розділ 2, т.50
параграф 4б
к=0,8
км2
10
563,2
5632
Зйомка рельєфу в масштабі 1:10000 на фотопланах: дешифрування, аерофотозйомка
Те ж
К=0,75
км2
10
422,4
4224
Всього по пункту 2
4569,6
Рисування рельєфу за допомогою стереоприладів:
Планове – висотне обгрунтування
ч.1,р.1
т.40
параграф 1 і 2
км2
10
144
1440
Рисування рельєфу
За таблицею 7.3 в тексті
км2
10
601,6
Дешифрування
ч.1,р.1,т. 38
параграф 2а
км2
10
249,6
Аерофотозйомка в масштабі 1:10000
км2
10
32,64
326,4
Невраховані витрати
320
Всього по пункту 3
2937,6
Порівняльні дані вартості робіт щодо підготовки топографічної основи при
комплексних розвідуваннях для ділянки в 1000 га наведені в табл.7.4.
Таким чином, вартість рисування рельєфу стереоприладами менше вартості знімання
рельєфу на фотопланах приблизно в 1,5 раза і менше звичайної зйомки в 1,9 рази.
При використанні космічного знімання для створення топографічної карти слід
зазначити, що вартість одного кадра зйомки з космічного супутника “ Океан – О ”
розміром 600х600 км становить 8100 грн., тобто частина кадру, що відповідає
площі місцевості знімання 1000 га коштує 0,225 грн. Рисування рельєфу
місцевості на площі 1000 га за допомогою аерометодів з застосуванням
стереоприладів складає 29,37 грн., тоді, якщо застосовувати звичайні методи, то
ця вартість буде становити 45,69 грн. Наведені цифри не є остаточними для
порівняння, проте навіть в цьому випадку видно, що космічне знімання території
землі та побудова карти місцевості не є дуже дорогими. Вартість топографічних
цифрових карт поданих на дискеті, отриманих за матеріалами космічної зйомки
залежить від масштабу і може становити для площі 1 км2 при масштабі зйомки 1 :
50000 – 0,25 у.о. , при масштабі 1 : 100000 – 0,08 у.о. , при масштабі 1 :
10000 – від 2 до 18 у.о. При малих масштабах карти, отримані за матеріалами
космічної зйомки, є самими дешевими [165].
Вартість аерогідрометричних робіт містить витрати на авіавимірювання витрат
води і холості перельоти від створу до створу, а також на виконання комплексу
наземних робіт для отримання даних про глибини на гідростворі і коефіцієнт
переходу від поверхневої до середньої швидкості течії потоку. Оскільки останні
складають, як правило, не більше 5 – 10 % загальної вартості робіт, основним
показником собівартості авіавимірювань є витрати на виконання льотно-знімальних
робіт.
Враховуючи, що значну частку льотного часу складають холості перельоти, слід
вважати їх зниження першочерговим завданням, вирішення якого повинно починатися
на стадії формування гідростворів в зручні для обльоту кущі. Гідроствори, які
об’єднуються в аерогідрометричний кущ, підбираються з таким розрахунком, щоб
забезпечити на них проведення повеневих робіт в один сезон
одним літаком. В залежності від складності гідрологічних об’єктів, густоти
гідрометричної і аеродромної мережі кущ може включати від 4 до 10 гідростворів
і опиратися на 1,2 або більше аеродромів базування.
Найбільш загальні вимоги, висунуті до форми і внутрішньої структури
аерогідрометричного куща, можуть бути сформульовані наступним чином:
геометрична форма куща повинна задовольняти умову мінімуму холостих перельотів
за період робіт;
ступінь гідрологічної неоднорідності річок в кущі повинна бути мінімальною для
даної території;
геометрична форма куща і ступінь гідрологічної неоднорідності в ньому об’єктів
повинні відповідати один одному.
В умовах слаборозвинутої аеродромної мережі першій вимозі найкращим чином
відповідають три типи форми кущів : зірковий, коловий та човниковий (рис.7.1).
Ступінь гідрологічної однорідності аерогідрометричного куща залежить від
порівняння і співпадання в часі періодів повені на всіх об'єднаних в кущ
річках. Для пояснення розглянемо наступний приклад ( рис. 7.2 ).
Нехай задана частота вимірювань витрат води на всіх чотирьох гідростворах куща
однакова. Неважко довести, що у випадку зірковоподібного куща з аеродромом в
його центрі витрати льотного часу Т на льотно-знімальні роботи складуть :
а) при надходженні повені в послідовності розташування створів в кущі
( 1,2, 3, 4 ) :
;
б) при надходженні повені спочатку на першому, потім послідовно на третьому,
другому і четвертому гідростворах:
Важливим показником раціонального кущування створів є коефіцієнт корисних
витрат льотного часу, тобто відношення його виробничих і загальних витрат.
Значення коефіцієнта залежить від щільності гідрометричної мережі і в межах
нашої держави поступово зменшується від переміщення з півдня на північ і з
заходу на схід.
При дотриманні основних вимог до формування аерогідрометричних кущів навіть в
умовах слаборозвинутої гідрометричної і аеродромної мережі можна досягати
порівняно високих показників аерогідрометричних робіт. Однією з важливих
переваг аерогідрометричного способу є скорочення кількості виконавців, що
залучаються до роботи. В залежності від складності гідрометричних об’єктів, які
входять до складу куща, кількість вивільнених з сфери проведення польових робіт
виконавців може складати 10-50 людей на кущ, що дає істотну економію при
виконанні аерогідрометричних робіт. Таким чином, проведені дослідження
підтверджують ефективність запропонованого методу, досягнута економія за
рахунок скорочення виконавців може складати до 2500 грн. в місяць на одному
аерогідрометричному кущі.
Висновки
1. Розроблена і запропонована нова технологія проведення аерофотогеодезичних
робіт при виконанні гідрологічних розвідувань та фотограмметрична обробка, яка
передбачає введення поправок в стереомодель ділянки річки чи мостового
переходу. 2. Вперше розроблені алгоритм і те
- Київ+380960830922