РОЗДІЛ 2.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для вирішення поставлених завдань були проведені наступні дослідження:
1. Проведено аналіз перебігу артеріальної гіпертензії в період вагітності.
Проаналізовано особливості перебігу вагітності, пологів, стану плоду та
новонароджених, а також клініко-параклінічне обстеження в динаміці вагітності у
250 хворих на первинну артеріальну гіпертензію та 50 здорових вагітних, що
склали контрольну групу.
2. Дослідження стану імунного статусу у вагітних з хронічною артеріальною
гіпертензією. Вивчити значення кількісних показників імунного статусу (CD3+-,
CD4+-, CD8+-, CD16+-, CD22+--лімфоцитів). З’ясувати діагностичне значення змін
в показниках цитокінового профілю за рівнем ІЛ-2, ІЛ-6, ФНП-a, ІЛ-10 у
виникненні прееклампсії при первинній артеріальній гіпертензії.
3. Дослідження стану системи L- аргінін/оксиду азоту у здорових вагітних та
вагітних з хронічною артеріальною гіпертензією.
4. Визначення особливостей центральної гемодинаміки та
маточно-плацентарно-плодового кровообігу у вагітних з хронічною артеріальною
гіпертензією з урахуванням клінічних проявів захворювання, а також перебігу
вагітності.
5. Розробка та апробація патогенетично обґрунтованих методів профілактики та
терапії у вагітних з артеріальною гіпертензією.
Крім загального клініко-лабораторного обстеження, яке включало визначення
функціонального стану серцево-судинної системи, електрокардіографія, по
показанням - фонокардіографія, реовазографія кінцівок, ультразвукове
дослідження серця, нирок, аналізи сечі, добова протеїнурія, креатінін, мочевина
сироватки крові, офтальмоскопія, визначення коагулограми, електролітів в
сироватці крові та добовій сечі. У обстежених хворих визначали стан
центрального кровообігу, особливості їх імунного статусу, системи
L-аргінін/оксид азоту, а також стан плодово-маточно-плацентарного кровообігу у
вагітних з первинною артеріальною гіпертензією.
Клінічна характеристика обстежених вагітних.
Нами були обстежені 250 вагітних (основна група), які страждають на первинну
артеріальну гіпертензію (гіпертонічну хворобу) та 50 здорових вагітних
(контрольна група). Діагноз первинної артеріальної гіпертензії (ПАГ), не
зв'язаною з вагітністю, встановлювався на з'ясуванні даних анамнезу та медичної
документації про наявність підвищеного артеріального тиску ( > 135/85 мм
рт.ст.) до вагітності та (або) при виявленні його підвищення в I половині
вагітності (до 20 тижнів). З урахуванням анамнезу, результатів раніше
проведеного обстеження, а також обстеження під час вагітності були виключені
симптоматичні (вторинні) гіпертензії, зумовлені патологією нирок, ендокринних
залоз та гемодинамічними порушеннями.
Про тяжкість перебігу захворювання судили з урахуванням рівня артеріального
тиску (АТ) та критеріїв, покладених в основу класифікації артеріальної
гіпертензії (АГ) згідно рекомендацій ВООЗ та Міжнародного Товариства
Гіпертензії (МТГ) 1999 року, а також Європейського Товариства Гіпертензії та
Європейського Товариства Кардіологів 2003 року по діагностиці, лікуванню та
профілактиці артеріальної гіпертензії.
Згідно представленої класифікації ми виділяли вагітних з артеріальною
гіпертензією (АГ) 1, 2 чи 3 ступеня (в залежності від рівня АТ).
У 128 (51,2%) жінок мала місце АГ 1 ступеня (м’яка). При наявності більш-менш
стабільного підвищення АТ до рівня 159/99 мм рт.ст. у цих хворих були відсутні
органні поразки, зв’язані з гіпертензією. Поза вагітністю, а також під час
вагітності при відсутності прееклампсії періодичне підвищення АТ в хворих цього
ступеня спостерігалося до цифр 160/95 мм рт.ст.
У 94 (37,6%) хворих була діагностована АГ 2 ступеня. На фоні підвищення АТ до
рівня 170/100 мм рт.ст. і вище в 49 (52,1%) вагітних з АГ 2 ступеня мали місце
зміни в органах-мішенях. Зокрема гіпертрофія лівого шлуночка серця
спостерігалася у 8 (8,5%), звуження артерій сітківки, що виявляли за допомогою
офтальмоскопії - у 41 (43,6%) хворих. У 6 (6,4%) вагітних з АГ 2 ступеня мали
місце обидві ознаки.
Артеріальна гіпертензія 3 ступеня спостерігалася в 28 (11,2%) жінок (Рис.2.1).
На фоні підвищеного до значних цифр АТ (до 180/110 і вище) у всіх вагітних з АГ
3 ступеня мали місце поразки органів-мішеней - зміни очного дна, гіпертрофія
лівого шлуночка серця, а також гіпертонічна енцефалопатія.
Рис.2.1.Частота АГ серед обстежених вагітних.
При діагностиці ступеня АГ враховувались дані про рівень і стабільність АТ поза
вагітністю, приймаючи до уваги можливість гіпотензивної дії вагітності в I та
ІІ триместрі, а також підвищення АТ в результаті приєднання прееклампсії в ІІ
її половині. У більшості обстежених нами жінок (у 181, що складає 72,4%)
спостерігалося підвищення як систолічного, так і діастолічного АТ. Лише в 8
(3,2%) хворих мала місце ізольована систолічна гіпертензія, а в 47 (18,8%)
хворих у більшій мірі був підвищений діастолічний артеріальний тиск. Останнє
частіше спостерігалося в хворих з АГ 2 та 3 ступеня. Дані про склад обстежених
хворих у залежності від тяжкості первинної артеріальної гіпертензії (ПАГ)
представлені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Склад обстежених хворих з урахуванням тяжкості артеріальної гіпертензії
Ступінь
артеріальної гіпертензії
Кількість (n)
Відсоток (%)
АГ 1 ст. (м'яка)
128
51,2
АГ 2 ст. (помірна)
94
37,6
АГ 3 ст. (тяжка)
28
11,2
Усього
250
100,0
Як видно з представлена даних, досить багато вагітних були досить важкими
хворими. Це пов'язано з тим, що в клініку інституту направлялися, як правило,
пацієнтки з найбільш важкими проявами захворювання з різних областей України. У
той же час невелика кількість х