Ви є тут

Імунний статус глибокотільних корів і новонароджених телят та його корекція

Автор: 
Яблонська Оксана Валентинівна
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0505U000516
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ 81
Загальна методика і основні методи досліджень
2.1. Матеріал і методика досліджень 81
2.2. Результати власних досліджень 104
2.2.1. Імунний статус корів та його роль у формуванні імунобіологічної
реактивності народжуваних ними телят 104
2.2.2. Взаємозв’язок між фізіологічним станом і імунологічною
реактивністю організму корів та якістю народжуваних ними телят 136
2.2.3. Мікробне забруднення як показник ветеринарно-санітарного
стану ферм 172
2.2.4. Внутрішньоутробне інфікування плода 177
2.2.5. Становлення неспецифічного імунітету у телят в пренатальний
період 183
2.2.6. Корекція імунного статусу у корів та телят 188
2.2.6.1. Корекція імунного статусу глибокотільних корів за
допомогою трекрезану 188
2.2.6.2. Корекція імунного статусу глибокотільних корів за
допомогою герматранолу 210
2.2.6.3. Корекція імунного статусу глибокотільних корів за
допомогою сапоніту 229
2.2.6.4. Корекція постнатального імунного статусу телят за
допомогою трекрезану 249
2.2.6.5. Корекція постнатального імунного статусу телят за
допомогою герматранолу 271
2.2.6.6. Корекція постнатального імунного статусу телят за
допомогою сапоніту 290
2.2.7. Аналіз результатів науково-виробничих дослідів по застосуванню
герматранолу, трекрезану та сапоніту при вирощуванні телят до
6-місячного віку 306
Аналіз і узагальнення результатів досліджень 315
ВИСНОВКИ 343
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ 347
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 349
ДОДАТКИ 428
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
БАСК
– бактерицидна активність сироватки крові.
В-л
– В-лімфоцити
Г Ц П К
– гемоцитологічний показник
ЗБ
– загальний білок
ІДС
– імунодефіцитний  стан
І Н Р
– індекс неспецифічної резистентності
КГС
– карбофункціональні гермсесквіоксани
КСП
– колективне спільне підприємство
ЛАСК
– лізоцимна активність сироватки крові.
ЛФ
– лімфоцити
ЛЦ
– лейкоцити
Н / нар
– новонароджені
Од
– одиниці
П / о
– після отелу
П / я
– паличкоядерні нейтрофіли
СГ
– спірогерманій
С / я
– сегментоядерні нейтрофіли
Т г
– Тг-клітини
Т м
– Тм-клітини
Т І
– Т-індекс
Т-л
– Т-лімфоцити
ФА
–  % лейкоцитів, що захопили мікроорганізми
ФІ
– середня кількість мікроорганізмів, захоплених 1 лейкоцитом
ФЧ
– абсолютна кількість фагоцитуючих лейкоцитів, г / л.
ФЄ
– загальна фагоцитарна ємність крові (ФЧ ґ ФІ).
LD
– летальна доза
ВСТУП
Імунологія як наука про імунітет, про генетичні, молекулярні та клітинні
механізми захисту організму від сторонніх антигенів стала великим надбанням
науки другої половини ХХ сторіччя, фундаментом для подальшого розвитку біології
та медицини у ХХІ сторіччі. Давши нове пояснення імунітету та механізмів його
формування [Петров Р.В., 1, 2; Jerne N.K., 3; Сильверстайн А., 4; Блохин И.Н. и
др., 5; Бажора Ю.И. и др., 6; Воробьев А.А., 7], імунологія розкрила широкі
можливості для з’ясування незрозумілих раніше аспектів етіології та патогенезу
багатьох захворювань, ролі у них імунних факторів, розробку методів їх
корекції.
Актуальність теми. Великим досягненням експериментальної імунології стала
розробка методів імунологічних досліджень, оцінювання імунного стану організму
[Красников Г.А. и др., 8; Хаитов Р.М. и др., 9; Передерий В.Г. и др., 10;
Roit I. a.o., 11; Маслянко Р.П., 12; Кетлинский С.А., 13], проте у ветеринарній
медицині поки що немає загальновизнаної надійної схеми такого оцінювання.
Імунна система організму виконує функцію збереження його гомеостазу, але
сформовані в процесі еволюції його механізми часто виявляються неспроможними
виконувати цю місію. Перманентною проблемою тваринництва є неповноцінна годівля
тварин, яка часто виявляється хронічним негативним стресом для них і викликає
різні види імунної недостатності (імунних дефіцитів), коли організм виявляється
нездатним проявляти захисні реакції [Левченко В.И. и др., 14; Карпуть И.М., 15;
Барычева Л.Ю. и др., 16; Ковальчук А.В. и др., 17; Ярилин А.А., 18].
Молодняк тварин з імунодефіцитами, особливо телята-гіпотрофіки, є групою
підвищеного ризику, що в першу чергу піддається хвороботворним впливам.
Широке розповсюдження імунодефіцитів та з’ясування основних ланок їх
патогенезу, з одного боку, і значні досягнення науки в галузі синтезу
біологічно активних речовин, з іншого боку, підняли на порядок денний проблему
імунореабілітації (імунокорекції, імуномодуляції, імуностимуляції,
імунотерапії) – регулювання розладів імунної системи. В галузі ветеринарної
медицини дослідження були скеровані на пошуки біологічно активних речовин з
імунокорегуючими властивостями [Denman A.M., 19; Плященко С.И., Сидоров В.Т.,
20; Кассич А.Ю., 21; Завазал В., 22; Апатенко В.М., 23; Бусол В.О., 24;
Rosen F.S. а.о., 25; Манько В.М. и др., 26; Джавадов Э.Д. и Полежаев Ф.И., 27]
та для підвищення природної резистентності народжуваних телят, фізіологічного
активування у них травлення і профілактики шлунково-кишкових захворювань
[Плецитый К.Д., 28; Ульянов А.Г., 29; Паенок С.М., Гусак Я.С. и др., 30;
Чумаченко В.Ю., Стояновський С.В. та ін., 31; Литвин В.П. та ін., 32; Вальдман
А.Р. и др., 33; Сахнюк В.В., 34].
З’ясувалося, що імунотропною активністю володіють органічні сполуки кремнію
[Воронков М.Г., Кузнєцов И.Г., 35] та германію [Лукевиц Э., Игнатович Л., 36],
що знайшли практичне застосування в медикобіологічних дослідженнях та
лікувальній практиці закладів охорони здоров’я за кордоном. На території
Хмельниччини виявлено значні поклади природного алюмосилікату сапоніту, що
виявився ефективною мікромінеральною добавкою при ві