РОзділ 2
Вибір напрямів досліджень, матеріал і методи виконання роботи
2.1. Схеми експериментів та напрями досліджень.
Робота виконувалась протягом 1986–2003 рр. на кафедрі нормальної та
патологічної фізіології тварин Білоцерківського державного аграрного
університету. Частина досліджень проводилася у міжкафедральній лабораторії
інституту незаразної патології Білоцерківського державного аграрного
університету, Київському науково-дослідному інституті мікробіології та
вірусології ім. Д.К.Заболотного. Дослідна частина роботи з вивчення впливу
підшкірної імплантації амінокислот лізину, аргініну, метіоніну та тирозину
проводилась на молодняку великої рогатої худоби у спеціалізованих господарствах
з виробництва яловичини – КСП ім. Островського Маньківського району Черкаської
області, радгоспі “Степовий” Миколаївського району Миколаївської області та ВАТ
“Терезине” Білоцерківського району Київської області.
Об’єктом досліджень був молодняк великої рогатої худоби та курки-несучки.
Поголів’я тварин, на якому проводили експерименти, було з господарств,
благополучних щодо інфекційних та інвазійних хвороб.
Молодняк великої рогатої худоби віком 8–9 та 10–11 місяців, за методом аналогів
відбирали у контрольні та дослідні групи, з врахуванням живої маси, породи,
статі та енергії росту тварин.
У сільськогосподарському підприємстві ім. Островського, яке спеціалізувалось на
відгодівлі великої рогатої худоби, комплектувалося поголів’я за рахунок
молодняку тварин симентальської породи з різних господарств району.
Утримувалися тварини в типових приміщеннях на прив’язі, роздача кормів,
видалення гною та водопостачання були механізовані.
У радгоспі “Степовий” Миколаївського району Миколаївської області, досліди
проводилися на молодняку червоної степової породи в умовах промислової
технології утримання та відгодівлі тварин.
У ВАТ “Терезине” досліди проводились на бичках чорно-рябої та симентальської
порід, процеси водопостачання, роздачі кормів та видалення гною повністю
механізовані.
Під час проведення дослідів, раціон тварин влітку складався з зеленої маси
озимих культур, однорічних та багаторічних трав, концентрованих кормів. В
осінньо-зимовий період до складу раціону входили: солома ярих та озимих
культур, силос кукурудзяний, гичка цукрових буряків, кислий жом, патока,
коренеплоди, концентровані корми та мінеральні добавки.
Нами проводилось вивчення впливу гранул амінокислот лізину, аргініну, метіоніну
та тирозину, введених підшкірно (методом імплантації) в основу вушної раковини
з каудо-вентральної сторони, у точки акупунктури, на фізіологічний стан та
приріст маси тіла тварин.
На перший план виступали дослідження гормонального статусу (уміст гормону росту
та інсуліну, рис. 2.1), особливостей білкового, ліпідного, вуглеводного і
мінерального обміну, морфологічного складу та інших біохімічних показників
крові тварин. Визначали динаміку показників, які характеризують мікробіологічні
процеси в передшлунках у молодняку великої рогатої худоби. На основі отриманих
даних визначали активність метаболічних процесів, корелятивні зв’язки, між
окремими показниками, а також інтенсивність росту молодняку великої рогатої
худоби на відгодівлі. По закінченню експерименту, проводився контрольний забій
тварин та ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою і дослідження якості
отриманої продукції.
Вивчення впливу амінокислот на господарські показники
Рис. 2.1 Схема дослідів – 1, з вивчення впливу імплантованих гранул
амінокислот
на обмін речовин у молодняку великої рогатої худоби
Експерименти по вивченню впливу мікорму на фізіологічний стан, обмін речовин,
процеси травлення і продуктивність курок-несучок проводилися у віварії кафедри
нормальної та патологічної фізіології тварин Білоцерківського державного
аграрного університету. Науково-виробничі досліди проводилися на
Білоцерківській та Васильківській птахофабриках Київської області.
Поголів’я птиці, на якому проводили дослідження, було вільне від інфекційних та
інвазійних хвороб. Для проведення експериментів у контрольну та дослідні групи
відбирали курок-несучок породи леггорн, кросу “Білорусь-9” за методом аналогів,
однакових за масою і віком. Умови утримання, світловий режим та мікроклімат
відповідали технологічним нормам, які характерні для вищезгаданих господарств.
Вони були однаковими від початку і до кінця експерименту для птиці контрольних
і дослідних груп. Схема проведення досліджень на курках-несучках представлена
на рис. 2.2. У віварії кафедри нормальної та патологічної фізіології тварин
вивчали перетравність поживних речовин у курок-несучок. До складу раціону
несучок входив мікорм, як білкова кормова добавка.
Мікорм як кормову добавку, багату на амінокислоти лізин, аргінін, метіонін та
тирозин, згодовували куркам-несучкам, керуючись “Рекомендациями по производству
и использованию микорма в кормлении сельскохозяйственных животных и птицы”,
представлених Інститутом свинарства, Інститутом механізації тваринництва,
Українським НДІ фізіології і біохімії сільськогосподарських тварин УААН,
Інститутом мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного АНУ, розглянутих та
схвалених Науково-технічною Радою секції тваринництва Держагропрому України від
14 листопада 1986 р. Тимчасова настанова, розроблена НДІ мікробіології та
вірусології ім. Д.К.Заболотного, Полтавським НДІ свинарства, Українським НДІ
фізіології і біохімії сільськогосподарських тварин і схвалена Ветеринарною
фармакологічною радою 24 квітня 1988 року, протокол № 34.
Мікорм представляє собою сипучу, суху масу, яка добр