РОЗДІЛ II. Принципи договірного права України
2.1. Система принципів договірного права за новим цивільним законодавством
України
Прийняття та введення в дію з 1 січня 2004 р. нового Цивільного кодексу України
обумовлює необхідність активізації наукових досліджень загально правових
проблем договірного права, яким поки що надається скромна увага, оскільки
науковці поки що зосереджували свою увагу переважно на аналізі питань правового
регулювання конкретних видів договорів. Серед таких загально-правових проблем
надзвичайно велике місце займає виявлення та аналіз принципів, притаманних
договірному праву.
Принципи договірного права були малодослідженими в радянський період. Перевага
тут надавалася аналізу принципів цивільного права безвідносно щодо окремих
правових інститутів. Зрозуміло, що в радянський період принципи цивільного
права аналізувалися з позицій існуючої соціалістичної ідеології. Тому до
принципів радянського цивільного права, зокрема, відносили: а) посилену охорону
соціалістичної власності і соціалістичної системи господарства; б) забезпечення
матеріальної зацікавленості дотримання господарського розрахунку; в)
забезпечення планової дисципліни; г) поєднання особистих інтересів з
суспільними; д) реальна рівноправність громадян. [159 Советское гражданское
право / Под ред. В.В.Рясенцева. –Т. 1. –М.: Юридическая литература, 1975. –С.
21.] В іншому випадку такими принципами вважалися: а) принцип поєднання
державного планового управління розвитку народного господарства з
госпрозрахунковими інтересами підприємств; б) принцип переважного захисту права
державної власності; в) принцип рівності суб’єктів цивільного права; г) принцип
свободи у здійсненні цивільних прав відповідно з їх соціальним призначенням і
добросовісність виконання цивільних обов’язків. [160 Советское гражданское
право / Под ред. О.А.Красавчикова. –Т. 1. –М.: “Юрид. лит”, 1968. –С. 24-25.]
В юридичній доктрині називалися і інші модифікації зазначених принципів, але
всі вони не мали між собою істотних розбіжностей і підпорядковувалися загальним
принципам радянського соціалістичного права (принцип пролетарського
інтернаціоналізму, демократичного інтернаціоналізму, соціалістичної законності
та ін.). [161 Див.: Алексеев С.С. Об общих принципах советского
социалистического права. Курс лекций. –Свердловск, 1963. –С. 150.] Саме таким
загальним принципам соціалістичного права мали підпорядковуватися галузеві
принципи. В силу багатьох причин цивілістична наука не сформулювала чіткої
цілісної концепції системи цивільно-правових принципів, що власне визнавалося
юристами того періоду. [162 Братусь С.Н. Предмет и система советского
гражданского права. –М.: Юридическая литература, 1963. –С. 134; Иоффе О.С.
Советское гражданское право. Курс лекций. –Т. 1. –Ленинград, 1958. –С. 16-17.]
Однак заради справедливості необхідно відзначити, що і в Україні за роки
незалежності не була сформульована цілісна і чітка система принципів
українського цивільного права. Невирішеною ця проблема залишається і після
прийняття нового ЦК України, незважаючи на те, що його норми дають вагомі
правові підстави для наукової побудови системи принципів цивільного права, а
врешті – принципів договірного права. Певною мірою правовий вакуум може
заповнити монографічне дослідження Т.В.Боднар, в якому знайшли глибоке
відображення принципи, які діють на стадії виконання договірних зобов’язань.
[163 Боднар Т.В. Виконання договірних зобов’язань у цивільному праві. –К.:
Юрінком Інтер, 2005. –272 с.]
Найбільш повно в сучасній юридичній літературі сучасного періоду принципи
договірного права дослідив О.О.Мережко в своїй монографії "Договор в частном
праве" [164 Мережко А.А. Договор в частном праве. –К.: Юстиниан, 2003. –С.
52-93.]. Він дав своє бачення принципів свободи договору, справедливості,
добросовісності, розумності, обов’язковості виконання договору, довіри,
незловживання правом, співробітництва, рівноправності сторін. В основу
розуміння змісту цих принципів автор поклав переважно ідеологію тлумачення
принципів науковцями розвинутих зарубіжних країн, законодавство цих країн
(Англії, Франції, Нідерландів, Німеччини, США та ін) та міжнародно-правові акти
(зокрема, принципи УНІДРУА). Однак висновки автора не пов’язані достатньою
мірою з нормами нового ЦК України, що власне зрозуміло, адже монографічна праця
опублікована у 2003 році, тобто в рік прийняття Верховною Радою України нового
ЦК України.
Відправною підставою для побудови системи принципів насамперед є положення ст.
3 ЦК, в якій безпосередньо визначені загальні засади цивільного законодавства :
1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2)
неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків встановлених
Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода
підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист
цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність,
які можуть розглядатися водночас як і принципи. Доречно зазначити, що деякі з
перерахованих принципів були закріплені ще до прийняття нового ЦК в окремих
законодавчих актах початкового періоду ринкових реформ, наприклад, в Законах
України «Про власність», «Про підприємництво», і що найважливіше – в
Конституції України 1996 року (ст. 41, ст. 42).
Перераховані в ст. 3 ЦК правові засади – принципи були підтримані в юридичній
літературі і водночас доповнені новими принципами цивільного права, оскільки в
зазначеній статті не міститься їх вичерпний перелік. Так, В.І.Борисова доповнює
законодавчо
- Київ+380960830922