Розділ 2
Стан розвитку професіоналізму управлінської діяльності керівників
загальноосвітніх навчальних закладів в умовах діючої системи післядипломної
педагогічної освіти
2.1. Характеристика професіоналізму управлінської діяльності керівників
загальноосвітніх навчальних закладів на засадах компетентнісного підходу
Теоретичний аналіз сутності поняття „професіоналізм керівника
загальноосвітнього навчального закладу” у соціально-педагогічному контексті
сучасної освіти дозволяє зробити узагальнення, які будуть покладені в основу
експериментальної частини дослідження. По-перше, більшість учених
характеризують професіоналізм як складну сукупність умінь, як володіння
засобами вирішення професійних завдань, як високий рівень професійної
компетентності, що формуються в системі професійної педагогічної освіти,
зокрема, післядипломної освіти. По-друге, професійними завданнями для керівника
загальноосвітнього навчального закладу є завдання управлінські. Зауважимо
також, що невід’ємною складовою професіоналізму, основою вмінь є професійні
знання.
Професійні знання є науковими, проте вони мають стати „живим знанням” (за
О. Леонтьєвим). „Живе знання” – це смисл, якого знання набуває для людини, він
визначає мотиви засвоєння знань. Цю думку розвинув В. Зінченко, який відзначив,
що „живе знання” спирається на наукове, предметне знання, служить їхньою
передумовою і підсумком. „Живе знання” активно створюється самою людиною, як
живий образ або живе слово [211].
Знання, представлене в системі наукових понять і категорій, дозволяє керівнику
глибше розуміти педагогічну дійсність, осмислювати найбільш суттєві зв’язки й
відношення в педагогічній взаємодії. Процеси засвоєння, перетворення й
використання професійних знань опосередковуються особистістю керівника, його
ставленням до власної діяльності. Знання стають професійними тоді, коли вони
перетворюються та вибудовуються в індивідуальну модель практичного розв’язання
педагогічних завдань, коли їх отримання й набуття вмотивоване
індивідуально-особистісними потребами, коли вони виступають джерелом
професійного розвитку.
Проте, на думку багатьох сучасних дослідників, важливим нині є не тільки вміння
оперувати знаннями, а й бути готовим змінюватись і пристосовуватись до нових
потреб ринку праці, управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати
рішення, навчатись упродовж життя (Н. Бібік, Л.Ващенко, О. Локшина, О. Овчарук,
Л. Паращенко, О. Пометун, О. Савченко) [261]. Це актуалізує значення
компетентнісного підходу для нашого дослідження.
Компетентнісний підхід означає переорієнтацію з процесу на результат у
діяльнісному вимірі. Результат розглядається з позицій затребуваності в
суспільстві, забезпечення спроможності особистості самостійно діяти, вирішувати
життєві та професійні ситуації.
Диференціація понять „компетенція” та „компетентність”, на думку російських
учених Е. Зєєра, А. Хуторського, приводить до висновку, що компетенція – це
набір можливостей, здібностей, знань, умінь і навичок у певній галузі, а
компетентність – це рівень володіння цим потенціалом, характеристика самого
суб’єкта, що показує рівень володіння компетенціями. [209; 261; 576]. Поняття
компетенції вони тлумачать як загальну здатність людини, засновану на знаннях,
досвіді, цінностях, нахилах, набутих завдяки навчанню. На думку Н. Бібік,
поняття „компетенції” є похідним, дещо вужчим, ніж „компетентність”. Аналізуючи
контекст вживання поняття „компетенції”, учена доходить висновку, що це є
соціально закріплений освітній результат [261, 49; 55]. Такої позиції ми будемо
дотримуватись, визначаючи сутність поняття „професіоналізм управлінської
діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу”.
Поряд із поняттями „компетенція”, „компетентність” все активніше застосовується
категорія „ключові компетенції”. Під нею розуміють компетенції „широкого
спектру”, що мають універсальні можливості й тим самим сприяють проявленню
інших, більш специфічних компетенцій. Проте сьогодні важко чітко визначити межі
дії даної категорії. У той же час є спроби виявлення провідних ключових
компетенцій. Так, у документах Ради Європи подається наступний перелік ключових
компетенцій:
- вивчати: вміти здобувати користь і досвід; організовувати взаємозв’язок своїх
знань і впорядковувати їх; організовувати свої власні прийоми навчання; уміти
вирішувати проблеми; самостійно займатися своїм навчанням (ці компетенції можна
віднести до групи дослідницьких);
- шукати: затребувати різні бази даних; опитувати оточення; консультуватися в
експерта; отримувати інформацію; уміти працювати з документами і класифікувати
їх (ці компетенції можна віднести до групи соціально-інформаційних);
- думати: організовувати взаємозв’язок минулих і теперішніх подій; критично
ставитися до того чи іншого аспекту розвитку нашого суспільства; уміти
протистояти невпевненості й складності; займати позицію в дискусіях і виробляти
свою власну думку; бачити важливість політичного й економічного оточення, в
якому відбувається навчання й робота; оцінювати соціальні звички, пов’язані зі
здоров’ям, споживанням, а також з довколишнім середовищем; уміти оцінювати
твори мистецтва і літератури (ці компетенції можна віднести до групи
когнітивних);
- співпрацювати: уміти співпрацювати і працювати в групі; приймати рішення;
улагоджувати суперечності й конфлікти; уміти домовлятися; уміти розробляти і
виконувати контракти (ці компетенції можна віднести до групи комунікативних);
- братися до справи: включатися у проект; нести відповідальність; увійти в
групу або колектив і зробити свій внесо
- Київ+380960830922