РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріали дослідження
В роботі використані матеріали, отримані в ході обстеження 310 дітей за період
з 1998 по 2004 роки, у яких крім клінічних проявів захворювання, в сироватці
крові в динаміці виявлялися серологічні маркери токсоплазмозу (IgG –антитіла до
T.gondii і/або антитіла класу IgM до даного патогену). У 135 з них
діагностовано нестерильний імунітет (токсоплазмозна інфекція), який сформувався
після перенесеного інапарантного токсоплазмозу. У 175 обстежених дітей
діагностовано маніфестний токсоплазмоз, з них, у 53 дітей – вроджений, у 122
дітей - набутий токсоплазмоз. Це були випадкові репрезентативні вибірки. Крім
того, нами обстежено 56 здорових дітей віком 7-16 років, які склали контрольну
групу. При обстеженні дітей контрольної групи методом імуноферментного аналізу
у 30 дітей специфічних антитіл класу IgG та IgM до T.Gondii не виявлено, а в 26
дітей виявлено підвищений титр антитіл класу IgG, які не коливались при
повторному їх визначенні, що, разом з відсутністю клінічних ознак хвороби,
розцінено як здорове носійство (нестерильний імунітет), яке сформувалося у цих
дітей після перенесеного латентного токсоплазмозу. Крім того, обстежено 10
вагітних жінок з високими титрами антитіл класу IgG і/або IgM.
Діти обох контрольних груп не відрізнялися за віком і статтю, а співвідношення
між хлопчиками та дівчатками було, приблизно, однакове (1:1,1). Однак, при
набутому токсоплазмозі серед хворих дітей в 1,9 рази переважали дівчатка, а при
вродженому токсоплазмозі – в 1,7 рази переважали діти чоловічої статті.
В таблиці 2.1 показано вікову структуру хворих дітей з токсоплазмозом в момент
його діагностування. Так, у 19 дітей (35,8%) вроджену токсоплазмозну інфекцію
встановлено у періоді новонародженості, у 6 дітей (11,3%) - до 4-х місяців
життя, у 13 дітей (24,5%) - в 4-12 місяців, у 15 дітей (28,3%) - після року,
тобто у віддалені строки. Померло 13 дітей, з яких 10 дітей померло через вади
ЦНС, несумісні з життям. Набутий токсоплазмоз було діагностовано, в основному,
у віці 7-16 років (111 дітей, що склало 91 %).
Таблиця 2.1
Розподіл хворих дітей з токсоплазмозом в залежності від статті
та шляхів інфікування
Вік дітей
Вроджений токсоплазмоз, n= 53
Набутий токсоплазмоз, n=122
Всього
дівчата
хлопці
дівчата
хлопці
абс.
абс.
абс.
абс.
абс.
від 0 до 1міс
11,3
13
24,5
19
10,9
від 2 до 3міс
7,5
3,8
3,4
від 4 до 6міс
3,8
13,3
5,2
від 7 до 12міс
3,8
3,8
2,2
від 1 до 3 р.
1,9
5,6
0,8
2,9
від 4 до 6 р.
5,6
3,3
5,7
14
8,0
від 7 до 16 р.
3,8
11,3
74
60,7
36
29,5
118
67,4
Всього
20
37,7
33
62,3
79
64,8
43
35,2
175
100
По результатах обстежень хворі діти з токсоплазмозом були поділені на групи в
залежності від походження (вроджений, набутий), перебігу (гострий, підгострий,
хронічний), клінічної форми захворювання (при набутому токсоплазмозі). При
гострому перебігу токсоплазмозу ця інвазія клінічно проявлялась лімфонодулярною
формою (мононуклеозоподібний синдром). Серед клінічних форм набутого хронічного
токсоплазмозу найчастіше зустрічалася очна форма токсоплазмозу (22 випадки, що
складає 21,4%), нейротрофічна з ознаками коловидного або тотального облисіння
(28 випадків, що складає 27,2%). Інші форми (53 випадки, що складає 51,4%)
об’єднані в одну групу, оскільки вони зустрічались не часто і мали різноманітні
маніфестації (зокрема прояви синдрому вегетативної дисфункції, в тому числі
тривалий субфебрилітет, гіперкінези, епілептичний синдром, ураження міокарду,
нирок, шлунково-кишкового тракту). В таблиці 2.2 подано характеристику хворих
дітей в залежності від походження та перебігу маніфестної форми токсоплазмозу.
Таблиця 2.2
Характеристика хворих дітей з токсоплазмозом в залежності
від форми та перебігу хвороби
Перебіг токсоплазмозу
Вроджений токсоплазмоз
Набутий токсоплазмоз
Всього
абс.
абс.
абс.
Гострий
17
32,1
19
15,6
36
20,6
Підгострий
14
26,4
4,9
20
11,4
Хронічний
22
41,5
97
79,5
119
68
Всього
53
100
122
100
175
100
Як видно з таблиці, при вродженому токсоплазмозі переважав гострий та
підгострий перебіг захворювання у немовлят (58,5%), що свідчить про інфікування
плода в 2-3-му триместрах вагітності. У 22 дітей з вродженим токсоплазмозом
(41,5%) мав місце хронічний перебіг хвороби, що обумовлено як раннім
інфікуванням плода, яке проявилось різноманітними вадами ЦНС та органа зору,
так і пізнім його діагностуванням (при інфікуванні плода в кінці вагітності)
через відсутність настороги у лікарів та відсутності обов'язкового обстеження
вагітних жінок на ТОRСН інфекції. При набутому токсоплазмозі переважав
хронічний перебіг інфекційного процесу (97 дітей, що склало 79,5%) над гострим
(19 дітей, що склало 15,6%), у 6 дітей виявлено підгострий перебіг
токсоплазмозу (4,9%). Це може бути пояснено тим, що токсоплазмоз, у більшості
випадків, протікає інапарантно, а легкі форми його не розпізнаються або
діагностуються як мононуклеоз.
Критеріями встановлення діагнозу були клінічні прояви захворювання, підвищені
рівні специфічних антитіл класу IgG та їх коливання в динаміці в 2 і більше
разів і/або наявність специфічних антитіл класу IgM та ДНК токсоплазм.
При встановленні діагнозу користувались класифікацією Б.В.Мороз і
В.Н.Никифорова (1988) з нашими доповненнями до неї.
Нами вперше на Україні для лікування токсоплазмозу у дітей апробовано препарат
фансідар (Швейцарія), клінічну ефективність якого порівнювали з традиційними
методами лікування, вивчали побічні дії
- Київ+380960830922