РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Об'єкт клінічних спостережень
Проведено комплексне обстеження 301 пацієнта зі сполученою патологією органів
травлення, які знаходилися на лікуванні у клініці та консультативній
поліклініці Інституту гастроентерології АМН України в зв’язку з загостренням
захворювань. Вік хворих коливався від 18 до 62 (45,6±1,8) років.
Аналіз хворих за соціальним статусом дозволив встановити переважання службовців
(48,5 %) і робітників (38,9 %) над іншими соціальними групами населення.
В залежності від нозологічної форми захворювання, сформовані дві клінічні групи
: I – 137 хворих на ВХ ДПК, у поєднанні з ХП і ХБХ; в II групу увійшли 164
хворих на ХГД у поєднанні з ХП і ХБХ. Для аналізу деяких показників було
обстежено групу з 30 практично здорових осіб у віці від 20 до 64 (47,3±2,4)
років.
Серед обстежених хворих чоловіків було 110 (36,5 %), жінок – 191 (63,5 %).
Розподіл хворих за статтю та віком в клінічних групах представлено в табл.
2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за статтю та віком
Групи
(n)
Вік (роки)
Усього, n (%)
15-19
20-29
30-39
40-49
50-59
і60
ІІ
ІІ
ІІ
ІІ
ІІ
ІІ
II
чоловіки
12
11
16
12
12
12
10
58 (42,3)
52 (31,7)
жінки
19
17
21
28
16
30
12
24
79 (57,7)
112 (68,3)
разом
15
15
31
28
37
40
28
42
22
32
137 (100,0)
164 (100,0)
Як свідчать дані, приведені в таблиці, в обох групах переважали жінки.
Усі пацієнти були з хронічним перебігом захворювань середнього ступеня
тяжкості. Тривалість захворювань складала від 1 до 20 років і більше (табл.
2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за тривалістю захворювання
Група
Тривалість захворювання (роки)
Усього
n (%)
до 1 року,
n (%)
2–5
n (%)
6–10
n (%)
11–15
n (%)
16–20
n (%)
понад 20
n (%)
12
(8,8)
72
(52,5)
24
(17,5)
24
(17,5)
3
(2,2)
2
(1,5)
137
(100,0)
II
8
(4,5)
58
(35,4)
27
(16,5)
28
(17,0)
20
(12,2)
23
(14,0)
164
(100,0)
Усього
20
(6,6)
130
(43,2)
51
(16,9)
52
(17,3)
23
(7,6)
25
(8,3)
301
(100,0)
Як видно з таблиці, серед обстежених переважали пацієнти з тривалістю
захворювання від 2 до 5 років.
Усі хворі були в стадії загострення патологічного процесу, середньої тяжкості
перебігу. У 8,2 % хворих ВХ була ускладнена компенсованим стенозом цибулини
ДПК.
У клінічні групи були включені хворі, які не мали захворювань інших органів і
систем, що могло б вплинути на результати обстеження. Захворювання
серцево-судинної системи були виключені на підставі відсутності характерної
клінічної картини і достовірних ознак захворювання в період обстеження чи в
анамнезі.
Вирішення поставлених завдань здійснювалося за допомогою клінічного
спостереження за хворими, аналізу результатів вивчення структурних особливостей
органів травлення і функціонування фізіологічних систем організму.
2.2. Клінічні методи спостереження за хворими
Клінічне спостереження проведено шляхом ретельного аналізу скарг хворих,
анамнезу захворювання, факторів ризику його виникнення, об'єктивної
характеристики стану організму. Клінічний діагноз визначали з урахуванням
розроблених нами стандартів діагностики і лікування [572].
2.3. Соціально-гігієнічні методи дослідження
Для визначення факторів ризику розвитку поєднаної патології органів травлення,
а також якості діагностики і лікування хворих із хворобами травної системи
вивчена діяльність деяких структур спеціалізованої гастроентерологічної служби
в лікувально-профілактичних установах, зокрема, гастроентерологічних
терапевтичних кабінетів у поліклініках обласної лікарні, міської лікарні №1 м.
Дніпропетровська і медико-санітарної частини “Автомобіліст“.
Проведено аналіз медичної документації 2441 хворого гастроентерологічного
профілю, з яких поєднана патологія органів гастродуоденальної зони та
пакреатобіліарної ланки травної системи була встановлена у 73,3 % пацієнтів. С
цією метою використана "Анкета для вивчення роботи спецiалiзованих кабiнетiв".
2.4. Психологічні методи дослідження
Психологічні особливості пацієнтів вивчені за допомогою адаптованого варіанту
Міннесотського багатофазного особистісного тесту (MMPI), який дозволяє оцінити
структуру особистісних особливостей і реакції на стрес обстежених хворих [573,
574].
За допомогою анкети Естберга визначали хронотипи пацієнтів, на підґрунті
підрахування балів після заповнення анкети пацієнтом [574]. Метод дозволяє
визначити наступні типи особистості: чітко/або слабко виражений ранковий,
індиферентний, чітко/або слабко виражений вечірній.
Тип відношення хворого до своєї хвороби і навколишнього середовища оцінювали за
ООБІ-тестом (Особистісний опитувач Бехтерівського інституту), розробленим в
науково-дослідному інституті ім. В.М. Бехтєрєва. Цей опитувач заснований на
принципі концепції "психології відносин", тобто діагностує типи відносин до
хвороби й інших, зв'язаних з нею особистісних відносин [575]. Опитувач являє
собою анкету, у якій респондент по 12-ти пунктах дає самооцінку свого
самопочуття, настрою, сну і пробудження від сну, апетиту, відносин до їжі, до
хвороби, до лікування, до взаємин, що складаються під час хвороби, з
медперсоналом, рідними і близькими, описує своє відношення до роботи, до
навколишніх, до самітності і майбутнього. Методика дозволяє кількісно вимірити
психологічні параметри пацієнта, у графічній формі зобразити профіль його
самооцінки в стані хвороби і по відповідному алгоритму визначити lokus mіnorіs
resіstencіa у його психо-соціальній адаптації, тобто встановити, які
психологічні механізм