РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ. ПЕРІОДИКА ЯК ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО
2.1. Методологічні та методичні аспекти дослідження
Серед історичних джерел періоду Української революції 1917?1920 рр. одне з найважливіших місць посідає газетна періодика. Матеріали преси ? синхронні документи даної епохи: вони брали неабияку участь у формуванні громадської думки. Всі найважливіші проблеми політики, економіки, культури відбивалися в періодиці, що видавалася на території країни. Часописи оперативно відгукувалися на злободенні питання того часу. Преса стала дзеркалом епохи, адекватним її відбиттям. І в наші дні історики дедалі частіше звертаються до періодичної преси ? наукової, галузевої, науково-популярної, просвітянської, загальнополітичної. Для дослідників зазначеного періоду історії України газетна періодика має надзвичайно велике значення як важливе багатопланове історичне джерело, унікальне за можливістю інформативної віддачі, відкриває перспективу встановлення масштабу і змісту роботи, як державних установ, так і різних партійних, громадських організацій, архіви яких не збереглися або не містять необхідних даних. У газетах дуже часто вперше публікувалися офіційні документи, багато з яких в оригіналі не збереглися і дійшли до нас тільки у відповідних тогочасних періодичних виданнях. Газетні публікації, інформаційні повідомлення та хроніки, насичені фактами про події досліджуваного періоду, значно доповнюють архівні та інші документальні джерела.
Крім цього, увагу автора привернули і наукові, літературні статті, рецензії та художні твори. Усі ці джерела дають змогу якнайповніше дослідити обшир минулого. Необхідність всебічного і глибокого вивчення періодики зумовлена тим, що саме її матеріали знайомлять читача зі всім спектром ідей, поглядів, подій періоду революційно-визвольних змагань українського народу, в ній - відбиття атмосфери політичного, соціально-економічного й духовного життя суспільства.
Дослідження преси з погляду джерелознавства становить великий інтерес для науковців, істориків періоду революції і громадянської війни в Україні 1917?1920 рр. Газетна періодика внаслідок своєї властивості як систематизовано-хронологічного джерела має бути об'єктом самостійного вивчення джерелознавців. Здійснюючи в державі особливі соціальні функції, преса виконує ряд власних соціальних функцій, що сприяють задоволенню запитів широкого спектру суспільних потреб. У безпосередній залежності від історичних умов, в яких функціонує преса, спостерігається посилення якоїсь однієї з її соціальних функцій: агітаційно-пропагандистської, організаційно-орієнтаційної, виховно-освітньої, культурно-просвітянської при постійній наявності інформаційно-пізнавальної. У зв'язку з цим слід відзначити перевагу газети як періодичного органу над іншими періодичними виданнями (бюлетені, журнали) та неперіодичними (листівки, брошури, збірники статей тощо). Саме газети забезпечують надання регулярної й оперативної інформації. Ми поділяємо думку тих дослідників, які вважають, що періодика впливає на всі сфери суспільної свідомості [845, с. 16]. Преса як один з видів історичного джерела є продуктом людської діяльності, але в теорії пресознавства ще не сформувалося поняття, що охоплювало б найсуттєвіші риси та функціональні ознаки преси як окремого виду історичного джерела. Так, одні дослідники вважають, що періодику як історичне джерело роблять переважаючі в ній публіцистичні жанри [160, 238], другі твердять, що її своєрідність і відмінність від інших видів джерел полягає в типологічних особливостях періодичних видань [251, 297, 858], а треті - що пресу як особливий вид джерела визначають хронологічні або проблемні огляди газетних матеріалів [158, 887]. Водночас чимало пресознавців вважають матеріали періодики як висвітлення історії певних суспільних явищ та сховище інших видів джерел [304, 349, 1002]. Погоджуючись з цією точкою зору, виходячи з характеру, функцій, складу газетних матеріалів, на наш погляд, періодику слід кваліфікувати як комплекс історичних джерел та документальних матеріалів. Газетна періодика як різновид історичного джерела містить багато соціальних функцій, серед яких інформаційна, агітаційно-пропагандистська, виховна, просвітницька, навчально-педагогічна, етична, естетична тощо. Виступаючи в структурі суспільства як його інформаційний інститут, свою діяльність преса фокусує на певного типу функціях, які ми й розцінюємо як видоутворюючі, що мають безпосереднє відношення до вивчення її як історичного джерела. Слід відзначити, що друковані органи у ході бурхливого процесу розвитку постійно трансформуються, тобто комунікація із засобу стає метою, а її зміст ? формою сутності [298, с. 45]. У цьому зв'язку газетна періодика як вид набуває масового і комплексного характеру, що виникає на основі різновидів як її складових.
Як історичне джерело газети склалися в результаті розвитку самого джерелознавчого процесу з власною внутрішньою формою і структурою. Форма джерела зумовлена його цільовим призначенням, зв'язок форми і змісту призначення тут очевидний [548, с. 76-77].
З огляду на те, не можна погодитися з твердженням деяких істориків, що преса не є одним видом письмових джерел, оскільки вона складається з матеріалів з різною внутрішньою структурою (офіційні документи, кореспонденція, листи, художні твори та ін.). Ми поділяємо думку тих фахівців, які вважають, що і такі збірні джерела, як газети, мають всі підстави виділятися в самостійні групи історичних джерел [767, с. 46].
Газетна періодика сприяла оперативному формуванню громадської думки, орієнтації населення у внутрішній і зовнішній політиці держави. Розглянувши питання про соціальні функції та їх вплив на видоутворення джерел, приходимо до висновку, що виділення преси в окремий вид джерела цілком закономірне.
До першочергових пресознавчих завдань належить розробка наукових методів джерелознавчого аналізу ? класифікація газетних джерел за типовими і різновидовими ознаками, з врахуванням їх головних харак