродуктивного здоров’я
в Україні був 10 років (1990-2000рр.), а при визначенні ефективності роботи
акушерсько-гінекологічних закладів – 7 років (1993-2000рр.).
Основними документами, що вивчались, були:
* «Звіт про медичну допомогу вагітним, роділлям і породіллям» (форма 21) по МОЗ
України
* «Звіт про медичну допомогу вагітним, роділлям і породіллям» (форма 21) по
м.Києву
* «Звіт про медичну допомогу вагітним, роділлям і породіллям» (форма 21) по
району обслуговування жіночої консультації Дніпровського району м.Києва
* «Звіт лікувально-профілактичного закладу» (форма 20) по МОЗ України
* «Звіт лікувально-профілактичного закладу» (форма 20) по м.Києву
* «Звіт лікувально-профілактичного закладу» (форма 20) по району
обслуго­ву­вання пологового будинку № 6 м.Києва
* «Статистичний щорічник України», Держкомстату України
* Щорічник МОЗ України «Показники здоров’я населення та використання ресурсів
охорони здоров’я України»
* Щорічник Міського інформаційно-аналітичного центру медичної статистики м.
Києва «Діяльність акушерсько-гінекологічної служби»
Чисельність спостережень при проведенні суцільних досліджень була такою:
* По Україні в цілому в середньому за рік вивченням охоплено 513219 жінок, у
яких закінчилась вагітність, та 522378 новонароджених
* По м. Києву – 20250 жінок, у яких закінчилась вагітність, та 214436
новонароджених
* По району обслуговування жіночої консультації в м. Києві – 974 жінки, у яких
закінчилась вагітність, та близько 1000 новонароджених
Методи математико-статистичного аналізу матеріалів суцільного спостереження
В основу визначення тенденцій розвитку показників репродуктивного здоров’я в
Україні з 1990 по 2000рр. покладено динамічний метод аналізу. Вирівнювання та
визначення середньорічного темпу приросту (коефіцієнту «b») здійснювались
методом найменших квадратів.
Ефективність роботи акушерсько-гінекологічних закладів з 1993 по 2000 рр.
оцінювалась за формулою Пірля [157]:
(2.1)
де А – той чи інший показник роботи в 1993р.
В – той же показник роботи в 2000р.
Як уже говорилось, другий та третій етап досліджень з в