Глава 2. Архівні джерела генеалогічної інформації. Додатки: 1. Список літератури з історії теорії й практики генеалогії (246 позиції). 2. Список родослівних книг. 3. Визначення ступенів спорідненості и посвоячення. 4. Словник назв і понять рідні кревної, духовної і посвояченої. 5. Інструкція для правильного ведення и перевірки метричних книг. Також подані зразки документів і ґрунтовні виписки з ПЗЗ Російської імперії.
* "Памятка по исполнению генеалогических запросов (Центрального исторического архива Москвы)"122.
* "Памятка: Организация работы по исполнению запросов генеалогического характера по документам дореволюционного периода"123.
* "Памятка: Методика поиска генеалогической информации в документах ГАСО"124.
* "Памятка исследователям, занимающимся генеалогическими поисками в ГАКО"125.
* "Памятка по исполнению генеалогических запросов"126.
* "Рекомендации по методике составления родословной на основе фондов ГАТО"127. Видання містить додатки: список літератури з історії Росії XIV-XVIII ст. (71 позиція); список літератури з родослівної історії дворянського стану (69 позицій); список подібних праць з історії селянського стану (7 позицій); список літератури з історії священицького стану (118 назв).
* "Справочник-ориентировка о видах документов, содержащих генеалогическую информацию (за дореволюционный период)"128.
* База даних "Метрические книги церквей острова Сахалина"129. До неї занесені відомості про хрещення, вінчання і смерті жителів острова, зареєстровані з 1869 по 1919 роки. Кількість населення у той час була зовсім невелика, оскільки загалом нараховується 4,7 тисячі записів.
* "Опись объединенного фонда "Церкви Орловской епархии": Фонд № 101. Архивная опись № 1 дел постоянного хранения за 1767 - 1924 годы"130. Це видання складається з п'яти окремих томів.
* "Монастыри Русской Православной Церкви в России: Аннотированный указатель фондов государственных архивов Российской Федерации"131. Це видання складається з трьох частин: частина 1-а - покажчик монастирів з їх короткою історією; частина 2-а - зведений покажчик фондів монастирів; частина 3-я - список державних архівів, у яких зберігаються відповідні матеріали. Крім друкованого, існує й електронний варіант видання.
* "Епархии Русской Православной Церкви в России: Аннотированный указатель фондов духовных консисторий по государственным архивам Российской Федерации"132. Цей покажчик складається з чотирьх частин: частина 1-а - відомості про установи єпархій Російської Православної Церкви за станом на 1912 рік. Частина 2-а - відомості про фонди духовних консисторій, які зберігаються в державних архівах Росії. Частина 3-я - відомості про державні архіви Росії, у складі яких є фонди духовних консисторій. Частина 4-а - короткий словник санів, титулів і посад у Російській Православній церкві (53 терміни).
* "Восстановление истории семей. Источники метода: историко-архивоведческое пособие"133. У цьому посібнику на конкретних прикладах показана методика роботи з документами церковних приходів, переважно - актами реєстрації цивільного стану населення.
* "Культура русской провинции (XVІІІ - начало XX вв.): Справочник"134. Подана інформація по всіх областях Російської Федерації, за винятком Москви і Санкт-Петербургу, за 19 темами, є іменний й предметний покажчики, а також список виданих путівників по державним архівам Росії.
* "Источники генеалогических данных в научном архиве Болгарской АН"135.
* Довідник "Сведения о местах хранения документов, необходимых для исполнения запросов социально-правового, генеалогического, имущественного, биографического и иного характера"136.
Однією з особливостей організації генеалогічної роботи є широке залучення аматорів, яким часто доводиться компенсувати відсутність практичного досвіду архівної роботи завзяттям і наполегливістю. Тому особливо важливою стає популяризація родознавчих знань, підготовка науково-популярних посібників у яких розкривається специфіка пошукової роботи, описується методика генеалогічних реконструкцій.
Нині в Росії виходять популярні видання з практичної генеалогії. Яскравим прикладом цього є навчальний посібник з вивчення історії сім'ї для середньої школи В.С. Мартишина. Автор для навчально-виховного курсу "Твоя родослівна" створив оригінальну методику складення родоводів. Далі цей комплекс ліг у основу предмету "Духовні традиції російської сім'ї". Автор не тільки актуалізує важливість ознайомлення кожного учня з історією власного роду, але й систематизує матеріали, дає характеристику документам, які містять генеалогічну інформацію. Слід зазначити, що книжка вийшла у серії "Виховання школярів" у видавництві "Шкільна преса" накладом 10.000 примірників137. Це переконливо свідчить про відповідну освітянську політику Російської Федерації, спрямовану на глибинне вивчення національної історії як пріоритетного напрямку гуманітарного розвитку суспільства.
На завершення вкажемо на кілька прикладів генеалогічних досліджень з історії селян інших країн, що повстали на теренах колишнього Радянського Союзу.
Розвідки Х. Ліги та А. Траат стосуються естонських селян. Перший представив аналіз естляндських ревізій XVIII ст. У них фокусується увага на вістках про назви сіл та селянських дворів, прізвища господарів, їх синів та батраків; господарок, їх дочок та дружин батраків138. А. Траат в огляді документації естонських волосних судів звертає увагу на інформативну багатогранність документації цих установ, яка вказує торговельно-грошові операції селян, їхні повинності, відомості про землекористування, арешт майна, позови, суперечки, аліменти, облік спадку, кримінальні речі139.
З огляду на ексклюзивність не можна обійти увагою дві розвідки з селянського родознавства Закавказзя. Перша, видана ще в кінці ХІХ ст., складалася із родової таблиці Мешк-Парсадових-Аджанан-Керханинських, яка вміщена на окремому аркуші паперу. Будь-які коментарі відсутні. У нижній частині розпису зазн
- Київ+380960830922