Ви є тут

Наукове обгрунтування стратегічних напрямів реформ охорони здоров'я на регіональному рівні

Автор: 
Хунов Юрій Айдамирович
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0504U000118
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ОБСЯГ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для досягнення мети дослідження та вирішення поставлених завдань розроблено
відповідну програму, яка дозволила отримати достатню за обсягом, достовірну,
репрезентативну інформацію для оцінки об’єкту дослідження, комплексну чинників,
які на нього впливають та обгрунтування концептуальних підходів та шляхів
розвитку регіональної системи охорони здоров’я.
При виконанні роботи нами використовувалися сучасні методи дослідження, обсяги
якого забезпечили отримання репрезентативних матеріалів.
Об’єктами дослідження стали населення Луганської області та регіональна система
охорони здоров’я.
Предметом дослідження в межах об’єкту населення були медико-демографічна
ситуація в регіоні та стан здоров’я населення за комплексом показників.
Предметом дослідження в регіональній системі охорони здоров’я стали обсяги та
організаційні форми медичної допомоги населенню, включаючи
амбулаторно-поліклінічну допомогу, стаціонарну допомогу та стаціонарозамінні
форми, швидку медичну допомогу, їх характеристики – доступність та якість.
Предметом розгляду стало кадрове та фінансове забезпечення охорони здоров’я,
система управління (рис.2.1).
Джерелами отримання необхідних даних були матеріали ВООЗ та інших міжнародних
організацій в охороні здоров’я, законодавчі акти України та нормативні
документи державного та регіонального рівнів (238); науково-інформаційні
джерела контент-аналізу особливостей реформування охорони здоров’я та
стратегічного планування розвитку в зарубіжних країнах.
Вивчення медико-демографічної ситуації здійснювалося на основі даних обласного
управління статистики про народжуваність, смертність населення 1995-2000 рр.
Аналізувалися чисельність, склад населення за віком, статтю, місцем проживання,
динаміка природного руху. Рівні смертності досліджувалися за основними
причинами, з розрахунком стандартизованих показників.

Прогнозування виконано за методиками, рекомендованими Всесвітньою організацією
охорони здоров’я та Центром медичної статистики МОЗ України для розробки
прогнозів з допомогою комп’ютерної техніки.
З використанням методу лінійного тренду був проведений прогноз показників
народжуваності, смертності, природного приросту, смертності немовлят,
смертності за причинами населення Луганської області.
Трендова модель визначається наступною формулою:
Yt = a +b*t,
де Yt – теоретичний показник;
a – розрахунковий показник;
b – швидкість росту (зниження) показника у часі;
t – прогнозний період у роках.
Параметри a та b розраховуються за формулами:
(еy)
b
(еxy)
еx2
де y – фактичний показник в динамічному ряду;
x – умовна відстань показника від середини динамічного ряду;
n – довжина періоду в роках.
Аналіз захворюваності та поширеності хвороб здійснювався на основі даних,
викопійованих з первинних облікових статистичних медичних форм (ф.№025-2/о
“Статистичний талон для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів”, ф.№025/о
“Медична картка амбулаторного хворого”, ф.№003/о “Медична картка стаціонарного
хворого” тощо) у закладах охорони здоров’я усіх рівнів управління на
спеціальній обліковий документ, застосований у ході вивчення здоров’я населення
України у зв’язку з Всеукраїнським переписом. Обсяг вибіркової сукупності склав
10 тис.
У дослідженні використано також дані, викопійовані із звітних статистичних форм
№12 “Звіт про захворювання, зареєстровані у хворих, які проживають у районі
обслуговування лікувального закладу”, ф.№47-здоров “Звіт про мережу та
діяльність медичних закладів”, ф.№50-здоров “Звіт про кількість травм, опіків і
отруєнь серед дорослих, підлітків і дітей”, ф.№23-ТНздоров “Звіт про причини
тимчасової непрацездатності” закладів охорони здоров’я окремих адміністративних
територій області.
Проведено розрахунки інтенсивних показників захворюваності за класами, групами
хвороб і окремими нозологічними формами, визначено темпи приросту різних видів
патології за п’ятирічний період.
Вплив екологічних чинників на здоров’я вивчався шляхом порівняльного аналізу
інтенсивних показників захворюваності на екологічно залежні види патології у
районах з різним ступенем забруднення навколишнього середовища та шляхом
встановлення кореляційного зв’язку між показниками, що вивчаються. Дані про
екологічну ситуацію на територіях дослідження отримані з матеріалів Державної
санітарно-епідеміологічної служби.
Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності проаналізовано у розрізі
окремих галузей народного господарства за показниками числа випадків та днів
непрацездатності на 100 працюючих, а також та середньої тривалості одного
випадку непрацездатності, як в цілому від усіх причин, так і внаслідок окремих
захворювань. Проаналізовано динаміку професійної захворюваності працюючих у
вугледобувній галузі у період 1997-2000 рр. та рівень виробничого травматизму у
різних галузях промисловості області протягом 1995-2000 рр.
Спосіб життя населення охарактеризовано поширеністю шкідливих звичок, а саме
частотою зловживання алкоголем та тютюнопаління, зібраних на основі анкетування
населення. Проаналізовано середній вік першого вживання алкогольних напоїв,
мотивацію до вживання, інтенсивність паління у різних статево-вікових групах
населення.
Розрахунки необхідної кількості спостережень здійснювалися за методами
математичної статистики. Обсяг вибіркової сукупності розраховувався за
формулою:
n =
де n – необхідна чисельність вибірки;
t – критерій достовірності;
d – середнє квадратичне відхилення;
N – чисельність генеральної сукупності;
D