РОЗДІЛ 2
ГЕОЛОГІЯ ПІДОШВИ ОСАДОЧНОГО ЧОХЛА
На геологічній карті підошви відкладів осадочного чохла Дніпровсько-Донецокої
западини, побудованої В.А.Іванишиним, В.О.Разніциним, О.К.Ципком [7], показані
відклади, які налягають на фундамент, і їх контури (рис. 2.1). Це дає
можливість подивитися на осадочний чохол западини знизу і визначити основні
етапи його розвитку, тому що на ній відображена послідовність перекриття
фундаменту різновіковими породами чохла. Ця обставина засвідчує час опускання
окремих його ділянок нижче базису ерозії, враховуючи те, що в першу чергу
заповнювалися відкладами негативні структурні форми. Тобто найдревніші породи,
котрі залягають на фундаменті, вказують на місце зародження прогину, в якому
найраніше почалось осадконагромадження пов'язане з континентальними умовами, з
трансгресією або інгресією моря. На припіднятих ділянках, навпаки, відбувався
розмив і денудація. Продукти цих процесів зносилися в прогини, а кристалічний
фундамент залишався відкритим.
В загальному плані Дніпровсько-Донецька западина має грабен і борти, які
вивчені неоднаково і на яких осадочний чохол неоднаковий за товщиною. На бортах
його товщина зростає в бік грабена і з північного заходу на південний схід від
1 до 4 км. В грабені вона змінюється від 4-6 км на північному заході до 16-17
км, а за іншими даними, до 22 км на південному сході.
Як уже відзначалося в попередньому розділі на південному сході западини в межах
центрального грабена виділяється глибший і вужчий рифейський грабен, але це
питання залишається відкритим, тому що найглибші свердловини досягли лише
6,5-6,8 км, а в розкритий свердловинами частині западини на фундаменті всюди
залягає девон.
Рифейські відклади не розкриті на всій протяжній зоні складного авлакогена,
який включає Прип'ятський прогин, Дніпровсько-Донецьку западину і кряж
Карпінського, якщо не враховувати Оршансько-Волинський поперечний
древніший рифейсько-вендський прогин в Прип'ятській частині авлакогена. На
нього під прямим кутом накладається девонський грабен. Близьким до западини за
простяганням є лише Овручський грабен з верхньопротерозойськими відкладами.
В.О.Разніцин [8] висловив припущення, що рифейський грабен, який виділяють
геофізики на південному сході регіону, може представляти собою утворення
аналогічне Овруцькому грабену, який зародився в верхньому протерозої.
В.Б.Соллогуб і Л.Т.Калюжна [9] схиляються до можливого рифейського віку
Овруцької западини і однаковий підйом розділу Мохо під нею і
Дніпровсько-Донецькою западиною. Породи протерозойського віку розкриті в
південній прибортовій зоні. Вони змінені до стадії зелених сланців. Палінолог
Воронезького університету Л.Н.Неберикутіна визначила в них поодинокі, мабуть,
вмиті девонської спори і ламінаритові плівки. Але немає впевненості, що породи
зі спорами залягають на місці утворення, тому що біля південного борту в
девонських відкладах (в зачепилівській світі) зустрічаються глиби древніх
порід. В зразках, відібраних нами з св. 412 Зачепилівської і вивчені в АН
України калій-аргоновим методом, встановлений абсолютний вік порід 2 млрд.
років. Наведені дані не дають можливості відповісти на поставлене питання, тому
що свердловина 412 пробурена за межами передбачуваного рифейського грабена
безпосередньо на південь від нього. Таким чином, прямих даних про вік порід
фундаменту в зоні “грабена в грабені” не отримано.
Додевонський етап розвитку субширотних розломів, напрямок яких збігається з
напрямком Дніпровсько-Донецької западини, можна виділити спираючись хоча б на
факт наявності субширотного Овруцького грабена. З цим етапом пов'язано
утворення локальних прогинів всього авлакогену і він впливав на зародження
девонського грабена, який виділяється зараз на границі чохла і фундаменту.
В.О.Разніцин та інші [10] до додевонського етапу відносять утворення горсту на
місці грабена, з яким був пов'язаний локальний розмив гранітного шару і,
можливо, зародження вузького грабена на південному сході регіону і в районі
південного борту - аналогів Овруцької структури.
За тими даними, які є в нашому розпорядженні і які зафіксовані на карті,
безпосередньо в Дніпровсько-Донецькій западині етап формування пологого прогину
почався в середньому девоні (в кінці ейфельського і в живетський час) і в
першій половині франського віку. На карті відклади середнього девону і нижнього
франа простягаються в північно-західному напрямку в вигляді смуги шириною 65 і
довжиною 150 км. Вони залягають на фундаменті, майже повсюдно обмежені
розломами і мають порівняно невелику товщину, в 10-20 раз меншу від
верхньофрансько-фаменського комплексу. Викладене свідчить про те, що прогин був
неглибокий і мав явно зародковий характер, що протирічить уявленням про
древніше зародження Дніпровсько-Донецької западини. Середньодевонські відклади,
як найдревніші породи чохла регіону, широко відомі на північному заході і
спорадично розвинуті на решті території. Не виключається їх наявність і на
інших ділянках. Вони можуть бути встановлені в майбутньому при зростанні
щільності буріння. В багатьох місцях свердловини розкривають на фундаменті
нижньофранські відклади там, де немає середньодевонських. Поле середнього
девону північного заходу западини, як вважається, тісно пов'язано з таким же
полем Прип'ятського прогину, в якому Д2 розвинутий повсюдно. На мою думку,
такий погляд є недостатньо аргументований, якщо врахувати, що границя
Дніпровсько-Донецької западини і Прип'ятського прогину проходить по Дніпру,
тобто по розлому ( ріки зароджуються на розломах). В Донбасі середній девон є
біля південного бо
- Київ+380960830922